Технологія вирощування

Місце в сівозміні. Картопля досить добре витримує без­змінну культуру. Проте в сівозміні вона дає вищі врожаї. Розміщують її після озимих культур, кукурудзи на силос, льону-довгунця, зернобобових культур і однорічних трав.

У Степу високі врожаї вона дає лише на зрошуваних землях (де вирощують два врожаї на рік), у заплавах рі­чок і на низинних ділянках. Ранні сорти її вирощують у зайнятих парах і післяукісно.

Обробіток ґрунту. В основних картоплярських районах Полісся органічні добрива часто вносять весною, тому осін­ній обробіток ґрунту складається з двох лущень: на забу­р'янених осотом полях перше — проводять відразу ж після збирання зернових і зернобобових культур на глибину 5— 6 см дисковими лущильниками, друге — після проростання бур'янів (приблизно через 3 тижні) на 10—12 см лемішни­ми лущильниками; при наявності пирію поле двічі дискують на Ю—12 см. Обробіток ґрунту весною починається з боро­нування, дискування чи культивації з боронуванням (на більш важких ґрунтах). Потім вносять органічні добрива і приорюють їх плугами без полиць, але з передплужника­ми на глибину 27—ЗО см.

При внесенні органічних добрив восени зяблеву оранку на дерново-підзолистих ґрунтах проводять (з попереднім лущенням) на глибину орного шару. Весною після закрит­тя вологи ґрунт розпушують плугами без полиць на глибину 25—27 см.

У Лісостепу і Степу добрива вносять восени під глибо­ку оранку (27—30 см). Весною, після закриття вологи, чор­ноземні ґрунти розпушують на 12—14 см фрезерними куль­тиваторами або плугами без полиць на глибину 16—«18 см.

На зрошуваних землях глибина зяблевої оранки стано­вить 27—30 см, на окультурених торфовищах — 22—25, на середньомінеральних торфовищах — 25—27 см. Весною за­кривають вологу і розпушують ґрунт на 14—16 см.

Обробіток ґрунту під післяукісну картоплю включає лущення на 7—8 см і неглибоку оранку —на 16—18 см з обов'язковим внесенням органічних і мінеральних доб­рив.

На полях, призначених для літнього садіння картоплі, основний обробіток такий самий, як і для весняних посівів, а потім поле обробляють, як чистий пар.

Удобрення. Виходячи з численних даних, під картоплю вносять такі норми органічних добрив: на Поліссі та в за­хідних областях України — 30—40 т/га, в Лісостепу — 20— ЗО, а в Степу — 20 т/га. Якщо в господарстві достатньо ор­ганічних добрив, то на дерново-підзолистих ґрунтах їх нор­му збільшують до 60—70 т/га.

Оптимальною нормою азотних добрив на дерново-підзо­листих ґрунтах є 60 кг/га при співвідношенні N : Р : К як 1 : 0,9 : 1,2; сірих лісових, чорноземах опідзолених N45-60 при співвідношенні 1 : 1,4 : 1,3; чорноземах звичайних N30 — з співвідношенням 1:2 — 1,5—2. При пла­нуванні високих урожаїв, наприклад, 400 ц/га і більше, ко­ли доводиться застосовувати високі норми азотних добрив (N120), кращим співвідношенням NРК є 1:1,5—2:1,35— 1,8.

Основну кількість туків вносять під зяблевий обробі­ток. На легких ґрунтах досить ефективне підживлення.

Підвищують урожай картоплі й мікродобрива, зокре­ма, на торфовищах — добрива з наявністю міді. Вносять їх у вигляді піритних недогарків — по 4—5 ц/га під основ­ний обробіток ґрунту або у вигляді сірчанокислої міді (мідний купорос), якою обробляють бульби (20 л води і 7—10 г солі на 1 т бульб), або вносять у ґрунт в дозі 20— 25 кг/га. На кислих ґрунтах вносять під картоплю вапно з розрахунку 0,5 норми за гідролітичною кислотністю.

Садіння.

Бульби після зимового зберігання сортують на 3 фрак­ції: масою ЗО—50, 50—80 і 80—100 г. Для механізованого садіння найбільш придатні бульби середньої фракції.

Важливим прийомом передпосадкової підготовки бульб є їх пророщування, завдяки чому сходи з'являються на 7—14 днів раніше.

Пророщують бульби у приміщеннях з доброю вентиля­цією і освітленням при температурі 12—15 °С і вологості повітря 80—90 %. Для цього використовують стандартні ящики на 10—15 кг бульб, які складають у штабелі по

10 шт.; стелажі, де бульби розкладають шарами по 2— 3; плівкові мішечки з дірками для вентиляції на 8—10 кг бульб. Пророщування триває 20—45 днів, поки на бульбах не утворяться проростки довжиною 0,5—0,6см.

Бульби пророщують і на відкритих майданчиках (20 Х 1.5 м), розкладаючи їх шарами 15—20 см на соломі, а зверху на ніч накривають матами або плівкою.

Перед садінням бульби протруюють розчином ТМТД (2,1—2,5 кг/т), полікарбацином (5 кг/т) або цинебом (0,5—1 кг/т).

Садять їх при прогріванні ґрунту на глибині 8—10 см до 6—8 °С. В першу чергу висаджують ранньо- і середньо­стиглі сорти, а потім насінну картоплю. Спосіб садіння в основних картоплесійних районах України, особливо на пе­резволожених важких ґрунтах, — гребеневий та напівгребеневий. Безгребеневий спосіб застосовують у лісостепових районах з недостатнім зволоженням, в Степу, а також на Поліссі на легких піщаних ґрунтах і на торфовищах, де можлива вітрова ерозія ґрунту.

Глибина садіння при гребеневому способі — 6—8 см від вершини гребеня. При безгребеневому способі бульби висаджують на глибину 10—12 см.

Густота насадження на Поліссі становить 55 тис./га кущів (товарні посіви) та 60—70 тис. (насінники); в Лі­состепу — відповідно 45—50 та 55; в Степу —40—45 та 50; на зрошуваних землях — 50—55 тис./га кущів.

Норма бульб при садінні становить залежно від їх розмірів і густоти кущів — 3,5—4,5 т/га.

Догляд за посівами. На полях, де застосовували без­гребеневий спосіб садіння, через 5—6 днів після садіння проводять досходове боронування з внесенням одного з гербіцидів: прометрину — 3—5 кг/га, лінурону — 4—6, аре-зину — 3—6, 2М-2Х (80 %-ний) —0,9—1,9 або кампаролу —3,6—5,5 кг/га; через 7—8 днів після цього проводять друге досходове боронування, а після сходів — ще одне бо­ронування, що сприяє максимальному очищенню посівів від бур'янів і поліпшує аерацію ґрунту. Потім приступають до першого обробітку ґрунту в міжряддях, глибина якого на важких сірих лісових ґрунтах становить 15—16 см, а на легких та в посушливі роки — 8—10 см. Через 10—12 днів культивацію повторюють, але на меншу глибину — 5— 6 см. При висоті рослин 12—14 см у районах достатнього зволоження картоплю підгортають, а в районах недостат­нього — лише розпушують ґрунт у міжряддях.

При гребеневому вирощуванні картоплі перший раз розпушують ґрунт у міжряддях через 5—6 днів після са­діння на 10—12 см, а другий — через 12—14 днів на 16-18 см культиваторами, обладнаними стрілчастими лапами з підгортачами-розпушувачами, долотами і профільними борінками. Якщо через 7—8 днів після другого обробітку пройдуть дощі і ґрунт ущільнюється, його обробляють третій раз агрегатом з підгортачами-розпушувачами, стрілчастими лапами і долотами, присипаючи бур'яни на гребенях.

При вирощуванні картоплі на підвищених місцях гре­бені після сходів розрівнюють і наступний догляд за по­сівами такий самий, як і при безгребеневому способі са­діння. На важких ґрунтах гребені зберігаються для про­ведення глибокого (16—18 см) розпушування ґрунту у міжряддях.

Картоплю перед бутонізацією підгортають, а якщо лі­то посушливе, то обмежуються неглибоким розпушуван­ням ґрунту у міжряддях.

Посіви проти хвороб, особливо фітофтори, обприску­ють цинебом — 2,4—3,2 кг/га, купрозаном — 2—4 або каптамом — 3 кг/га діючої речовини, проти колорадського жу­ка дилором — 0,3—0,6 кг/га, поліхлоркамфеном — 1,6—3, хлорофосом — 1,5 або фталофосом—1,6 кг/га.

Збирання врожаю. Ранню картоплю збирають при зе­леному бадиллі — до настання фізіологічної стиглості бульб. Бадилля перед збиранням скошують машинами КИР-1.5Б і силосують. Збирають ранню картоплю карто­плекопачами з ручним підбиранням бульб.

Восени її збирають при пожовтінні і відмиранні ба­дилля (у пізньостиглих сортів воно може бути ще зеле­ним), коли на бульбах формується міцна шкірка (не зні­мається при надавлюванні пальцем). Спочатку збирають насінники, потім товарні посіви з таким розрахунком, щоб закінчити збирання до настання приморозків.

Бадилля на товарних посівах скошують перед збиран­ням бульб за 3—4 дні, а на насінних за 10—12 днів. Ура­жене фітофторою бадилля вивозять з поля за 10 днів до збирання врожаю.

Збирають картоплю потоковим, потоково-груповим, роздільним і комбінованим способами. Кращим є потоко­во-груповий. Для його проведення необхідно мати на два комбайни один сортувальний пункт, певну кількість тран­спортних засобів і людей.

Після комбайнового збирання поле боронують, культи­вують або переорюють і підбирають залишені бульби.

При роздільному збиранні (на більш важких ґрунтах) картоплю спочатку викопують картоплекопачами-валкоутворювачами з укладанням у валки 2—4 рядків, які потім збирають комбайнами

Зберігають її при температурі 1—3 °С у спеціальних картоплесховищах з активним вентилюванням і автоматич­ним регулюванням температури й вологості повітря, в кар­топлесховищах з природним вентилюванням, а також у кагатах і траншеях.

Особливості вирощування картоплі на осушених тор­фових ґрунтах. Кращими попередниками картоплі на слаборозкладених низинних торфовищах Полісся є озимі куль­тури і льон, на сильно розкладених — багаторічні трави, а в лісостепових районах — на добре- і середньорозкладених торфах — багаторічні трави 2—3-річного використання.

Основний обробіток ґрунту складається з 2—3-разово-го дискування на глибину 6—8 см, яке проводять відразу ж після збирання попередника, і зяблевої оранки на 25— ЗО см. Якщо восени з'являються бур'яни, зяб дискують.

Навесні боронуванням закривають вологу, а через 7— 10 днів дискують на 10—12 см і коткують. При з'явленні бур'янів площу боронують.

З добрив під картоплю вносять органічні. Азотні, як правило, не застосовують, бо торфові ґрунти багаті на азот. Однак на слаборозкладених торфовищах вносять N30-40

З мікродобрив застосовують один раз за ротацію пі­ритні недогарки (5—6 ц/га) або мідний купорос (25 кг/га).

Садять картоплю на торфових ґрунтах на 10—15 днів пізніше, ніж на мінеральних, використовуючи пророщені бульби. Густота насадження на товарних посівах — 60—65 тис./га бульб, а на насінних — 70—90 тис.

На осушених і розкладених торфах, а також у райо­нах, де існує вітрова ерозія, застосовують безгребеневий спосіб садіння, а на недостатньо осушених слаборозкладе­них ґрунтах — гребеневий.

Догляд за посівами і збирання врожаю такі самі, як і на мінеральних ґрунтах.

Особливості вирощування ранньої картоплі на півдні України. Ранню картоплю на півдні вирощують в умовах зрошення. Розміщують її після озимої пшениці. Після збирання попередника проводять лущення та зяблеву оран­ку на глибину 27—30 см, в ранні строки — в кінці серп­ня — першій половині вересня.

Під оранку вносять органічні (40—60 т/га) та мінераль­ні (10—12 ц/га туків) добрива. Весною закривають вологу і культивують (на 12—14 см) з боронуванням.

Садять картоплю пророщеними бульбами одночасно з сівбою ранніх зернових культур. Густота насадження при червневих строках збирання — 55—60 тис./га, а при більш пізніх — 40—50 тис./га кущів.

Догляд за посівами складається з досходового борону­вання, яке проводять через 5—7 днів після садіння. Після сходів поле боронують повторно, а потім 2—3 рази розпу­шують ґрунт у міжряддях. Перед змиканням рядків рос­лини підгортають.

У період бульбоутворення картоплю три рази полива­ють. Зрошувальна норма становить 1400—1500 м3/га води. Це дає можливість підтримувати вологість ґрунту в кри­тичний період на рівні 70—80 % ПВ.

Збирають картоплю при технічній (товарній) стиглості з попереднім скошуванням бадилля машиною КИР-1,5Б.

Вирощування насінної картоплі на півдні. Важливим заходом запобігання виродженню картоплі на півдні є літ­ні посіви. Завдяки їм бульбоутворення відбувається в більш прохолодний осінній період, як правило, при сприят­ливій вологості ґрунту, внаслідок чого формуються здорові бульби, без ознак виродження.

Під насінницькі ділянки стерню лущать на глибину 6— 8 см. Під глибоку (27—ЗО см) оранку вносять 20—ЗО т/га гною І Р45-60, К45-60

Весняно-літній обробіток ґрунту проводять по типу на­півпару.

Для літнього строку садіння використовують бульби кращих районованих сортів. Садять їх у кінці червня (Лі­состеп), в першій — другій декаді липня (Степ). Густота насадження 60—65 тис/кущів.

Догляд за літніми посівами такий самий, як і за весня­ними. Збирають картоплю до початку відмирання бадилля.