
- •Податкова система
- •Економічна суть та функції податків
- •2. Податкове законодавство України
- •3. Контролюючі органи та органи стягнення
- •4. Загальні засади встановлення податків і зборів
- •7. Податок на доходи фізичних осіб
- •8. Податок на додану вартість
- •9. Акцизний податок
- •10. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •11. Екологічний податок
- •13. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в україні
- •14. Плата за користування надрами
- •15. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- •16. Збір за місця для паркування транспортних засобів
- •17. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
- •18. Туристичний збір
- •19. Єдиний податок
- •20. Плата за землю
- •21. Фіксований сільськогосподарський податок
19. Єдиний податок
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
20. Плата за землю
Плата за землю загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;
Платниками податку є:
1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
2. землекористувачі.
Об’єктами оподаткування є:
1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
1. для ріллі, сіножатей та пасовищ 0,1;
2. для багаторічних насаджень 0,03.
Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб |
Ставки податку, гривень за 1 кв. метр |
Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення |
до 3 |
0,24 |
|
від 3 до 10 |
0,48 |
|
від 10 до 20 |
0,77 |
|
від 20 до 50 |
1,2 |
1,2 |
від 50 до 100 |
1,44 |
1,4 |
від 100 до 250 |
1,68 |
1,6 |
від 250 до 500 |
1,92 |
2,0 |
від 500 до 1000 |
2,4 |
2,5 |
від 1000 і більше |
3,36 |
3,0 |
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).