25. Етика проведення освідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України при необхідності виявити або засвідчити наявність у обвинуваченого, підозрюваного або у потерпілого чи свідка особливих прикмет слідчий виносить про це постанову і проводить освідування.

ч. 3 ст. 193 КПК Слідчий не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це зв’язане з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню. При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для здоров’я .

Стаття 28 Проекту Кодексу професійної етики та поведінки прокурора, передбачає, що, захищаючи права і законні інтереси громадян, прокурор повинен уважно розбиратися з їхніми проблемами відповідно до вимог закону, принципів справедливості та людяності, уникати проявів бюрократизму, формалізму, бездушного ставлення до потреб особи. Неприпустимими є прояви зверхності, чванливості, зневажливого ставлення до законних прохань і вимог.

У відносинах з громадянами поза службою прокурор повинен бути зразком поваги до правил співжиття, додержання норм поведінки в побуті та громадських місцях.

26. Культура поведінки прокурора в побуті та громадських місцях.

Відповідно до статті 2 Проекту Кодексу професійної етики та поведінки прокурора, у своїй діяльності прокурор керується КУ, Законами Укр. «Про Прокуратуру», «Про держ. службу», Дисциплінарним статутом прокуратури України, наказами Ген. прокурора Укр., міжнародними стандартами поведінки юристів взагалі та прокурорів зокрема, іншими законодавчими актами, а також правилами поведінки, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Проекту Кодексу професійної етики та поведінки прокурора, прокурор зобов’язаний утримуватися від поведінки, дій і висловлювань, які можуть зашкодити його репутації, а також скомпрометувати незалежність, послідовність та авторитетність органів прокуратури.

Згідно до Європейських інструкцій з питань етики та поведінки прокурорів, а саме в Розділі 5 вказуються вимоги щодо особистої поведінки: прокурори не повинні в приватному житті компрометувати своєю поведінкою діючу чи досягнуту чесність, законність та неупередженість органів прокуратури, прокурори повинні таким чином, щоб збільшувалась всенародна довіра до їхньої професії.

Стаття 28 Проекту Кодексу професійної етики та поведінки прокурора, передбачає, що, у відносинах з громадянами поза службою прокурор повинен бути зразком поваги до правил співжиття, додержання норм поведінки в побуті та громадських місцях.

27 Питання

Вперше у науковий обіг термін «естетика» ввів (1750 р.) німецький філософ О. Г. Баумгартен. Нині існує багато визначень цього поняття, якітак чи інакше пов'язані з поняттям почуттєвого сприймання людиноюреального світу. Предметом дослідження естетики вважають мистецтво, яке (за Арістотелем) є однією із п'яти (включно розум, мудрість, науку, розсудливість) властивостей духу. Естетична культура прокурорського працівника: — це його розуміння правил зовнішньої гармонії своєї професійної діяльності та реалізація їх на практиці з метою ефективного розв'язання юридичних та функціональних завдань.

Охарактеризуємо складові естетичної культури прокурорського працівника:

Культура мови — це літературна мова, вільне володіння юридичною термінологією, відсутність слів-паразитів, уміння вибрати правильний тон у розмові.

Культура зовнішнього вигляду — це вміння добирати одяг, зачіску відповідно до віку, посади, часу. Для прокурорських працівників:характерні офіційність і стриманість в одязі, відсутність екстравагантності, тому що посада має державно-офіційний характер.

Культура організації робочого місця — це створення естетичної обстановки діяльності прокурора , комфортності. Однак прокурорський працівник: повинен орієнтуватись на відвідувачів, тому його робоче місце не повинно відволікати увагу відвідувачів.

Культура підготовки юридичних документів — відсутність технічних, структурних порушень, організаційних і пунктуаційних помилок, нерозбірливого рукописного тексту тощо.

Отже, культура прокурорського працівника складається з політичної, правової, етичної та естетичної культур. Необхідно підкреслити, що тільки високий рівень культури дає можливість прокурору реалізувати своє високе соціальне призначення та ефективно виконати поставлені перед прокуратурою, як державною структурою, завдання.