- •Тема 10. Психодіагностика мотивації.-2г.
- •Психодіагностика мотивації
- •Мотивація як об'єкт психологічної діагностики
- •Мотиви і потреби.
- •«Список особистісних переваг».
- •Опитувальник для виміру афілятивної тенденції і чутливості до відкидання.
- •Опитувальник для виміру результуючої тенденції мотивації досягнення а.Мехрабіана (ram).
- •Проективні методи.
- •Діагностика мотивації через перекручування об'єкта перцепції.
- •Метод діагностики мотивів через характеристику перешкод.
«Список особистісних переваг».
Запропонований А.Едвардсом EPPS (1954), є опитувальником, що вимірює силу потреб з переліку, запропонованого Г.Мюрреєм (1938). Для кожної з 15 шкал були виділені індикатори потреб, що формулюються у вигляді тверджень (всього 210 пар тверджень). Опитувальник побудований на основі змушеного вибору однієї з пари тверджень. Підсумковий індекс потреби виражає не абсолютну силу потреби, а силу цієї потреби щодо інших потреб з переліку. За визначенням А.Анастазі: «Система відліку такого показника — це скоріше сам індивід, а не нормативна вибірка» (Анастази А., 1982, Т. 2, С. 140). А.Едвардс використовував метод змушеного вибору, щоб зменшити вплив фактора соціальної бажаності.
Опитувальник для виміру афілятивної тенденції і чутливості до відкидання.
Опитувальник А.Мехрабіна вимірює два узагальнених мотиви: -прагнення до прийняття (в автора - афілятивна тенденція) і страх відкидання (в автора - чутливість до відкидання) (1970). Опитувальник складається з двох шкал. Перша шкала містить 26 пунктів, друга - 24 пункти. Шкали оцінюють, на думку автора, у першому випадку загальні очікування індивіда про позитивний результат при встановленні міжособистісного контакту, а в другому випадку відповідно негативні очікування. Тест-ретест через 4 тижні мотиву прагнення до прийняття мав 0,89, а мотиву страху відкидання - 0,92. Автор наводить дані про незалежність шкал від фактора соціальної бажаності і про відсутність значимої кореляції шкал одна з одною. Автор використовував метод факторного аналізу для визначення внутрішньої структури опитувальника. Він приводить різні процедури валідизації опитувальника (активація мотивації в ситуації очікування, емпіричні критерії й ін.).
Опитувальник для виміру результуючої тенденції мотивації досягнення а.Мехрабіана (ram).
Має дві форми: для чоловіків і для жінок (1969). Опитувальник побудований на основі теорії мотивації досягнення Дж.Аткінсона. При підборі пунктів тесту враховувалися індивідуальні розбіжності людей з мотивом прагнення до успіху (Ms) і мотивом уникнення невдачі (Mfs) у поведінці, детермінованій мотивацією досягнення. Розглядалися особливості рівня домагань, емоційної реакції на успіх і невдачу, розбіжності в орієнтації на майбутнє, фактор залежності — незалежності в міжособистісних відносинах тощо.
Методика А.Мехрабіана вимірює результуючу тенденцію мотивації досягнення, тобто різницю, тому що пункти побудовані на основі порівняльних тверджень. Тому відповідь на пункт показує, чи переважає мотив прагнення до успіху над уникненням невдачі, чи навпаки. Високі показники по цьому тесту вказують на тенденцію прагнення до успіху, а низькі показники - на тенденцію уникнення невдачі.
Проективні методи.
Побудовані на аналізі продуктів уяви і фантазії. Вони засновані на уявленнях З.Фрейда про механізм проекції, а також на численних дослідженнях впливу мотивації на уяву і перцепцію. Проективні методи використовуються для діагностики глибинних мотиваційних утворень, особливо неусвідомлюваних мотивів. Хоча ці методи виникли в умовах клініки, надалі вони стали інтенсивно використовуватися в експериментальній психології.
Методики, що найчастіше використовуються для виявлення мотивації, — ТАТ Г.Мюррея, тест фрустрацій Розенцвейга, тести незакінчених речень, незакінчених розповідей та ін. Існують різні модифікації ТАТ Мюррея, що спрямовані на вимір окремих «узагальнених мотивів» особистості. Однією із найбільш популярних у зарубіжній психології є проективна методика ТАТ, створена Д.Мак-Клелландом і Дж.Аткінсоном зі своїми співробітниками (1953). Методика вимірює індивідуальні розбіжності в мотиві досягнення. Використовується спеціальний контент-аналіз для інтерпретації розповідей, написаних на основі картинок. Звичайно використовуються 6 картинок (спочатку використовувалися 4). Кожному обстежуваному приписується індекс, що характеризує інтенсивність мотиву досягнення. У цій же дослідницькій групі були розроблені проективні методики для виміру мотивації афіляції і мотивації влади (1958).
У вітчизняній психології одна з модифікацій ТАТ для діагностики мотивації підлітка створена Е.Т.Соколовою (1982). Стимульний матеріал складається з 20 сюжетних таблиць, що пред'являються індивідуально в 2 сеанси по 10 таблиць. Тест виявляє потребу в емоційних контактах, у досягненні успіху, покорі, уникненні покарання, в агресії. З метою апробації методики був використаний контингент школярів з адаптивною поведінкою і підлітків з девіантною поведінкою.
Малюнковий тест фрустрацій Розенцвейга має окремі форми: для дітей і для дорослих. Стимульним матеріалом є малюнки, на яких зображені різні ситуації міжособистісної взаємодії. На кожному малюнку приводиться висловлювання одного з персонажів. Обстежуваний повинний дати відповідь за іншого персонажа. Оцінюються особливості поведінки людини при виникненні перешкоди на шляху до досягнення мети (при фрустрації потреби). Цей тест також виявляє спрямованість агресії. Крім уяви і перцепції, як індикатора мотиваційних процесів, при конструюванні тесту використаний і принцип співвідношення мотиву і перешкоди.
Система інтерпретації, що виникла під впливом психоаналізу, виділяє три типи спрямованості агресії:
а) екстрапунітивна (провина за ситуацію, що склалася, приписується іншим) (рис. 6);
б) гнтропунітивна (провина приписується собі);
в) імпунітивна (провина приписується ситуації).
Ця методика використовується у вітчизняних дослідженнях. Є спроби модифікації і конструювання нових картинок, характерних для наших умов. Важливою проблемою є розробка схеми інтерпретації, вільної від впливу психоаналізу.