2.2 Проектування модулю блоку керування

Рисунок 2.2. Схема електрично-принципова модулю блоку керування

2.3 Дослідження електрочно - принципової схеми

Результатом дослідження електрочно - принципової схеми модулю блоку керування у програмі “Electronics workbench” являються часові діаграми які наведені на рисунок.2.3., вони виконані за допомогою спостереження за роботою схеми.

Рисунок 2.3. Часові діаграми роботи схеми

ВИСНОВОК

У більшості сучасних комп'ютерів проблема спочатку описується в математичних термінах, при цьому вся необхідна інформація представляється в двійковій формі (у вигляді одиниць і нулів), після чого дії з її обробки зводяться до застосування простої алгебри логіки.

Оскільки практично вся математика може бути зведена до виконання булевих операцій, достатньо швидкий електронний комп'ютер може бути застосовний для вирішення більшості математичних завдань (а також і більшості завдань з обробки інформації, які можуть бути легко зведені до математичних).

Сучасні комп'ютери мають блочно-модульну конструкцію: апаратну конфігурацію, необхідну для виконання певних робіт, можна складати з готових вузлів та блоків.

Системний блок являє собою основний вузол, у якому зібрані найбільш

У зв’язку з тим, що багато компонентів можуть бути інтегровані на материнській платі, то не всі вони можуть бути представлені як окремі комплектуючі елементи. Задня панель, як правило, містить панелі плат розширень із роз’ємами, заглушки роз’ємів, вентиляційний отвір вентилятора блоку живлення.

В результаті виконання завдання курсової роботи були розглянуті теоретичні основи функціонування АЛП, розроблені і створені принципові схеми МУБ для операцій додавання і віднімання а також часові діаграми їх роботи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Савельєв А.Я. Арифметичні то логічні основи цифрових автоматів [Текст] / А.Я. Савельєв. - М.: Вища школа. 1999 р.

2. Савельєв А.Я.Прикладна теорія цифрових автоматів [Текст] / А.Я. Савельєв. - М.: Вища школа. 2007 р.

3. Вавілов Є.Н. Синтез схем електронних цифрових машин [Текст] / Є.Н. Вавілов, Г.П. Портний. - М.:Радянське радіо. 2003 р.

4. Соловей Г.Н. Арифметичні пристрої ЕОМ [Текст] / Г.Н. Соловей. - М.: Енергія. 2008.

5. Виленкин Н.Я. Популярная комбинаторика.–М.: Наука, 2000.

6. Гильберт Д., Бернайс П. Основания математики. Логические исчисления и формализация арифметики.–М.: Наука, 1982

7. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра. Языки. Программирование.–К.: Наукова думка, 1988.

8. Ершов Ю.Л., Палютин Е.А., Математическая логика.–М.:Наука, 1979.

9. Карри Х.Б. Основания математической логики.–М.: Мир, 1969.

10. Клини С.К. Математическая логика.– М.: Мир, 1973.

11. Колмогоров А.Н. Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа.–М.: Наука, 1981.

12. Кузнецов О.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженера.–М.:Энергоатомиздат, 1988.