Населення

Загальна чисельність населення - 4,434 млн. осіб(2008 р.). Національний склад: хорвати -89,6 %; серби - 4,5 %; мусульмани - 0,9%; угорці - 0,5 %; словенці - 0,5 %; інші (українці, італійці, чехи, албанці тощо) - 8,1 %.

Мова Офіційна мова - хорватська (сербсько-хорватська). Нею розмовляє 96% населення. Іншими мовами, включаючи італійську, угорську, чеську, словацьку, українську, німецьку спілкується 4 % населення.

Релігійний склад

Більшість хорватських мешканців - християни, значна їх частина належить до католиків, інша до православної церкви. Християни можуть належати також до різних протестантських сект (євангелісти, лютерани, адвентисти, баптисти, кальвіністи). Більшість нехристиян сповідують іслам (мусульмани). Євреї зараховані до категорії "інші релігії". Частина жителів, які не сповідують якусь релігію, зараховані до категорії "невіруючих". У відсотковому відношенні релігійність населення така: католики - 76,5 %; православні - 11,1 %; мусульмани - 0,9%; протестанти - 0,4 %; інші та невіруючі - 11,1 %.

Природні ресурси Нафта, вугілля, глиноземи, низькосортні залізні руди, кальцій, природний асфальт, кварц, слюда, глини, сіль. На більшій частині території Хорватії переважають щебеневі суглинисті грунти, товщиною 3-6 м.

Економіка

Провідні галузі промисловості Хімічна і пластмасова, станки, металургійна, електроніка, чавуноливарна, алюмінієва, паперова, деревообробна, будівельна, текстильна, кораблебудівна, нафтова, харчова, виноробна, туризм. Металургія та інженерна індустрія найбільше розвинуті у Загребі, Славонському Броді, Осієку, Беловарі, Карловачі, Пулі, Рієці, Задарі та Спліті. Текстильна промисловість розвинута у Загребі, Хорватському Загор'ї, Чаковечі. Харчова промисловість добре розвинута на всій території Хорватії. Кораблебудівна промисловість: великі верфі розташовані у містах Пула, Рієка, Трагіч та Спліт. Взуттєва - друга дуже важлива галузь. Міста, де розташовані найбільші фабрики: Загреб, Карловач, Спліт та Копрівниця. Хімічна промисловість найбільше розвинута у Гірському Котарі та Ліці, Загребі, у районах Подравіна та Славонія.

Експорт  Хорватія експортує предмети споживання: машини і транспортне обладнання - 13,6 %, різноманітні промислові товари - 27,6 %, хімікати - 14,2 %, продовольчі товари і товари тваринництва - 12,2 %, сировина - 6,1 %, пальне і мастила - 9,4 %, напої і тютюн - 2,7 %. Партнери по експорту: ФРН - 22 %, Італія - 21 %, Словенія - 18 %. Імпорт Хорватія імпортує: предмети споживання: машини і транспортне обладнання - 23,1 %, пальне і мастила - 8,8 %, продовольство і товари тваринництва - 9 %, хімікати - 14,2 %, різноманітні промислові товари - 16 %, сировина - 3,5 %, напої та тютюн - 1,4 % . Партнери по імпорту: ФРН - 21 %, Італія - 19 %, Словенія - 10 %.

Політична система

Хорватія - парламентська республіка. З 1945 р. по 1991 р. входила до складу Cоціалістичної Федеративної Республіки Югославія (СФРЮ). Чинна Конституція ухвалена 22 грудня 1990 р. із змінами від 1997, 2000 , 2001 і 2010 рр. Глава держави - президент, який обирається населенням на основі загального  рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням строком на 5 років. Президент призначає і звільняє з посади голову уряду, його заступників і міністрів. Президент є Верховним головнокомандувачем збройних сил. Президент може розпустити палату представників у тому разі, якщо вона виносить вотум недовіри уряду або ж не затведжує бюджет у строк. Президент Республіки Хорватія - Іво ЙОСИПОВИЧ, обраний 10 січня 2010 р. Найвищим законодавчим органом є  Хорватський сабор - однопалатний (з 2001 р.) парламент. Формується не менше ніж із 100 і не більше ніж із 160 депутатів, обраних строком на 4 роки прямим  загальним і  таємним голосуванням на основі пропорційного представництва. Голова Хорватського сабору -  Лука БЕБІЧ(Luka Bebic). Обраний 11 січня 2008 р. Виконавча влада здійснюється урядом, який складається з голови, одного або декількох заступників і міністрів. Має найбільші повноваження в системі державної влади.  Нинішній уряд сформовано 6 липня 2009 р. Коаліційний :Хорватська демократична співдружність - ХДС, Хорватська соціально-ліберальна партія - ХСЛП, Хорватська селянська партія - ХСП , Незалежна демократична сербська партія(НДСП), незалежні. Голова уряду Республіки Хорватія - Ядранка КОСОР(Jadranka Kosor).

Політичні партії Істарський демократичний сабор - ІДС. Заснований в 1990 р. Налічує 3 800 членів(2004 р.). Голова - Іван ЯКОВЧИЧ (Ivan Jakovcic). Сербська народна партія - СНП. Створена у Загребі в січні 1991 р. Налічує 5 тис. членів. Голова - Мілан ДЖУКИЧ (Milan Dzukic). Соціал-демократична партія Хорватії  -СДПХ. Створена у 1990 р. на базі Союзу комуністів Хорватії. Нинішню назву має з 1993 р. Налічує 25 тис. членів. Голова - Зоран МІЛАНОВИЧ (Zoran Milanovic)). Хорватська селянська партія - ХСП.  Заснована в 1990 р. Налічує 53 тис. членів(2003 р.). Голова - Йосип ФРИШЧИЧ (Josip Friscic). Хорватська народна партія - Ліберальні демократи (ХНП - ЛД. Партія. Заснована в 1990 р. як Хорватська народна партія(ХНП). В лютому 2005 р. об'єдналась з Партією ліберальних демократів(ЛІБРА) під нинішньою назвою.. Голова -  Радімір ЧАЧИЧ (Radimir Cacic ). Хорватська партія пенсіонерів - ХПП. Заснована в 1996 р. Голова - Сілвано ХРЕЛЯ (Silvano Hrelja). Хорватська партія права - ХПП. Націоналістична партія. Заснована у 1861 р. Відновлена в 1990 р. Налічує 25 тис. членів(2002 р.). Голова - Даніел СРБ(Daniel Srb). Хорватська соціально-ліберальна партія - ХСЛП. Заснована у травні 1989 р. як Хорватський соціально-ліберальний союз. У січні 2006 р. до її складу ввійшла Ліберальна партія. Налічує 20 тис. членів(2004 р.). Голова - Дарінко КОСОР(Darinko Kosor). Хорватські незалежні демократи - ХНД. Партія. Заснована в 1994 р. в результаті розколу Хорватської демократичної співдружності. Голова - Івіца ГАЖІ(Ivica Gazi). Хорватський демократичний союз Славонії і Бараньї- ХДПСБ(. Партія. Створена 6 травня 2006 р. Лідер - Владімір ШИШЛЯГИЧ(Vladimir Sisljagic). Хорватський християнсько-демократичний союз - ХХДС.  Партія. Створена в 1992 р. шляхом злиття Хорватської демократичної партії і Хорватської християнсько - демократичної партії. Голова - Петар ЧУРЛІН(Petar Curlin). Хорватська демократична співдружність - ХДС (;Croatian Demokratic Community - CDC) . Партія заснована в лютому 1990 р. Налічує 432 тис. членів(2001 р.) Керівний орган - Національна рада. Голова - Ядранка  КОСОР(Jadranka Kosor).

Зовнішня політика

Хорватія, як демократична і відкрита країна, бажає на засадах суверенної рівності країн розвивати політичні та економічні відносини з усіма демократичними державами світу; інтенсивність та значення цих відносин мають відповідати національним інтересам Хорватії.

У контексті розвитку двосторонніх відносин особливе значення для Хорватії відіграють відносини з США. Покращення партнерських відносин з США може позитивно вплинути на загальне міжнародне становище Хорватії та реалізацію окремих зовнішньополітичних цілей країни. Хорватія має намір розвивати різнобічні економічні та політичні відносини з іншими великими світовими державами, особливо з Росією та Китаєм, з якими традиційно підтримує дружні відносини.

Участь у діяльності міжнародних організацій є важливим зовнішньополітичним завданням Хорватії. Уряд має намір активно працювати на посилення ролі у важливих для Хорватії організаціях, в першу чергу в ЄС, НАТО, ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших. Уряд працюватиме на посилення позицій Хорватії у складі системи ООН, де особливе значення має участь Хорватії у роботі Ради Безпеки як її непостійного члена протягом 2008-2009 років. Хорватія активно підтримуватиме і братиме участь у діяльності ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, які виступають за розвиток демократії, панування права та захист прав людини і меншин.

У рамках співпраці з міжнародними організаціями і з огляду на багатосторонній характер безпеки, Уряд буде готовий взяти на себе зобов’язання, що пов’язані з членством Хорватії в ЄС, НАТО та ООН. Це особливо стосується участі Уряду в миротворчих місіях та місіях, спрямованих на глобальну боротьбу з тероризмом.

Як складова частина розвитку добросусідських відносин та забезпечення стабільності і процвітання у регіоні, регіональна співпраця й надалі займатиме важливе місце у хорватській зовнішньополітичній діяльності. Хорватія продовжить активну участь та сприяння роботі регіональних організацій, форумів та ініціатив.