
- •1.2 Земельні фонди господарства та їх використання
- •Склад та структура земельних угідь в дпдг іпоб уаан
- •Показники інтенсивності використання земельних угідь
- •1.3 Трудові ресурси та їх використання в господарстві
- •Склад трудових ресурсів в дпдг іпоб уаан
- •1.4. Промисловий напрямок господарства
- •Склад та структура товарної продукції дпдг іпоб уаан
- •Динаміка показників росту підприємства
- •Основні економічні показники дпдг іпоб уаан
- •Розділ 2. Методика розрахунку виробничих витрат та собівартості продукції рослинництва
- •Склад витрат на виробництво та розрахунок впливу окремих статей на загальну зміну собівартості озимої пшениці
- •Зміна витрат по статті «Заробітна плата»
- •Зміна витрат по статті «Насіння»
- •Собівартість та витрати на 1 га
- •Реалізація продукції рослинництва та її рентабельність
- •Вплив затрат праці на собівартість продукції
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаної літератури:
- •Додатки
Собівартість та витрати на 1 га
Показники |
символи |
2007 |
2009 |
Індекс |
Затрати на1 га, грн. |
t |
45,21 |
65,74 |
1,45 |
урожайність, ц/га |
f |
32,45 |
34,78 |
1,07 |
Собівартість 1 ц, грн |
tf |
23,32 |
22,77 |
0,98 |
Наведені в таблиці 5.1 дані показують, що на підприємстві — об’єкті аналізу собівартість продукції проти плану зменшилась на2 %. Витрати на 1 грн продукції зросли на 45%. Темпи зростання витрат значно випереджали темпи зростання обсягу продукції. Це свідчить про великі непродуктивні витрати. На відхилення фактичних витрат від планових впливають такі чинники: а) зміна структури асортименту виготовленої продукції; б) зміна рівня витрат (норм витрат) у собівартості окремих її видів; в) зміна оптових цін на спожиті матеріали, паливо, зміна транспортних тарифів; г) зміна цін на продукцію.
РОЗДІЛ 6
ІНДЕКСНИЙ АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ ТА СОБІВАРТОСТІ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
У статистичній практиці часто виникає потреба у визначені не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства, визначають як змінилися обсяг виробництва валової продукції, ціни реалізації, продуктивність праці порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т. д. Для цього застосовують індекси.
У широкому розумінні "індекс" - це символ або число, яким позначається окремий елемент масиву (класифікації). У статистиці індексом називається відносний показник, який характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища. Прийнятого за базу порівняння.
Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. Як зазначалось, індекси змінного складу характеризують відношення двох і більше змінних величин. Прикладом таких індексів може бути індекс вартісного обсягу продукції, який одночасно характеризує зміни фізичного обсягу продукції і цін. Індекси змінного складу можна розкладати на індекси постійного складу. Розкладання індексів змінного складу на індекси постійного складу є суттю індексного методу аналізу.
За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси. Які економічно взаємопов'язані.
Під час аналізу собівартості продукції порівняємо фактичний рівень собівартості з плановим, вивчаючи її динаміку, а також встановимо вплив окремих факторів на собівартість продукції. Аналіз виробничих витрат і факторів, що впливають на їх обсяг, розглянемо на прикладі таблиці 5.1.
Індивідуальний індекс собівартості продукції визначають за формулою:
,
(6.1)
Де Z0 і Z1 - собівартості одиниці продукції у звітному році і базисному періоду.
Таблиця 6.1
Кількість виробленої продукції та витрати на її виробництво
Показники |
2007 |
2009 |
Витрати на виробництво, тис. грн. |
Індивідуальні індекси собівартості, % |
||||
Кількість продукції, ц. |
Собівартість 1 ц. , грн. |
Кількість продукції, ц. |
Собівартість 1 ц. , грн. |
2 007р. |
2 009р. |
умовні |
||
Символи |
q0 |
Z0 |
q1 |
Z1 |
q0Z0 |
q1Z1 |
q1Z0 |
i |
пшениця |
2576 |
39,04 |
9343 |
43,24 |
100,56 |
404 |
364,73 |
1,11 |
соняшник |
2330 |
69,85 |
1278 |
66,51 |
162,74 |
85 |
89,26 |
0,95 |
овочі |
7960 |
3,46 |
6127 |
7,67 |
27,55 |
47 |
21,21 |
2,22 |
баштанні |
8805 |
2,63 |
7040 |
13,07 |
23,13 |
92 |
18,49 |
4,97 |
Разом |
_____ |
_____ |
_____ |
_____ |
263,3 |
489 |
453,98 |
_____ |
Затрат
на виробництво:
Собівартості
Фізичного
обсягу
Абсолютна зміна виробничих витрат, тис. грн.
Всього
в т.ч. за рахунок:
кількості
продукції:
собівартості
одиниці продукції
Виробничі витрати у звітному році збільшились на 225,7 тис грн. у порівнняні з базисним періодом (або на 86%), за рахунок збільшення собівартості одиниці продукції на 35,7 тис грн. (або на 8%) та обсягу виробництва на 190 тис грн. (або на 72%).
Взаємозв’язок загальних індексів показує, що розрахунки проведені вірно.
РОЗДІЛ 7
ВПЛИВ РІВНЯ СОБІВАРТОСТІ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА
Для виявлення резервів подальшого підвищення ефективності виробництва важливо здійснити всебічний аналіз показників рентабельності.
Із логіки побудови показника рівня рентабельності випливає, що його величина залежить від двох факторів — ціни реалізації центнера продукції і рівня її собівартості. Для визначення зміни рівня рентабельності від зміни ціни можна скористатися формулою:
(7.1)
де Ц1 і Ц0 — ціна реалізації 1 ц продукції відповідно у звітному і базовому роках;
С1 — собівартість 1 ц продукції у звітному році.
Вплив собівартості на рівень рентабельності можна визначити, віднявши від рівня рентабельності звітного року показник або ж з виразу:
(7.2)
де Р0 — рівень рентабельності у базовому періоді;
С0 — собівартість 1 ц продукції у базовому періоді.
При аналізі рівня рентабельності потрібно брати до уваги наступні закономірності зміни цього показника під впливом розглянутих факторів.
1. За умови, що собівартість центнера продукції нижча за ціну її реалізації, то за будь-якої величини собівартості кожний процент зростання ціни зумовлює підвищення рівня рентабельності більш ніж на один процентний пункт.
2. За одного і того ж рівня собівартості продукції кожний процент росту ціни зумовлює збільшення рівня рентабельності на одну і ту ж величину (процентних пунктів).
3. З підвищенням рівня рентабельності, досягнутого завдяки зниженню собівартості продукції, кожний процент зростання ціни забезпечує все більший приріст рівня рентабельності (процентних пунктів) порівняно з таким приростом за нижчого рівня рентабельності.
4. За однієї і тієї ж ціни кожний процент зниження собівартості продукції забезпечує прогресуюче зростання рівня рентабельності (процентних пунктів).
Стає очевидним, що основним напрямом підвищення рівня рентабельності є зниження собівартості продукції, оскільки це забезпечує більший приріст досліджуваного показника. Цей висновок набуває ще більшої актуальності в зв’язку з тим, що підприємство має реальні важелі впливу на собівартість продукції, тоді як на ціну його вплив в більшості випадків обмежений або взагалі неможливий.
Таблиця 7.1