The objective infinitive complex
(Об’єктний інфінітивний комплекс)
В англійській мові широко вживається конструкція, яка складається з іменника в загальному відмінку або займенника в об'єктному відмінку та інфінітива і за своїм значенням відповідає підрядному додатковому реченню:
І saw him go to the laboratory. – Я бачив, як він пішов до лабораторії
Конструкцію him go називають Objective Infinitive Construction. Українською мовою вона здебільшого перекладається підрядним додатковим реченням або складним додатком (Complex Object)
Об’єктний інфінітивний комплекс вживається не після будь-якого дієслова, а лише після певних груп дієслів.
1) Complex Object вживається після дієслів, що виражають сприймання за допомогою органів чуттів: to see бачити; to hear чути; to feel почувати; to watch, to observe спостерігати; to notice помічати. Після цих дієслів інфінітив у об’єктному інфінітивному комплексі вживається без частки to:
He saw Helen write an article. – Він побачив, що Гелен пише статтю.
2) Complex Object вживається після дієслів, які виражають бажання, намір почуття: to want хотіти; to wish, to desire бажати; to like любити подобатися; to dislike не любити; to hate ненавидіти; to intend мати намір; should (would) like, хотів би та ін.:
Не wanted me to come today. - Він хотів, щоб я прийшов сьогодні.
3) Complex Object вживається після дієслів, що виражають думку (погляд), припущення, сподівання: to consider, to believe вважати; to think думати; to find знаходити; to know знати; to expect сподіватися; to suppose припускати та ін. Після дієслів цієї групи (крім to expect) найчастіше вживається інфінітив дієслова to be:
We consider him to be the best pupil of our school. – Ми вважаємо його найкращим учнем нашої школи.
4) Complex Object вживається після дієслів, що виражають наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти; to advise, to recommend радити, рекомендувати; to cause, to force, to make примушувати; to let веліти, дозволяти. Після дієслів to make і to let інфінітив вживається без частки to:
The teacher allowed us to use dictionaries. – Викладач дозволив нам користуватися словниками.
The subjective infinitive complex
(Суб’єктний інфінітивний комплекс)
Якщо речення We saw him run to the institute (Ми бачили, як він біг до інституту), до складу якого входить Complex Object, перетворити на пасивне – He was seen to run to the institute (Бачили, як він біг до інституту), то інфінітив to run виражатиме дію, яку виконує особа, позначена займенником he. Отже, he і to run утворють синтаксичний комплекс, який називається суб”єктним інфінітивним комплексом (subjective infinitive complex).
Subjective Infinitive Complex
Subjective Infinitive Complex складається з двох частин. Перша частина комплексу – іменник у загальному відмінку або особовий займенник у називному відмінку. Друга частина комплексу – інфінітив, що виражає дію, яку виконує або якої зазнає особа або предмет, позначений іменником або займенником.
Особливістю Subjective Infinitive Complex є те, що перша і друга його частини відокремлені одна від одної присудком речення .
Subjective Infinitive Complex вживається з певними групами дієслів.
1) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами to say говорити і to report повідомляти у пасивному стані:
He is said to write a report. – Кажуть, що він пише доповідь.
The delegation is reported to have arrived in London. – Повідомляють, що делегація прибула до Лондона.
2) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами (в пасивному стані), що означають думку (погляд), припущення, сподівання: to think думати; to know знати; to consider вважати; to believe вірити; to suppose припускати; to expect сподіватися та ін.:
The meeting is expected to begin this morning. – Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.
I was supposed to meet him. – Передбачалося, що я зустріну його.
3) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуттів – to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:
Birds were heard to sing in the garden. – Було чути, як співають пташки у саду.
4) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами (в пасивному стані), що виражають наказ, прохання, дозвіл, примус: to order наказувати; to ask, to request просити; to allow, to permit дозволяти; to make, to cause, to force примушувати:
They were ordered to leave the hall. – Їм наказали залишити зал.
He was made to speak about his experiment. – Його примусили розповісти про свій експеримент.
5) Subjective Infinitive Complex вживається з дієсловами to seem, to appear здаватися; to happen, to chance траплятися; to turn out, to prove виявлятися:
She seemed to be thinking about this. – Здавалося, що вона думає про це.
6) Subjective Infinitive Complex вживається з словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:
We are not likely to meet often. – Навряд чи нам доведеться часто зустрічатися.
He is certain to be explaining the new material. – Він, напевно, зараз пояснює новий матеріал..
Речення з суб’єктним інфінітивним комплексом українською мовою перекладаються здебільшого складнопідрядними реченнями. Переклад слід починати з присудка, який в українській мові перетворюється на неозначено-особове або безособове речення.
His father is said to work at this plant. – Кажуть, що його батько працює на цьому заводі.
Речення з дієсловом-присудком, що означає наказ, прохання, дозвіл, примус а також з дієсловами to consider, to believe, to think перекладаються на українську мову простими неозначено-особовими або безособовими реченнями, а інколи й простими особовими реченнями:
The pupils were allowed to use dictionaries. – Учням дозволили (дозволялося) користуватися словниками.