1. Первинне;

2. Вторинне;

3. централізоване;

4. децентралізоване.

До основних завдань статистичного зведення належать:

1. групування даних;

2. виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;

3. розробки системи показників для характеристики груп і всієї статистичної сукупності;

4. виявлення зв'язків і залежностей між явищами.

5. обчислення групових і загальних показників;

6. зведення результатів обчислення у статистичній таблиці;

7. визначення і вивчення структури сукупності.

До основних завдань статистичного групування відносять:

1. групування даних;

2. виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;

3. розробки системи показників для характеристики груп і всієї статистичної сукупності;

4. виявлення зв'язків і залежностей між явищами.

5. обчислення групових і загальних показників;

6. зведення результатів обчислення у статистичній таблиці;

7. визначення і вивчення структури сукупності.

Основні види статистичного групування:

1. типологічне;

2. структурне;

3. аналогічне;

4. аналітичне;

5. логічне;

6. кількісне.

Таке групування дає інформацію про те з яких частин складається досліджувальна множина явищ, яка будова типів, явищ, якими показниками характеризуються окремі частини – це

1. типологічне групування;

2. аналітичне групування;

3. структурне групування.

В результаті цого групування виділяють однорідні групи або типи явищ в досліджувальній сукупності – це

1. типологічне групування;

2. аналітичне групування;

3. структурне групування.

Групування, які дають змогу встановити та вивчити причинно-наслідкові зв’язки між досліджувальними явищами та їх ознаками –це

1. типологічне групування;

2. аналітичне групування;

3. структурне групування.

Та ознака, яка впливає на іншу, називається –

1. факторною;

2. результативною.

Та ознака, яка підлягає впливу, називається –

1. факторною;

2. результативною.

Окремі значення якісних ознак у числовому виразі – це

1. якісна ознака;

2. кількісна ознака.

Виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість – це

1. якісна ознака;

2. кількісна ознака.

Основні способи вторинного групування:

1. перезведення за питомою вагою груп у загальному підсумку;

2. укрупнення періодів первинного групування;

3. перегрупування за питомою вагою груп у загальному підсумку, тобто на основі закріплення за кожною групою певної частини одиниць сукупності;

4. укрупнення періодів вторинного групування.

Ранжирований ряд – це:

1. ряд чисел у порядку зростання, або спадання;

2. розподіл одиниць сукупності за ознаками, що не мають кількісний вираз;

3. розподіл одиниць сукупності за ознаками, що мають кількісний вираз.

Атрибутивний ряд – це:

1. ряд чисел у порядку зростання, або спадання;

2. розподіл одиниць сукупності за ознаками, що не мають кількісний вираз;

3. розподіл одиниць сукупності за ознаками, що мають кількісний вираз.

Варіаційний ряд – це:

1. ряд чисел у порядку зростання, або спадання;

2. розподіл одиниць сукупності за ознаками, що не мають кількісний вираз;

3. розподіл одиниць сукупності за ознаками, що мають кількісний вираз.

Ряди розподілу, в яких варіанта, як величина кількісної ознаки може приймати певні значення – це

1. атрибутивний ряд;

2. варіаційний ряд;

3. інтервальний ряд;

4. дискретний ряд.

Ряди розподілу, в яких значення варіанти виражено у вигляді інтервалу, тобто значення ознак можуть відрізнятися один від одного на певну величину – це

1. атрибутивний ряд;

2. варіаційний ряд;

3. інтервальний ряд;

4. дискретний ряд.

Статистичні таблиці – це

1. спосіб наочного подання і викладення статистичних даних та їх співвідношення за допомогою геометричних знаків з метою їх узагальнення та аналізу;

2. форма раціонального і наочного викладення цифрових характеристик досліджуваних явищ і складових частин;

3. форма раціонального і наочного викладення цифрових та буквенних характеристик явищ і процесів.

Статистичні графіки – це

1. спосіб наочного подання і викладення статистичних даних та їх співвідношення за допомогою геометричних знаків з метою їх узагальнення та аналізу;

2. форма раціонального і наочного викладення цифрових характеристик досліджуваних явищ і складових частин;

3. форма раціонального і наочного викладення цифрових та буквенних характеристик явищ і процесів.

Діаграми бувають:

1. лінійні;

2. мединні;

3. стрічкові;

4. кругові;

5. квадратні;

6. прямі.

Графічне зображення варіаційного ряду в прямокутній системі координат, коли ознака відкладається на осі абсцис, а частоти або частки на осі ординат – це

1. гістограма;

2. огіва;

3. полігон;

4. антимода.

Графічне зображення інтервального варіаційного ряду – це

1. полігон;

2. гістограма;

3. огіва;

4. антимода.

Показники, які виражають розміри суспільно-економічних явищ і процесів в конкретних умовах, місця і часу – це

1. абсолютні величини;

2. відносні величини;

3. середні величини.

Основні групи вимірників абсолютних величин;

1. натуральні;

2. кількісні;

3. трудові;

4. вартісні;

5. грошові;

6. якісні.

Статистичні показники, які виражають кількісне співвідношення між явищами суспільного життя – це

1. абсолютні величини;

2. відносні величини;

3. середні величини.

Відношення планового рівня показника у наступному періоді до фактичного рівня показника звітного періоду – це

1. Відносна величина виконання плану;

2. Відносна величина виконання планового завдання;

3. Відносна величина структури;

4. Відносна величина координації;

5. Відносна величина інтенсивності розвитку.

Відношення фактичного рівня показника до рівня запланованого на той же період – це

1. Відносна величина виконання плану;

2. Відносна величина виконання планового завдання;

3. Відносна величина структури;

4. Відносна величина координації;

5. Відносна величина інтенсивності розвитку.

Відношення частки до цілого – це

1. Відносна величина виконання плану;

2. Відносна величина виконання планового завдання;

3. Відносна величина структури;

4. Відносна величина координації;

5. Відносна величина інтенсивності розвитку.

Ступінь поширення одного явища порівняно з іншим в певному середовищі – це

1. Відносна величина виконання плану;

2. Відносна величина виконання планового завдання;

3. Відносна величина структури;

4. Відносна величина координації;

5. Відносна величина інтенсивності розвитку.

Узагальнюючий показник, який характеризує рівень варіруючої ознаки в якісно однорідній сукупності – це

1. абсолютні величини;

2. відносні величини;

3. середні величини.

Ця формула застосовується в тому випадку, коли загальний обсяг варіруючої ознаки для всієї сукупності одиниць становить суму індивідуальних значень варіанти:

1. середня арифметична проста;

2. середня арифметична зважена;

3. середня квадратична проста;

4. середня геометрична;

5. середня квадратична зважена.

Ця формула застосовується тоді, коли є загальний обсяг і індивідуальні значення, але не має кількості індивідуальних значень, тобто частоти:

1. середня арифметична проста;

2. середня арифметична зважена;

3. середня гармонічна проста;

4. середня геометрична;

5. середня гармонічна зважена.

Цю формулу використовують для визначення середніх темпів зростання, тобто коли загальний обсяг явищ становить не суму, а добуток ознак:

1. середня арифметична проста;

2. середня арифметична зважена;

3. середня гармонічна проста;

4. середня геометрична;

5. середня гармонічна зважена.

Цю формулу використовують, коли розглядають показники у вигляді відхилень фактичних даних від середньої арифметичного, або від нормованої величини:

1. середня арифметична проста;

2. середня арифметична зважена;

3. середня квадратична;

4. середня геометрична;

5. середня гармонічна зважена.

Мода – це

1. величина, яка найменш часто зустрічається в даному розподілі, тобто це варіанта, яка має найменшу частоту;

2. величина, яка найбільш часто зустрічається в даному розподілі, тобто це варіанта, яка має найбільшу частоту;

3. величина, що займає серединне положення у варіаційному ряду, в якому варіанти розташовані в зростаючому або спадаючому порядку;

Медіана – це

1. величина, яка найменш часто зустрічається в даному розподілі, тобто це варіанта, яка має найменшу частоту;

2. величина, яка найбільш часто зустрічається в даному розподілі, тобто це варіанта, яка має найбільшу частоту;

3. величина, що займає серединне положення у варіаційному ряду, в якому варіанти розташовані в зростаючому або спадаючому порядку.

До показників варіації відносять:

1. розмах варіації;

2. середнє геометричне відхилення;

3. середнє лінійне відхилення;

4. дисперсія;

5. коефіцієнт дисперсії;

6. коефіцієнт осциляції.

Динамічний ряд – це

1. послідовність чисел, що розташовані будь-як та характеризують зміну явища в часі.

2. послідовність чисел, що розташовані в хронологічній послідовності і характеризують зміну явища в часі.

3. ряд чисел, які розташовані в такій послідовності, яка характерна для зміни явища в часі.

Основні елементи динамічного ряду:

1. ряд динаміки;

2. ряд рівнів;

3. ряд частот;

4. ряд періодів.

Побудова ряду динаміки передбачає дотримання вимог:

1. показники повинні бути точними;

2. порівняльні в динаміці;

3. порівняльні у часі;

4. визначені за певними категоріями;

5. дотримуватися одних і тих же одиниць вимірювання.

Ряди статистичних величин, які характеризують розмір досліджувального явища на певний момент часу:

1. дискретні;

2. моментні;

3. неперервні;

4. інтервальні.

Ряди статистичних величин, які характеризують статистичні явища за певний проміжок часу –

1. дискретні;

2. моментні;

3. неперервні;

4. інтервальні.

Дані одержують у випадках, тоді коли відбувається безперервний запис змін-явища за допомогою відповідних приладів –

1. дискретні ряди;

2. моментні ряди;

3. неперервні ряди;

4. інтервальні ряди.

Абсолютний приріст – це

1. величина, яка характеризує розмір збільшення або зменшення рівня ряду за певний період;

2. величина, яка показує відношення наступного рівня до попереднього або до базового;

3. цей показник показує, наскільки рівень ряду більший від того, з яким ми порівнюємо.

Темп приросту – це

1. величина, яка характеризує розмір збільшення або зменшення рівня ряду за певний період;

2. величина, яка показує відношення наступного рівня до попереднього або до базового;

3. цей показник показує, наскільки рівень ряду більший від того, з яким ми порівнюємо.

Способи визначення основних тенденцій розвитку в рядах динаміки:

1. метод укрупнення періодів;

2. метод порівняння періодів;

3. метод середньої гармонічної;

4. метод середньої ковзної;

5. метод аналітичного вирівнювання способом найменших квадратів

Суть даного методу полягає в тому, що один інтервальний ряд динаміки замінюють іншим інтервальним рядом з більшими періодами і в кожному періоді визначають середню величину:

1. метод середньої ковзної;

2. метод укрупнення періодів;

3. метод аналітичного вирівнювання способом найменших квадратів

Суть даного способу полягає в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють зсуваючи період на 1 дату.

1. метод середньої ковзної;

2. метод укрупнення періодів;

3. метод аналітичного вирівнювання способом найменших квадратів

Суть даного способу полягає в знаходженні такої математичної лінії, координати точок якої були б наближенні до фактичних значень ряду динаміки:

1. метод середньої ковзної;

2. метод укрупнення періодів;

3. метод аналітичного вирівнювання способом найменших квадратів

Рівняння прямої має вигляд:

1. у = а₁ +а₁∙t

2. у = а₀ +а₁∙t

3. у = а₀t +а₁∙t

Відносна величина, яка характеризує зміну явища у часі, просторі або ступінь відхилення у просторі – це

1. мода

2. динамічний ряд

3. індекс

Функції індексів:

1. синемічна;

2. синтетична;

3. аналітична;

4. динамічна

Суть аналітичної функції індексів полягає в :

1. відображенні узагальнюючої характеристики зміни явища;

2. вивченні впливів окремих факторів на зміну явища;

3. вивченні явищ незалежно від інших процесів.

Суть синтетичної функції індексів полягає в :

1. відображенні узагальнюючої характеристики зміни явища;

2. вивченні впливів окремих факторів на зміну явища;

3. вивченні явищ незалежно від інших процесів.

Залежно від мети порівняння індекси бувають:

1. індивідуальні;

2. аграрні;

3. динамічні;

4. середні;

5. територіальні;

6. міжгрупові

Залежно від ступеня охоплення одиниць явища індекси бувають:

1. індивідуальні;

2. агрегатні;

3. динамічні;

4. середні;

5. загальні;

6. міжгрупові

За способом побудови загальні індекси бувають:

1. індивідуальні;

2. агрегатні;

3. динамічні;

4. середні;

5. загальні;

6. міжгрупові;

7. індекс середнього рівня.

Міжгрупові індекси –

1. характеризують зміну явища у просторі;

2. характеризують відхилення від стандарту, або від середнього рівня;

3. характеризує зміну певного показника в цілому по будь-якій складній сукупності.

Індивідуальні індекси –

1. характеризують зміну явища у просторі;

2. характеризують відхилення від стандарту, або від середнього рівня;

3. відображає співвідношення простих одиничних показників;

4. характеризує зміну певного показника в цілому по будь-якій складній сукупності.

Загальні індекси –

1. характеризують зміну явища у просторі;

2. характеризують відхилення від стандарту, або від середнього рівня;

3. відображає співвідношення простих одиничних показників;

4. характеризує зміну певного показника в цілому по будь-якій складній сукупності.

Агрегатні індекси –

1. характеризують зміну явища у просторі;

2. розраховуються, як співвідношення двох сум при цьому знаходять спів вимірник елементів складного явища;

3. відображає співвідношення простих одиничних показників;

4. характеризує зміну певного показника в цілому по будь-якій складній сукупності.

При визначенні впливу кількісного показника –

1. результат якісний слід фіксувати на рівні поточного періоду, а кількісний буде змінюватися з поточного на базовий;

2. результат кількісний слід фіксувати на рівні поточного періоду, а якісний буде змінюватися з поточного на базовий;

3. результат якісний слід фіксувати на рівні базового періоду, а кількісний буде змінюватися з поточного на базовий;

4. результат кількісний слід фіксувати на рівні поточного періоду, а якісний буде змінюватися з поточного на базовий.

При визначенні впливу якісного показника –

1. результат якісний слід фіксувати на рівні базового періоду, а кількісний буде змінюватися з поточного на базовий;

2. результат кількісний слід фіксувати на рівні поточного періоду, а якісний буде змінюватися з поточного на базовий;

3. результат якісний слід фіксувати на рівні поточного періоду, а кількісний буде змінюватися з поточного на базовий;

4. результат кількісний слід фіксувати на рівні базового періоду, а якісний буде змінюватися з поточного на базовий.

До індексів середніх величин не відносяться індекси:

1. індекс змінного складу;

2. індекс фіксованого складу;

3. індекс динамічного складу;

4. індекс структурних зрушень.

Продукти, виготовлені за звітний період усіма цехами підприємства і призначені для реалізації – це...

1. напівфабрикати;

2. готові вироби;

3. незавершене виробництво.

Продукти, які виготовлені в одних цехах і потребують зборки чи доробки в інших цехах – це…

1. напівфабрикати;

2. готові вироби;

3. незавершене виробництво.

За ступенем готовності промислова продукція не може виступати у вигляді:

1. напівфабрикатів;

2. товарної продукції;

3. готових вироби;

4. реалізованої продукції;

5. незавершене виробництво.

Вартість всього обігу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого використання – це...

1. валовий оборот;

2. валова продукція;

3. товарна продукція;

4. реалізована продукція;

5. відвантажена продукція.

Результат промислово-виробничої діяльності підприємства за звітний період, вартість кінцевого споживання продукції – це....

1. валовий оборот;

2. валова продукція;

3. товарна продукція;

4. реалізована продукція;

5. відвантажена продукція.

Вартість продукції та послуг, які підготовлені у звітному році для випуску за межі основної діяльності – це...

1. валовий оборот;

2. валова продукція;

3. товарна продукція;

4. реалізована продукція;

5. відвантажена продукція.

Вартість продукції, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти – це...

1. валовий оборот;

2. валова продукція;

3. товарна продукція;

4. реалізована продукція;

5. відвантажена продукція.

Ритмічність виробництва – це...

1. випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожен інтервал часу звітного періоду;

2. випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожен інтервал часу минулого періоду;

3. випуск продукції відповідно до встановленого завдання на кожен інтервал часу запланованого періоду.

Рівномірність виробництва – це...

1. однаковий випуск продукції за неоднакові проміжки часу;

2. однаковий випуск продукції за однакові проміжки часу;

3. неоднаковий випуск продукції за однакові проміжки часу;

4. неоднаковий випуск продукції за неоднакові проміжки часу.

Для оцінювання якості вирізняють три групи показників:

1. узагальнюючі, індивідуальні (одиничні) та прямі;

2. якісні, індивідуальні (одиничні) та непрямі;

3. узагальнюючі, індивідуальні (одиничні) та непрямі;

4. кількісні, індивідуальні (одиничні) та прямі.

Основним показником наявності робочої сили є...

1. облікова чисельність працюючих;

2. явочна чисельність працюючих;

3. середня чисельність фактично працюючих.

Кількість працівників, що з’явилися на робочі місця у визначений час являє собою...

1. облікову чисельність працюючих;

2. явочну чисельність працюючих;

3. кількість фактично працюючих.

До причин неявки не належать:

1. вихідні і святкові дні;

2. відпустки на навчання;

3. простої;

4. прогули.

Вимірюється в людино-днях і нараховується шляхом віднімання з календарного фонду часу кількості людино-днів святкових і вихідних ...

1. табельний фонд;

2. максимально можливий фонд;

3. фонд робочого часу.

Облікова чисельність на дату:

1. показник чисельності працівників облікового складу на певну дату минулого періоду;

2. показник чисельності працівників облікового складу на певну дату звітного періоду;

3. показник чисельності працівників облікового складу на певну дату попередній період.

До ... складу працівників підприємства мають зарахуватись усі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу:

1. явочного;

2. фактичного;

3. облікового.

Кількість чоловік з числа тих, що почали працювати:

1. кількість фактично працюючих.

2. облікову чисельність працюючих;

3. явочну чисельність працюючих;

Максимально можливий фонд робочого часу в людино-днях дорівнює календарному фонду, за винятком...

1. простоїв;

2. святкових і вихідних днів;

3. прогулів;

4. відпусток на навчання;

5. чергових відпусток.

Загальна сума людино-днів явок та неявок усіх працівників за певний відрізок часу в людино-годинах – це...

1. табельний фонд;

2. максимально можливий фонд;

3. календарний фонд.

Прямий показник рівня продуктивності праці характеризується...

1. витратами часу на одиницю продукції;

2. кількістю продукції, що виробляється за одиницю часу;

3. ступенем ефективності живої праці.

Зворотній показник рівня продуктивності праці характеризується...

1. витратами часу на одиницю продукції;

2. кількістю продукції, що виробляється за одиницю часу;

3. ступенем ефективності живої праці.