5. Антиномії у поглядах (або трансцендентність раціонального мислення).

Спочатку я б хотів розглянути власне поняття антиномії, адже воно є надзвичайно цікавим. Ще важливим є те, що до них звертається у своїх роботах Кант, який стверджував, що коли розум виходить за межі можливого досвіду, він часто стикається із різноманітними антиноміями, тобто робить однаково раціональні але взаємно суперечливі висновки. Раціональне мислення нездатне у цьому випадку встановити істину оскільки тут воно виходитиме поза межі можливого досвіду та стає трансцендентним.

Як прихильник Канта, Кассірер також приділяв велику увагу цим поняттям (особливу розумінню трансцендентного). Отож, певні відгуки цього можна знайти у його роботах, у тому числі й тут.

Кассірер критикує біхевіористський підхід до вивчення людини. Тобто, він не погоджується з тезою, що предметом вивчення має бути поведінка людини, а не її свідомість. Він протиставляє біхевіоризму явище інтроспекції. Іншими словами – внутрішнє самопізнання, пізнання своїх внутрішніх психічних явищ самим собою. Однак, він стверджує, що за допомогою інтроспекції все одно не можливо повністю пізнати себе, так як вона охоплює тільки якусь певну частину свідомості, яка визначається індивідуальним досвідом. Далі, Кассірер пише, що тільки у нашому безпосередньому спілкуванні з людьми ми можемо досягти розуміння людини. Тобто він визнає необхідність вивчення людської поведінки, вивчення інших людей для того, щоб бути в змозі пізнати самого себе.

Цитуючи Кассірера можна сказати, що немає іншого способу зрозуміти людину, крім вивчити її життя та поведінку. Однак те, що ми при цьому виявимо, не може бути описано однією-єдиною простою формулою. Неминучий момент людського існування - протиріччя. У людини немає "природи" - простого або однорідного буття. Вона вигадлива суміш буття й небуття; його місце - між цими двома полюсами.

Таким чином Кассірер розглядає трансцендентну сутність людської і не боїться суперечити сам собі, адже він певен, що це така ж людська особливість, як можливість сприймати світ та робити певні висновки.

Визначену вище суперечність можна було б розв’язати, сказавши, що для пізнання людини та самого себе необхідне поєднання, певний синтез усіх відомих форм та методів пізнання, однак такої тези у його роботі я не зустрів.

Крім вищезазначеної, необхідно вказати ще одну антиномію, щодо дивної ситуації, у якій перебуває сучасна філософія. Ніколи раніше не було таких сприятливих можливостей пізнання, таких різноманітних джерел наших знань про людину. Психологія, етнографія, антропологія й історія зібрали надзвичайно багату й постійно зростаючу масу фактів. Наш технічний інструментарій для спостережень і експериментування надзвичайно виріс, а наш аналіз стає усе більш витонченим і проникливим. Але все-таки ми не маємо поки ще методу для впорядкування й організації матеріалу. У порівнянні з нашим сьогоднішнім багатством минуле може здатися досить бідним. Але багатство фактів - ще не багатство думок. Не знайшовши Аріадниної нитки, що веде нас із цього лабіринту, ми не зможемо зрозуміти загальні риси людської культури; ми згубимося в масі нескладних і розрізнених даних, позбавлених концептуальної єдності.

Тобто, суперечність у поглядах Кассірера полягає в тому, що, хоча зараз ми маємо надзвичайно сприятливі умови для подальшого пізнання, це пізнання веде нас до небезпечного антагонізму ідей, що, у свою чергу, може призвести до жахливої плутанини, що ,замість висвітлення розуміння людини, призведе до руйнування всієї системи відомого нам, хоча проблема якраз і полягає у тому, що такої визначеної системи не існує.

Ще одна антиномія простежується у розгляді автором символічних форм. Увесь людський прогрес у мисленні й досвіді стоншує й одночасно зміцнює символічну мережу, про яку йшлося у попередньому розділі.

Тобто, людина вже не протистоїть реальності безпосередньо, вона не зустрічається з нею віч-на-віч . Фізична реальність як би віддаляється в міру того, як росте символічна активність людини. Замість того, щоб звернутися до самих речей, людина постійно звернена на "самої себе. Вона настільки занурена у лінгвістичні форми, художні образи, міфічні символи або релігійні ритуали, що не може нічого бачити й знати без втручання цього штучного посередника. Так, це є не тільки в теоретичній, але й у практичній сфері. Навіть тут людина не може жити у світі жорстких фактів або згідно зі своїми безпосередніми бажаннями й потребами. Вона живе, скоріше, серед уявлюваних емоцій, у надіях і страхах, серед ілюзій і їх втрат, серед власних фантазій і мрій.

Протиріччя проявляється у тому, що з розвитком людського прогресу збільшується символічна мережа, але разом з тим, людина, підносячись до певного рівня, починає бачити цю мережу й розуміти, що саме вона заважає їй у адекватному пізнанні оточуючого світу. Відповідно, людина намагається виплутатися з цієї мережі, знищити її, однак розуміє, що знищивши її, вона, скоріш за все, опуститься до рівня розвитку людиноподібних мавп.

Только сильные могут позволить себе быть снисходительными (с) Главное не нравиться всем и каждому, главное - нравиться самому себе. Ты - все, они - ничто. Лучше прожить всю жизнь как лев, чем один день как овца... Человек, душу которого обожгла злость, дикая ярость к другому человеку - только наполовину человек... Человек, сердце которого прожгла любовь, необузданная страсть к другому человеку - только наполовину человек... Так скажите же мне, Каким есть Целый и Полноценный Человек?! Когда человек не слышит голос своего разума, ему кажется что он играет с ним... но если человек слышит этот голос, он может управлять разумами глухих...

Використана література

1. http://vesture.eu/index.php/Kasīrers_Ernsts (першоджерело)

2. http://anthropology.rchgi.spb.ru/kassirer/kassirer.html

3. Библиотека Якова Кротова, «Эрнст Кассирер» - В. Л. Абушенко, Т. Г. Румянцева http://krotov.info/history/19/1890_10_2/1874kassirer.htm

4. «Большая советская энциклопедия» http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Кассирер%20Эрнст/

5. К. А. Свасьян; «Философия символичемких форм Э. Кассирера: Критический аналіз»; Ан АрмССР. Институт философии и права; — Ер.: Издательство АН АрмССР, 1989. —238 с.

6. Неокантіанство http://nrc.edu.ru/ph/r2/1.html

7. Кассирер Эрнст - Academic dictionaries and encyclopedias http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_new_philosophy/566/КАССИРЕР

8. Библитека: Культурология: теория, школы, история, практика. Философия культуры. Становление и развитие. С.-Пб.:Лань, 1998. http://www.countries.ru/library/culturologists/kass.htm

9. A . H . Малинкин; Стаття «КАССИРЕР (Cassirer) Эрнст (1874-1945)» http://culture.niv.ru/doc/culture/encyclopedia-xx-vek/220.htm

10. Кассирер, Э. «Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры». — М.: Гардарика, 1998.

1 [ 4, інтернет ресурс ]

2 [ 3, інтернет ресурс]

3 [ 2, справка об авторе ]

4 [ 3, інтернет ресурс ]

5 [ 2, справка об авторе ]

6 [ 7, інтернет ресурс ]

7 [ 3, інтернет ресурс ]

8 [ 6, інтернет ресурс ]

9 [ 3, інтернет ресурс ]

10 [ 5, Предисловие ст..5 ]

11 [ 8, інтернет ресурс ]

12 [ 9, інтернет ресурс ]

13 [ 8, інтернет ресурс ]