Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра філософії гуманітарних наук

Гуманітарний практикум

з навчальної дисципліни “Філософія”

Эрнст Кассирер: «Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры »

Виконав: студент 2 гр.,

2-го року навчання,

відділення “Міжнародні

економічні відносини”

Шалабай П.Л.

Перевірив:

Київ 2010

План

1. Автор.

1.1. Роки життя.

1.2. Основні періоди творчої діяльності.

1.3. Основні праці.

1.4. Філософські джерела формування поглядів.

1.5. Представник школи, напрямку, течії.

1.6. Послідовники, опоненти.

1.7. Основні події соціально-політичного та культурного життя суспільства.

2. Характеристика твору.

2.1. Структура твору.

2.2. Стиль викладення.

3. Характеристика поглядів у творі.

3.1. Соціальна онтологія.

3.2. Засади соціального пізнання.

3.3. Антропологеми.

3.4. Ідеологеми.

3.5. Антиномії у поглядах.

Використана література.

1. Автор.

   1. Роки життя.

Эрнст Кассирер (Ernst Cassirer) народився 28 червня 1874 у Бреславлі (сьогодні Вроцлав). Помер 13 квітня 1945 у Прінстоні, Нью-Джерсі, США. Видатний німецький філософ та культуролог.¹

2. Основні періоди творчої діяльності.

   1. Земний шлях філософа (навчання та робота).

Молоді роки. Навчання.

Кассірер вчився в Берліні, Лейпцизі й Гейдельбергові, стажувався в Мюнхені й Марбурзі. З 1896 - асистент Когена.

На початку своєї діяльності займався філософськими проблемами природознавства. Розробляв теорію понять, або "функцій".

Подальша робота та кар’єра.

Зробив типову університетську кар'єру (лише під час Першої світової війни перебував на цивільній державній службі). В 1908-1919 викладав філософію в Берлінському (приват-доцент), в 1919-1933 у Гамбурзькому (з 1919 професор, з 1930 ректор) університетах.

В 1929 разом з Гайдеггером провів відомий семінар у Давосі.

Під час еміграції, що почався із приходом до влади А.Гітлера, Кассірер викладав в 1933- 1935 в Оксфордському (Великобританія), в 1935-1941 у Ґетеборзькому (Швеція), з 1941 у Єльськім, а з 1944 у Колумбійському (США) університетах.²

2. Етапи творчої діяльності сформованої особистості.

Початок наукової діяльності – 1920-і.

Ранній Кассірер присвячує свою увагу проблемам теорії пізнання, історії філософії й науки Нового часу(робота "Проблема пізнання у філософії й науці Нового часу"); інтерес до цих проблем у нього залишиться й у майбутньому, вираженням чого будуть його численні історико-філософські роботи(про Декарта, Лейбніца, Канта тощо).³

1920-І – 1940-і рр. «філософія символічних форм».

Ключ до розуміння культури бачив у символі. Цей етап його творчості (з 1920- х) може бути позначений як період "філософії символічних форм" або як період філософії культури. У цей час Кассірер сприйняв і критично оцінив ряд ідей неогегелянства (насамперед пов'язаних з "Феноменологією духу" Гегеля) і досить далеко відійшов (проблемно, тематично й, частково, методологічно) від ортодоксальної версії марбургського неокантіанства. Отже, цей етап в ідейній еволюції Кассірера може бути розглянутий як послідовне "нищення марбургства" (своєрідне постнеокантіанство).⁴

Суть у тому, що замість кантівських двох світів - теоретичного та практичного - Кассірер пропонує єдиний "світ культури", який покладається конститутивними символічними категоріями, або формами (мова, міф, релігія, мистецтво, наука, історія).⁵

Результатом відходу від неокантіанства стала розробка Кассірером концепції феноменології культури та створення своєї оригінальної філософії у «Філософії символічних форм». З усіх неокантіанців Кассірер виявився найбільш сучасним філософом, який увійшов в духовну культуру 20 ст.⁶