1. Незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини, якщо такі товари становлять загрозу для життя та здоров’я людей.

Поняття «недоброякісної сировини» див. абз.1 п.15 ППВСУ, а «товарів, що становлять загрозу (…)» - абз.2 п.15 ПВСУ.

Відповідальність за цей злочин пов’язана з наявністю 2х умов – і недоброякісної сировини і кінцевого продукту, який створює реальну загрозу для життя і здоровя споживачів. Якщо сировина доброякісна, а кінцевий продукт є небезпечним, відповідальність може настати за виготовлення – за ч.2 ст. 204 або ст. 203. Збут такої продукції – за ст. 227, а у разі настання шкідливих наслідків - як злочин проти життя та здоровя людини. Якщо вихідний продукт недоброякісний, а сировина була нормальна, то виготовлення може каратися за ч.2 ст. 204 чи за ст. 203.

Незаконний збут підакцизних товарів, що становлять загрозу (…), незаконно виготовлених із недоброякісної сировини, який призвів до отруєння.

Якщо хоча б однієї з вказаних ознак немає, збут незаконно виготовлених підакцизних товарів кваліфікується за ч.1 ст. 204. Поняття тяжких наслідків – див. абз.3 п.15.

За конструкцією об’єктивної сторони ч.3 – формально-матеріальний склад. По першій формі – злочин закінчений з моменту виготовлення будь-якої кількості товарів, що становлять реальну загрозу (…), а по другій формі – з моменту збуту і подальшого отруєння чи інших тяжких наслідків.

Із суб’єктивної сторони злочини за ч.1 -3 є умисними. Вид умислу – прямий. Для дій у формі придбання, зберігання, транспортування за ч.1 обовязковою ознакою є мета – збуту незаконно виготовлених товарів.

У ч.3 ст. 204 ставлення до наслідків у вигляді створення загрози для життя і здоровя людей може бути або необережним, або характеризуватися непрямим умислом, а до отруєння чи інших тяжких наслідків – лише необережне. За наявності умислу щодо таких наслідків відповідальність може наставати лише за злочин проти життя та здоровя, власності, довкілля (…). Субєкт – загальний.

Ст. 205 – фіктивне підприємництво.

Обєкт – порядок здійснення підприємницької діяльності, а також порядок створення або придбання суб’єктів підприємництва.

Субєкт підприємницької діяльності – юридична особа – це організація створена у формі, встановленій законом, і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділена цивільною право- і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем в суді і здійснює самостійну на власну ризик систематичну господарську діяльність з метою одержання прибутку.

Обєктивна сторона передбачає 2 альтернативні дії – створення суб’єкта підприємництва (державна реєстрація юридичної особи), придбання суб’єкта підприємництва (набуття права власності будь-яким способом як на суб’єкт підприємництва в цілому, так і придбання контрольного пакету акцій або купівля майна підприємства, що приватизується, тобто дії, які дозволяють встановити контроль за діяльністю такого суб’єкта). Не є придбанням суб’єкта одержання його активів в цілому або їх часток (акцій, паїв) в управління або користування.

Щодо моменту закінчення злочину – див. абз.3 п.17 ППВСУ.

Субєктивна сторона – вина у формі прямого умислу і обов’язкова мета.

Проміжна мета:

1. Створити або придбати СПД

2. :

• Прикриття незаконної діяльності

• Здійснення видів діяльності щодо яких є заборона

Кінцева мета:

1. Одержання кредитів на заняття діяльністю, непередбаченої статутними документами, їх привласнення

Відмивання брудних грошей

Одержання в оренду земельних ділянок, споруд

Монополізація ринку

…

Лише проміжна мета характеризує суб’єктивну сторону злочину за ст. 205. Остаточна мета повинна обов’язково встановлюватись, оскільки впливає на кваліфікацію дій суб’єкта. Якщо така мета свідчить про намір вчинення іншого злочину (як правило – злочину проти власності) або ст. 212, або ст. 222, або ст. 197-1 і т.д. вчинене кваліфікується за сукупністю.

Субєкт – фізична особа, яка є засновником СПД або його власник, або службова особа юридичної особи, яка прийняла рішення про придбання іншої юридичної особи – кваліфікується ст. 205 за сукупністю з іншими злочинами.

Якщо створений чи отриманий СПД здійснює таку діяльність, щодо якої є заборона – вчинене кваліфікується за ст. 205 і за статтею, якою передбачене здійснення відповідного виду незаконної діяльності (ст. 203, ст. 203-1, ст. 203-2, ст. 204, ст. 213, ст. 214 …).

Фіктивне підприємництво, поєднане з наступним фіктивним банкрутством або доведенням до банкрутства – ст. 205 і ст. 218 чи чт.219.

Фіктивне підприємництво з метою незаконного отримання кредитів, субсидій, дотацій, має кваліфікуватися за ст. 205 та:

А) якщо особа мала на меті привласнення відповідних коштів – то + ст. 190, 191

Б) якщо ціллю було використання цих коштів у підприємницькій діяльності – то +ст. 222.

Використання при фіктивному підприємництві підроблених документів кваліфікується за ст. 205 і ч.3 ст. 358, а підроблення таких документів – ще й за ч.1 ст. 358 або за ст. 366.

27