Обєктивна сторона злочину

Обєктивна сторона злочину передбачає 7 альтернативних дій:

1. Виготовлення підроблених предметів – їх створення будь-яким способом (повна підробка) або спотворення реквізитів справжніх предметів.

Що стосується вироблення підроблених грошей, то фактично воно може бути вчинене лише шляхом повної підробки, оскільки при частковій зміні не буде істотності їх фальсифікації, що вимагає п.5 ППВСУ»96. Зокрема підроблення лише цифрового номіналу купюри з метою її збуту має кваліфікуватись як готування до шахрайства – див. п.8 ППВСУ»96.

Неповна імітація грошового знаку можлива якщо злочин вчиняється у співучасті або якщо особа, яка одержала підроблену купюру, зрозумівши це, вносить до неї «покращення» з метою наступного збуту.

При виготовленні цінних паперів, які існують у бездокументарній формі особа може відкривати фіктивні рахунки у депозитарії державних цінних паперів або вносити будь-які зміни до рахунку, які спотворюють зміст зафіксованої інформації (наприклад зміна інформації щодо власника цінних паперів).

Злочин у цій формі вважається закінченим з моменту виготовлення хоча б одного грошового знаку чи іншого предмету п.13 ППВСУ.

2. Зберігання – дії, пов’язані з фактичним володінням підробленими предметами незалежно від місця їх знаходження, в тому числі – тримання при собі.

3. Придбання – набуття права володіння на підроблені предмети будь-яким способом (купівля, одержання в дарунок, привласнення знайдених).

4. Перевезення – переміщення предметів транспортними засобами з одного місця в інше на території України або поза її межами. Немає значення, чи є суб’єкт власником транспортного засобу чи пасажиром, в тому числі і в громадському транспорту.

5. Пересилання – переміщення у просторі шляхом відправлення поштою, кур’єром чи іншими засобами. При цьому злочин є закінченим з моменту відправлення посилки (…) незалежно від того, чи дійшла вона до адресата.

6. Ввезення в Україну – переміщення предметів через державних кордон України на її територію за допомогою транспортного засобу. Злочин закінчений з моменту перетинання кордону (ця дія не існує без дії по перевезенню).

7. Збут – умисне відчуження цих предметів будь-яким способом – як оплатне, так і безоплатне (див. абз.2 п.10).

Відповідно до п.11 ППВСУ дії особи, яка на момент одержання підроблених предметів не усвідомлювала цього факту або якщо виявивши підробку збула їх як справжні також треба кваліфікувати за ст. 199 як збут. Враховуючи конструкцію об’єктивної сторони ЮСЗ вчинення декількох дій відносно одного і того ж предмету навіть у різний час множинності злочинів не утворює.

Також вчинення однієї або декількох дій, але не всіх запланованих суб’єктом має кваліфікуватись як закінчений злочин (e.g. суб’єкт вчинив виготовлення і зберігання підроблених грошей з метою їх збуту, а при збуті був затриманий - ФК ч.1 ст.199, додатково писати замах на ч.2 ст. 199 не потрібно).

Також специфіка об’єктивної сторони обумовлює специфіку співучасті у цьому злочині. Як співвиконавство розглядаються дії осіб, які вчинили різні за змістом діяння (один – виготовлення підроблених грошей, а другий - збут) – див. п. 14 ППВСУ.

Субєктивна сторона злочину

Субєктивна сторона злочину передбачає вину у формі прямого умислу, для перших 6 дій обов’язковою є мета збуту підроблених предметів.

Зміст умислу є додатковою розмежувальною ознакою фальшивомонетництва і шахрайства – якщо предмет виготовлений лише з метою обману певного потерпілого і суб’єкт усвідомлює неможливість цього предмету брати участь в обігу, кваліфікація відбувається за ст. 190.

Субєкт – загальний – фізична осудна особа з 16 р.

Кваліфіковані види опрацювати самостійно.

Ст. 201 Контрабанда

ППВСУ від 03.06.2005 р. №8

Предмет – встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Незаконне переміщення товарів через митний кордон може становити і злочин і адміністративне правопорушення.

Контрабанда є злочином, якщо її предметом є історичні та культурні цінності (для визначення цих цінностей – див. ЗУ «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999р.) зброя та боєприпаси (крім мисливської та боєприпасів до неї (ППВСУ від 26.04.2002р. №3)). Радіоактивні матеріали (коментар до ст. 265) Стратегічно важливі сировинні товари (дорогоцінні метали, матеріали для створення зброї, частини військової техніки тощо). Отруйні сильнодіючі речовини – коментар до ст.321. Вибухові речовини – ППВСУ від 26.04.2002.

Контрабанда наркотичних засобів утворює самостійний склад злочину, передбачений ст. 305.

В окремих статтях кримінального закону передбачено відповідальність за дії, які можуть розглядатися як прояви контрабанди (ввезення в Україну, ст. 199,300,301).

За чинною редакцією ст. 301 предметом контрабанди є також звичайні товари, вартість яких в 1000 і більше разів перевищує нмдг.

Відповідно до проекту ЗУ щодо гуманізації відповідальності у сфері господарської діяльності, прийнятому 06.10.2011 у першому читанні, перелік предметів контрабанди змінений: з нього виключені «звичайні товари»; внесені спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; змінено замість історичних та культурних цінностей – лише культурні.

Обєктивна сторона контрабанди включає діяння – переміщення предмету через митний кордон України. Способи переміщення:

1. Переміщення поза митним контролем – поза місцем розташування митного органу або поза часом роботи митних контрольних органів або з використанням незаконного звільнення від митного контролю шляхом зловживання службовим становищем (див. п.4 ППВСУ 2005 №8).

2. Переміщення з приховуванням від митного контролю (див. пп.5,6 ППВСУ). Приховування передбачає:

• Використання тайників абз 3 п. 5 ППВСУ

• Надання одним предметам вигляду інших

• Використання як підстави для переміщення предмету підроблених документів (абз.2 п.6 ППВСУ), незаконно одержаних документів (абз.3 п. 6), документів, які містять неправдиві данні (абз.4 п.6).

Злочин вважається закінченим з моменту перетинання предметами контрабанди митного кордону України, тому дії осіб, затриманих при проходженні митного контролю в Україні при вивезенні товарів слід розглядати як замах на контрабанду, а при ввезені – як закінчений злочин.

На практиці проблемним є питання визначення етапу, на якому можлива добровільна відмова від контрабанди.

Відповідно до абз. 3 п.8 добровільна відмова можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації. На практиці як добровільну відмову оцінюють дії особи, яка у відповідь на запитання про повноту заповнення декларації за власною волею «додає» інформацію. Якщо ж товари переміщаються не разом із суб’єктом, добровільна відмова не виключається і після подання документів, але до переміщення товарів.

Субєктивна сторона передбачає вину у формі прямого умислу з обов’язковим усвідомленням ознак предмету контрабанди.

На практиці питання про кримінальну відповідальність сліпих перевізників вирішується неоднозначно. Якщо такі особи, як правило, отримавши винагороду, принаймні допускають, що перевозять заборонені предмети, навіть точно не знаючи їх характеру, вчинене можна кваліфікувати як контрабанду.

Суб’єкт –фізична осудна особа, що досягла 16 р.

Кваліфіковані види – опрацювати самостійно з урахуванням п.п. 9,10,11 ППВСУ.