Крадіжка - ст.185 кк

Особливістю ЮСЗ за цією нормою є таємний спосіб. Викрадення вважається таємним, якщо воно вчинене:

1. За відсутності власника і сторонніх осіб (всіх, крім співучасників).

2. У присутності власника або сторонніх осіб, але непомітно для них.

3. У присутності власника або сторонніх осіб, помітно для них, якщо такі особи не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна.

4. На думку проф. Матишевського, яку підтримує практика, - коли викрадення вчинене у присутності сторонніх осіб, на потурання яких розраховує винний.

Якщо сторонні особи висловлять незгоду з викраденням, то воно, на думку Матишевського, стане грабежем.

З точки зору теорії ставлення сторонніх осіб до факту викрадення до конструкції складу злочину не входить і не повинно впливати на кваліфікацію.

Лекція 3.

Відмежування крадіжки від злочину за ст. 191:

1. Якщо суб’єкт, який має певні повноваження відносно чужого майна, викрадає таке майно, не використовуючи в жодній мірі свої повноваження, він має нести відповідальність за крадіжку.

2. Якщо особа взагалі не має повноважень щодо чужого майна, а має лише доступ до нього у зв’язку із здійсненням службових обов’язків, заволодіння таким майном кваліфікується як крадіжка.

Відмежування крадіжки від грабежу:

1. Викрадення у присутності осіб, на потурання яких розраховує винний, насамперед у присутності родичів злочинця, на практиці кваліфікується як крадіжка – позиція Матишевського. Якщо такі особи виражають хоча б найменшу незгоду з викраденням, вчинене кваліфікується як грабіж.

«Переростання» крадіжки у більш суспільно-небезпечні посягання

Особливості кваліфікації - див. абз. 3 п. 4 + абз. 3 п.24 ППВСУ.

«Переростання» має місце якщо:

1. Дії по викраденню майна були розпочаті таємно.

2. Виявлені потерпілим чи сторонньою особою на етапі незакінченого замаху (на практиці як «переростання» кваліфікуються відповідні дії суб’єкта, виявленого при винесенні майна з під’їзду будинку).

3. Дії по заволодінню або утриманню майна продовжуються, при цьому суб’єкт діє відкрито, або навіть застосовує насильство з метою заволодіння чужим майном.

Т.ч. крадіжка, переростає у грабіж, а за наявності насильства – грабіж чи розбій залежно від характеру цього насильства.

Відповідно до тенденцій практики таке «переростання» кваліфікується як одиничний злочин – за ст. 186 або за ст. 187.

При цьому кваліфікуючі ознаки, характерні для крадіжки, «переносяться» на грабіж чи розбій (див. абз.3 п. 24 ППВСУ).

З теоретичної точки зору є заперечення проти «перенесення» ознак «група осіб за попередньою змовою», оскільки ця змова стосувалася саме крадіжки. Так само «з проникненням»: якщо переростання крадіжки у більш небезпечні посягання відбуваються у приміщенні, то сумнівним видається інкримінування ознаки проникнення для грабежу чи розбою.

Грабіж ст. 186

Особливості ЮСЗ складу злочину пов’язані з відкритим способом викрадення майна. Викрадення є відкритим, якщо воно вчинене у присутності власника або сторонніх осіб, помітно для них, при цьому такі особи усвідомлюють факт протиправного вилучення чужого майна.

У теорії виділяють 2 види грабежу:

• Простий (ненасильницький);

• Насильницький (ч.2 ст. 186), при якому відповідне психічне або фізичне насильство розглядається як спосіб заволодіння майном. На практиці проблемним питанням є віднесення до того чи іншого виду грабежу заволодіння майном шляхом т.зв. «ривку». Якщо такий ривок супроводжується фізичним болем (див. ст. 126) або поєднується з подоланням опору потерпілої особи, вчинене має кваліфікуватися як насильницький грабіж.

Розмежування насильницького грабежу і розбою

Насильство у грабежі визначене за допомогою формулювання «таке, що не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, а у розбої – «що є небезпечним». Характеристику таких видів насильства – див. п. 5, 9, 10 ППВСУ.

Критерії відмежування:

1. За наслідками застосованого насильства:

• Якщо такими наслідками є лише фізичний біль, синці, подряпини чи інші скороминущі наслідки, аж до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я (до 6 днів лікування включно), насильство не є небезпечним для життя чи здоров’я.

• Якщо такі наслідки – ЛТУ з розладом здоров’я, СТТУ, ТТУ або смерть – насильство є небезпечним для життя чи здоров’я.

2. За відсутністю або наявністю небезпеки для життя або здоров’я в момент заподіяння. Про таку небезпеку можуть свідчити:

• втрата свідомості,

• придушення шиї,

• скидання з висоти,

• застосування електроструму,

• зброї (п. 9 ППВСУ),

• небезпечних наркотичних, психотропних, отруйних речовин (п. 10 ППВСУ);

• цей перелік не є вичерпним.

3. За змістом погрози:

• При грабежі суб’єкт виражає погрозу побити, викрутити руки тощо, тобто застосувати насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров’я.

• Погроза при розбої – див. абз.1 п. 12 ППВСУ.