- •1 Обладнання й технологічні процеси
- •2 Загальна класифікація обладнання хімічних виробництв
- •3 Хіміко-технологічні системи
- •1.2.4 Молоткові дробарки
- •1.3.2 Роликокільцеві і шарокільцеві млини
- •1.3.11 Конусні млини
- •1.4 Принципи параметричних розрахунків подрібнювачів
- •4.3.2 Дискові фільтри
- •4.3.3 Стрічкові фільтри
- •5.2.3 Горизонтальні центрифуги з ножовим зніманням осаду
- •8.4 Випарний апарат з заглибною горілкою. Конструкції, принцип дії
- •9.5.4 Розподільні пристрої насадкового апарата
- •10.2.3 Турбінні і шахтні сушарки
- •10.5 Принципи параметричних розрахунків сушарок
1.2.4 Молоткові дробарки
Основними робочими органами молоткових дробарок є ротор з молотками й статор - корпус. Матеріал подрібнюється вільним або стиснутим ударом. У першому випадку руйнування відбувається в результаті зіткнення часток з тілами, що вдаряють, або один з одним у польоті, у другому - матеріал руйнується між двома з поверхнями, що вдаряються, а осколки тіла, що руйнує, вільно розлітаються тільки в бічні сторони. Відповідно до видів руйнування молоткові дробарки можуть бути з вільним, стиснутим і комбінованим ударом.
По напрямку обертання ротора дробарки випускаються однобічного й реверсивного руху.
1 - станина; 2 - плита відбійна; 3 - ротор; 4 - молоток; 5 - ґрати; 6 - люк для вивантаження
Рисунок 1.2.4 - Молоткова реверсивна дробарка
Вступник через вирву матеріал попадає під удар швидко обертових молотків, руйнується від зіткнення з ними й відкидається до броньової плити. Ударившись об неї, частки відлітають і попадають знову під молотки. Зруйнований і відкинуті другий раз до броньової плити частки знову вертаються під молотки. Такий рух і руйнування матеріалу відбувається доти, поки частки не потраплять на колосникову (подову) ґрати й не вийдуть із зони здрібнювання через її отвори. Шматки матеріалу, що не встигли зруйнуватися до необхідного розміру за перший підхід через зону здрібнювання, що рухаються молотками можуть подрібнюватися й на подових ґратах або підніматися й вертатися в зону інтенсивного здрібнювання.
Розмір часток здрібненого матеріалу визначається розміром отворів у подових ґратах.
Корпус дробарок виготовляється звареним. У конструкції корпуса передбачені спеціальні люки, через які можна міняти плити й подові ґрати.
Найбільшому зношуванню піддаються молотки й відбійні плити. Для подовження терміну служби молотків їхній наконечники виготовляють із особливо міцних і зносостійких матеріалів. При зношуванні однієї сторони ударника його перевертають іншої.
Реверсивність руху ротора сприяє подовженню монтажного строку його служби майже у два рази.
1.3 Млини. Конструкція, принцип дії
Млини використовують для здрібнювання матеріалу (млива) матеріалів з початковим розміром часток 1-5 мм і кінцевим - до одиниць і часток мікрометра. Розрізняють млини грубого, середнього, тонкого й надтонкого (колоїдного) млива.
1.3.1 Барабанні млини
Барабанні млини є найпоширенішим видом подрібнювачів для тонкого млива в багатотоннажних виробництвах.
1 - барабан; 2 - штуцер; 3 - опора; 4 – штуцер для завантаження матеріалу; 5 – привод
Рисунок 1.3.1 - Однокамерний барабанний млин періодичної дії
Робочими органами цих млинів є захищений броньованими плитами барабан і завантажені в нього тіла, що мелють - кулі, стрижні, диски, морська галька й т.д. При обертанні барабана тіла, що мелють, відцентровою силою притискаються до його стінки, піднімаються й, досягши певної висоти, падають або скачуються вниз. Коли в барабані перебуває підлягаючий здрібнюванню матеріал, то тіла, що мелють (ударом при падінні, роздавлюванням і стиранням при скочуванні) будуть його подрібнювати.
Залежно від режиму роботи можуть бути періодичної й безперервної дії. По кількості робочих просторів, у яких подрібнюється матеріал, млини бувають одне камерні й багатокамерні (трубні). Процес здрібнювання може бути сухим і мокрим.
У барабанних млинах періодичної дії матеріал, що подрібнюється, завантажується через люк, що використається також для вивантаження готового продукту. Такі млини застосовують у розмелених установках малої продуктивності або коли поряд зі здрібнюванням у барабані йдуть інші процеси й повинне бути витримане час перебування матеріалу в зоні здрібнювання.
Самостійну групу становлять стрижневі млини, у яких використаються металеві стрижні, які мають довжину ледве менше довжини барабана. При падінні стрижнів удар по матеріалу, що подрібнюється, , відбувається не в крапці, як у кульових млинах, а по лінії. Це дозволяє вести процес без глибокого перездрібнювання матеріалу, одержувати продукт більше однорідний по кружності й з меншим змістом пилу.
Барабани виготовляють із вуглецевої сталі, рідше - нержавіючої або кераміки. Внутрішня поверхня має облицювання у вигляді плит з марганцовистої сталі. У випадку здрібнювання хімічно активних речовин лицювальні плити виготовляють із базальту або аналогічних матеріалів. Для кращого підйому тіл, що мелють, лицювальні плити мають східчасту форму.
