
- •Предмет цивільного права.
- •Метод цивільно-правового регулювання.
- •Поняття цивільного права.
- •Система цивільного права України.
- •Поняття та види джерел цивільного права України, їх характеристика.
- •Дія цивільних законів.
- •Аналогія закону і аналогія права.
- •Види суб'єктів цивільного права України.
- •Поняття цивільної правоздатності.
- •Зміст правоздатності громадян.
- •Обмеження правоздатності громадян.
- •Визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •Оголошення громадянина померлим.
- •Поняття дієздатності громадян.
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •Обмеження дієздатності громадян.
- •Визнання громадянина недієздатним.
- •Поняття місця проживання.
- •Порядок здійснення цивільних прав і обов'язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок створення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичних осіб.
- •Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб.
- •Поняття об'єктів цивільних прав.
- •Види об'єктів цивільних прав.
- •Поняття речей та їх класифікація.
- •Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.
- •Дії як об'єкти цивільних прав.
- •Поняття представництва.
- •Види представництва.
- •Поняття повноважень представника.
- •Представництво без повноважень.
- •Поняття угоди.
- •Види угод.
- •Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови.
- •Форма угоди.
- •Умови дійсності угоди.
- •Види недійних угод.
- •Нікчемні та заперечні угоди.
- •Мнимі та удавані угоди.
- •Угоди, укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
- •Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям.
- •Угоди, укладені з порушенням тих вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють.
- •Угоди, при укладенні яких мали місце "пороки волі" учасників цих угод.
- •Поняття та значення позовної давності.
- •Строки позовної давності.
- •Початок перебігу строків позовної давності.
- •Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •Перебування перебігу строку позовної давності.
- •Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •Власність як економічна категорія.
- •Поняття права власності.
- •Право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні.
- •Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Право виключної власності народу України.
- •Право приватної власності громадян.
- •Право колективної власності.
- •Право державної власності.
- •Право спільної власності.
- •Спільна часткова та спільна сумісна власність.
- •Цивільно-правові способи захисту права власності та інших речових прав.
- •Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов'язань.
- •Інші підстави виникнення зобов'язань.
- •Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •Елементи зобов'язання.
- •Відмінність зобов'язальних відносин від речових.
- •Види договорів.
- •Зміст договору (істотні та інші умови).
- •Стадії укладення договору.
- •Переддоговірні спори.
- •Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •Дострокове виконання зобов'язань.
- •Способи виконання зобов'язань.
- •Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •Виконання альтернативного зобов'язання.
- •Поняття забезпечення виконання зобов'язання.
- •Види забезпечення виконання зобов'язань.
- •Поняття неустойки та її значення.
- •Види неустойки.
- •Поняття та види застави.
- •Поняття поруки.
- •Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •Завдаток. Відмінність завдатку від авансу.
- •Поняття цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Невиконання та неналежне виконання зобов'язань.
- •Поняття шкоди та збитків. Види збитків.
- •Поняття та форми вини в цивільному праві.
- •Підстави звільнення боржника від відповідальності.
- •Склад цивільного правопорушення.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Договірна та позадоговірна відповідальність.
- •Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність.
- •Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності.
- •Прострочка боржника та її наслідки.
- •Прострочка кредитора та її наслідки.
- •Способи припинення зобов’язання.
- •Купівля-продаж.
- •Дарування.
- •Поставка.
- •Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •Найм житлового приміщення.
- •Підряд.
- •Перевозка.
- •Зобов’язання по страхуванню.
- •Розрахункові й кредитні відносини.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Договір схову.
- •Договір довічного утримання.
- •Спільна діяльність.
- •Поняття та види позадоговірних зобов’язань.
- •Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу).
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування чужого майна.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об’єкти і суб’єкти авторського права.
- •Суміжні права.
- •Використання творів науки, літератури і мистецтва. Авторський договір.
- •Захист авторських прав.
- •Поняття та джерела патентного права.
- •Об’єкти і суб’єкти патентного права.
- •Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Спадкування за законом.
- •Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
Поняття спадкового правонаступництва.
При спадкуванні перехід права та обв’язків спадкодавця до його спадкоємціввідбувається в порядку спадкового правонаступництва, яке матиме місце тільки за наявності ряду умов. Правонаступництво не вібувається, якщо особа, про спадкування після якої йдеться, не померла чи вона не оголошена померлою у судовому порядку. Правонаступником має виступати особа, яка в наслідок зазначених у законодавстві фактів визнається спадкоємцем. Необхідоно також, щоб спадкоємці були закликані до спадкоємства, адже в іншому разі правонаступництво не виникає. У цивілістичній науці спадкове правонаступництво характеризується рядом ознак, які дають змогу відрізнити його від правоноступництва після смерті, а саме: 1) спадщина периходить до спадкоємця як єдине ціле; 2) спадкоємець набуває спадщину завжди безпосередньо; 3) спадкоємець набуває всіх прав та обв’язківвідразу і водночас.
Спадкування за законом.
Досить часто спадкодавці не складають заповітів. Тут діє деже просте правило: спадкоємство відбувається за законом, оскільки оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом є діти, дружина, батьки померлого, онуки і правнуки; брати і сестри; дід і бабуся як з боку батька, так і збоку матері. Однак всі ці спадкоємці спадкують права та обов’язки померлого в порядку черги. До числа спадкоємців за законом належать також непрацездітні особи, що перебували на утриманні померлого не менше як один рік до його смерті. Вони успадковують нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкємства. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Якщо немає спадкоємців ні за законом належать також непрацездатні особи, ні за заповітом, або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавленні заповідачем спадщини, майно померлого переходить до держави. Зазначемо, що й у разі, якщо через відсутність спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, то решта майна переходить до держави
Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
Для того щоб спадкоємець став власником належногойому майна, він має прийняти спадщину. При цьому законом передбачено, що недопускається прийняти спадщину під умовою або з застереженнями. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець забов’язаний вчинити ці дії протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини. Іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше від 3 місяців, він продовжується до трьох місяців. Строк, встановлений для прийняття спадщини, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку повноваженими. Інколи трапляються випадки, коли спадкоємець помирає після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти. У цьому разі право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців. Спадкоємець за законом або заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяцівз дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщинина корись кого-небудь з інших спадкоємців, закликанах до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної здій, що свідчать про прийняття спадщини.
1