- •Предмет цивільного права.
- •Метод цивільно-правового регулювання.
- •Поняття цивільного права.
- •Система цивільного права України.
- •Поняття та види джерел цивільного права України, їх характеристика.
- •Дія цивільних законів.
- •Аналогія закону і аналогія права.
- •Види суб'єктів цивільного права України.
- •Поняття цивільної правоздатності.
- •Зміст правоздатності громадян.
- •Обмеження правоздатності громадян.
- •Визнання громадянина безвісно відсутнім.
- •Оголошення громадянина померлим.
- •Поняття дієздатності громадян.
- •Обсяг дієздатності неповнолітніх.
- •Обмеження дієздатності громадян.
- •Визнання громадянина недієздатним.
- •Поняття місця проживання.
- •Порядок здійснення цивільних прав і обов'язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
- •Поняття та ознаки юридичної особи.
- •Порядок створення юридичних осіб.
- •Правоздатність юридичних осіб.
- •Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
- •Порядок припинення юридичних осіб.
- •Види юридичних осіб.
- •Поняття об'єктів цивільних прав.
- •Види об'єктів цивільних прав.
- •Поняття речей та їх класифікація.
- •Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
- •Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.
- •Дії як об'єкти цивільних прав.
- •Поняття представництва.
- •Види представництва.
- •Поняття повноважень представника.
- •Представництво без повноважень.
- •Поняття угоди.
- •Види угод.
- •Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови.
- •Форма угоди.
- •Умови дійсності угоди.
- •Види недійних угод.
- •Нікчемні та заперечні угоди.
- •Мнимі та удавані угоди.
- •Угоди, укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
- •Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям.
- •Угоди, укладені з порушенням тих вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють.
- •Угоди, при укладенні яких мали місце "пороки волі" учасників цих угод.
- •Поняття та значення позовної давності.
- •Строки позовної давності.
- •Початок перебігу строків позовної давності.
- •Призупинення перебігу строку позовної давності.
- •Перебування перебігу строку позовної давності.
- •Наслідки закінчення строку позовної давності.
- •Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
- •Власність як економічна категорія.
- •Поняття права власності.
- •Право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні.
- •Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
- •Підстави виникнення та припинення права власності.
- •Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
- •Право виключної власності народу України.
- •Право приватної власності громадян.
- •Право колективної власності.
- •Право державної власності.
- •Право спільної власності.
- •Спільна часткова та спільна сумісна власність.
- •Цивільно-правові способи захисту права власності та інших речових прав.
- •Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
- •Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
- •Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов'язань.
- •Інші підстави виникнення зобов'язань.
- •Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
- •Елементи зобов'язання.
- •Відмінність зобов'язальних відносин від речових.
- •Види договорів.
- •Зміст договору (істотні та інші умови).
- •Стадії укладення договору.
- •Переддоговірні спори.
- •Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
- •Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
- •Дострокове виконання зобов'язань.
- •Способи виконання зобов'язань.
- •Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
- •Виконання альтернативного зобов'язання.
- •Поняття забезпечення виконання зобов'язання.
- •Види забезпечення виконання зобов'язань.
- •Поняття неустойки та її значення.
- •Види неустойки.
- •Поняття та види застави.
- •Поняття поруки.
- •Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
- •Завдаток. Відмінність завдатку від авансу.
- •Поняття цивільно-правової відповідальності.
- •Умови цивільно-правової відповідальності.
- •Невиконання та неналежне виконання зобов'язань.
- •Поняття шкоди та збитків. Види збитків.
- •Поняття та форми вини в цивільному праві.
- •Підстави звільнення боржника від відповідальності.
- •Склад цивільного правопорушення.
- •Види цивільно-правової відповідальності.
- •Договірна та позадоговірна відповідальність.
- •Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність.
- •Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності.
- •Прострочка боржника та її наслідки.
- •Прострочка кредитора та її наслідки.
- •Способи припинення зобов’язання.
- •Купівля-продаж.
- •Дарування.
- •Поставка.
- •Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
- •Найм житлового приміщення.
- •Підряд.
- •Перевозка.
- •Зобов’язання по страхуванню.
- •Розрахункові й кредитні відносини.
- •Договір доручення.
- •Договір комісії.
- •Договір схову.
- •Договір довічного утримання.
- •Спільна діяльність.
- •Поняття та види позадоговірних зобов’язань.
- •Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу).
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування чужого майна.
- •Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Об’єкти і суб’єкти авторського права.
- •Суміжні права.
- •Використання творів науки, літератури і мистецтва. Авторський договір.
- •Захист авторських прав.
- •Поняття та джерела патентного права.
- •Об’єкти і суб’єкти патентного права.
- •Право на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та його захист.
- •Право на промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування та його захист.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Спадкування за законом.
- •Прийняття спадщини та відмова від спадщини.
Види об'єктів цивільних прав.
Громадяни та організації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-правові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов'язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зробити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин — це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та організацій. Тобто об'єктами цивільних правових відносин є: а) речі (об'єкти речових правовідносин, що виникають з договору застави. Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, дарування);б) дії, у тому числі послуги(об'єкт цивільно-правових відносин, які виникають з договорів. Так, об'єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов'язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов'язаної зі створенням матеріальних благ. Послуги можуть мати юридичний характер. Об'єктом цивільно-правових відносин, що виникають з договору доручення, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повірений укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує поштові перекази, кореспонденцію тощо; в) результати духовної та інтелектуальної творчості(За чинним цивільним законодавством факти створення літературних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини. Їх об'єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право); г) особисті немайнові благ ( вони регулюються нормами цивільного права, і тому це різновид цивільно-правових відносин. Їх об'єкт — особисті немайнові блага: честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо.
Поняття речей та їх класифікація.
Речі — найпоширеніший об'єкт цивільно-правових відносин, оскільки за їхньою допомогою задовольняються істотні потреби громадян та організацій. Речі є об'єктами речових правовідносин, що виникають з договору застави. Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, дарування. Тут суб'єктивні обов'язки продавця, дарувальника спрямовані на передачу права власності на річ і самої речі. І хоч при цьому виникають не речові, а зобов'язальні відносини, об'єктом останніх поряд з діями боржника (в нашому прикладі — продавця) є речі. Іноді в літературі в наведених прикладах речі називаються об'єктами другого порядку (дії боржника — об'єкт першого порядку).
З врахуванням цільового призначення об’єктів цив. прав та відмінностях у правовому режимі речі класифікуються по групам:
1. Засоби виробництва і предмет споживання (сировина – втрачають свої споживчі властивості у результаті одного технологічного циклу). 2. Індивідуально визначені та родові речі (родові речі – характеризуються кількістю, мірою, вагою, є замінними: цукор, цемент. При втраті боржником родової речі він повинен повернути кредиторові таку ж саму річ. Індивідуально-визначені речі – характеризуються лише їм властивим ознакам (антикваріат, твори архітектури), є незамінними. При втраті боржником такої речі він повинен повернути кредиторові вартість втраченої речі у грошовому виразі). 3. Подільні і неподільні речі (Якщо річ можна поділити і вона при цьому не втрачає свого функціонального призначення, вона є подільною). 4. Рухомі і нерухомі речі. 5. Споживні і неспоживні речі. 6. Головні речі і приналежності. 7. Плоди і доходи (Під плодами розуміють нові речі, які виникають в результаті органічного розвитку інших речей (врожай, сам приплід худоби). Під доходами розуміють надходження, які отримує особа в силу того, що відповідна річ передана нею іншій особі у власність або в користування на оплатній основі). 8. Речі, дозволені в обігу, обмежені в обігу, вилучені з обігу (речі, дозволені в обігу – є об’єктом цив. правових відносин; обмежені в обігу – мають спеціальний правовий режим або набуваються за особливим дозволом (зброя); вилучені з обігу – не можуть бути предметом угод (надра землі, лісовий фонд)). 9 гроші і цінні папери (гроші оцінюються в цив. обігу не кількістю грошових знаків, а числом плюс виражених цим знаком грошових одиниць. Гроші є законним платіжним засобом).