4 Шляхи підвищення інвестиційної привабливості в укарїні. Інвестиційна реформа 2011 року

Підготовку та реалізацію заходів щодо поліпшення інвестиційного клімату і залучення іноземних інвестицій потрібно здійснювати у визначеній послідовності, тобто за такими етапами:

1. дослідження інвестиційного потенціалу України;

2. вибір пріоритетних галузей та технологій;

3. розробка способів залучення інвестицій;

4. реалізація розробленої політики та контроль за її виконанням

Одним з головних передумов успішної інвестиційної діяльності є низький рівень інфляції та передбачуваність рівня цін в економіці. Для цього необхідні, по-перше, контроль за доходами та видатками бюджету, а по-друге, розв'язання проблем боргового тягаря. Також доцільно було б розробити механізм переливу фінансових ресурсів з галузей, де вони є у відносному надлишку, у галузі, де є потреба в капіталі.

Поряд з тим, важливого значення набувають програми реструктуризації банківської системи, оскільки капітал українських банків становить приблизно 10 % від ВВП.

Приплив інвестиційних капіталів через банківський сектор може позитивно вплинути на зростання і розвиток української економіки за рахунок присутності іноземних банків на вітчизняному ринку. Але НБУ має проводити зважену політику з метою підвищення рівня надійності банківської системи України. НБУ необхідно спростити правила залучення інвестицій в Україну, які передбачають відкриття місцевих рахунків в українських банках та використання українських посередників.

Слід також запровадити просту і зрозумілу систему оподаткування, яка б передбачала формалізований, а не індивідуальний (з урахуванням бізнес-інтересів) характер стягнення податків. Важливе місце відводиться створенню технологічних парків, що передбачає державну фінансову підтримку, цільові субсидії та податкові пільги для іноземного капіталу.

Інвестиційний потенціал України характеризується високою неоднорідністю, тому інвестиційну політику необхідно проводити виходячи з можливостей і потреб розвитку кожного регіону. Так, у Західному регіоні ефективними можуть бути виробництва з використанням місцевих природних ресурсів (сірки, калійної солі, нафти, газу), а також розвиток мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів. У Донецько-Придніпровському регіоні потрібні реконструкція й технічне переобладнання шахт, металургійних і технічних виробництв на базі безвідходних, маловідходних та екологічно чистих технологій. У Південному регіоні найбільш вигідними є реконструкція та технічне переоснащення портового господарства, розвиток виробництва обладнання для харчової та консервної промисловості, розширення мережі оздоровчих курортно-туристичних комплексів. На територіях, забруднених унаслідок аварії на ЧАЕС, поряд із запровадженням унікальних наукових досліджень, необхідно використовувати найновітніші технології та здійснювати комплекс заходів з їх екологічного, економічного та соціального відродження.

Для стимулювання внутрішніх інвестицій, які є також невід'ємною складовою інвестиційної привабливості України, є виправданим надання пільг малому та середньому бізнесу, запропонування до реалізації вже розроблених інвестиційних проектів, що потребує створення спеціальних інформаційно-економічних підрозділів на рівні регіонів.

Важливо підвищити ефективність діяльності антимонопольних органів України, оскільки спостерігається тенденція до створення «регіональних монополій». Водночас укрупнення експортоорієнтованих компаній у металургійній та хімічній галузях дозволило б їм знизити витрати і посилити вплив на формування світової ціни на їх продукцію. Особливу увагу слід приділити захисту прав власності, у тому числі інтелектуальної. Україна є активним членом Світової організації інтелектуальної власності, але незважаючи на це наша держава залишається транзитним пунктом, місцем зберігання контрафактної продукції, що виробляється в Росії та інших країнах.

Підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості економіки повинно стати стратегічним завданням. Стан виробничих фондів незадовільний, і Україна стоїть на порозі техногенної катастрофи. Її інфраструктурні галузі настільки застаріли, що ігнорувати цей факт більше неможливо. Подібні активи не можуть бути надійною базою конкурентної боротьби та інвестиційної привабливості. Слід ураховувати й те, що інвестиції в їх оновлення не вигідні приватному капіталу. З численних невирішених питань у першу чергу слід вибрати лише кілька ключових напрямів, які будуть здатні генерувати реальне піднесення всіх інших сфер економіки.

Досить позитивним моментом є те, що необхідність поліпшення інвестиційного клімату усвідомлюється і урядом, і Президентом України. Це одне з пріоритетних завдань економічної політики держави, про що свідчать затвердження концепції Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008—2011 роки і створення Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України, до складу якого входять представники провідних компаній.

6 квітня 2011 року за участі Президента України - Віктора Януковича, було розглянуто та прийнято Інвестиційну реформу України.

Загальною та основною метою цієї реформи є активне залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України, формування позитивного інвестиційного іміджу України в Світі, а також позиціонування України як фінансовий, політичний та бізнес центр у Східній Європі.

Одним з компонентів Інвестиційної реформи є проведення та реалізація road-show, першу частину якого планується провести до кінця 2011 року у 15 найбільших фінансових центрах Світу.

Досі Україна активно не використовувала цей дуже ефективний механізм залучення інвестицій через відсутність якісної пропозиції. Реалізація “національних проектів” передбачає створення портфелю із 4-6 готових пропозицій вже на осінь 2011 року. Проведення роуд-шоу буде здійснюватися постійно, починаючи з осені цього року. Презентацію будуть відбуватися у 25 світових фінансових центрах (наприклад: Сінгапур, Токіо, Сеул, Лондон, Дубаї та інші) перед провідними представниками інвестиційного середовища та компаній, суверенних інвестиційних фондів, високопосадовців.

Основна функція реалізації Інвестиційної реформи була покладена на Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України, яке вже активно веде підготовку до успішного старту та проведення кампанії. 

Агентство є основним відповідальним за інвестиційну реформу, яка покликана:

- радикально змінити процедури адміністрування державних видатків розвитку;

- використовувати обмежений ресурс держави, як засіб для партнерства з приватним капіталом;

- створити необхідну інфраструктуру для залучення інвестицій;

- створити умови для радикального збільшення притоку інвестицій.

Передбачається, що її результатом стане радикальне покращення інвестиційного клімату та формування системи якісних інвестиційних пропозицій – проектів підготовлених за міжнародними стандартами.

За допомогою Інвестиційної реформи, протягом 3-х наступних років повинні забезпечити збільшення об'єму інвестицій до $80 млрд., покращити суверенні рейтинги України (Doing business Світового Банку до 100 з 145 місця зараз; Global Competitiveness Report Світового Економічного Форуму до 50 з 82 місця зараз) та зменшити щорічний відтоку ПІІ з 15% до 10%.

Всі компоненти “ІНВЕСТреформи” базуються на міжнародній практиці але адаптовані до українських умов.

Більше того — термін розгортання “ІНВЕСТреформи” невеликий і може бути реалізований до кінця року.

Запроваджження нових підходів в рамках інвестиційної реформи ламає вже десятиліттями усталену систему корупції, хабарництва і паразитування на державному бюджеті. Тому перед нами стоїть чітке завдання поламати хребет цій системі і не лише за допомогою жорстких каральних мір, а головне, шляхом системних рішень, які знищують самі умови для корупції.

ВИСНОВОК

Державне регулювання інвестиційної діяльності складається з управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контролю за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Державне регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом прямого (адміністративно-правового) та непрямого втручання в інвестиційну діяльність.

Характеризуючи сучасний стан інвестицій в Україні, можна зазначити, що на даний момент наша держава не здобула серйозних досягнень у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості.

Це можна пояснити переліком ризиків, чкі очікують іноземних інвесторів в Україні.

До основних ризиків в Україні належить часто змінюване законодавство, залишається невирішеним земельне питання, неабияку загрозу становить корупція. Україна сприймається в світі як країна, що значною мірою охоплена цим явищем. Згідно з доповіддю міжнародної організації GRECO (Council of Europe Group of States against Corruption), корупція в Україні є системним і масштабним явищем, що зачіпає все суспільство й державні інститути, включаючи суддів, та становить реальну загрозу принципам демократії й верховенству закону.

Хоча частка України у глобальних інвестиційних потоках не перевищує 0,5 відсотка, і конкуренція за інвестора посилюється з кожним роком, вона володіє очевидними та беззаперечними економічними перевагами, серед яких:  

- найвища в Європі за останні п’ять років динаміка зростання ВВП;

- наявність одного з найбільших ринків Східної Європи (46 млн. споживачів);

- 5-те місце у світі за кількістю сертифікованих ITспеціалістів;

- стратегічно вигідне географічне розташування;

- доступ до чотирьох з десяти європейських транспортних коридорів;

- 1/3 світових чорноземів.

Наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність»

2. Т. В. Майорова, Інвестиційна діяльність: підруч. [для студ. вищ. навн. закл.]/ [Т. В. Майорова]; - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.-

3. Інвестування: Підручник / В.М. Гриньова, В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. — К.: Знання, 2008. — 452 с.

4. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України // Фінанси України. — 2008. — №2 (147). — С.68-81

5. Малютін О. К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні// Фінанси України. — 2008. — №11 (156). — С. 65-74

6. Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик - Персонал плюс // №2 (407) 12-18 січня 2011 року.

7. http://stsrda.gov.ua/ 8. http://news.ligazakon.ua/news/2011/7/26/46733.htm

9. http://www.ukrproject.gov.ua/sites/default/files/files/Invest_Reforma_UKR.pdf

24