3.2 Недоліки інвестування та ризики, що можуть очікувати інвесторів в україні

Якщо вірити офіційній статистиці, станом на 1 жовтня минулого року сумарний з початку інвестування об`єм прямих іноземних інвестицій до України становив 42 511,9 млн. дол., тоді як на 1 січня ця величина дорівнювала 40 026,8 млн. дол. Отже, протягом січня-вересня 2010 року в країну надійшло 2 481,5 млн. дол. А це є дуже маленькою цифрою, оскільки навіть у кризовому 2009 році іноземні інвестиції йшли до України в більших розмірах. Зокрема, за перші 9 місяців 2009 року відповідна величина становила 2 868,2 млн. дол. — або на 15,6% більше, ніж за 9 місяців 2010 року. А за аналогічний період 2008 року прямих іноземних інвестицій надійшло до України на суму 8 132,1 млн. дол. — це в 3,3 раза більше, ніж минулого року.

Крім того, «якість» іноземних інвестицій до України в 2010 році істотно погіршала порівняно з попередніми періодами.

Так, на сьогоднішній день індекс інвестиційної привабливості України впавдо рівня показників третього кварталу 2009 року.

«Траєкторія падіння індексу інвестиційної привабливості - від 3,39 у другому кварталі 2011 року до 2,56 у третьому кварталі. Це тривожний сигнал, який вказує на недостатню впевненість інвесторів у економіці і ринку країни», - зазначила експерт, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Ганна Дерев'янко, пише DT.UA.

За її словами, причини падіння можна розділити на зовнішні - глобальна ринкова нестабільність, та внутрішні.

При цьому серед внутрішніх причин в ЄБА наголосили на збільшенні корупції, посиленні тиску владних структур на бізнес і недостатній ефективності реформ.

За словами маркетинг-директора компанії InMind , що бере участь у проведенні індексу, Олени Житник, отримані оцінки основних компонентів індексу свідчать про зниження рівня впевненості інвесторів у ринку та економіці України.

"В оцінках тенденцій, які панують на ринку і в економіці України, респонденти відзначали домінантні негативні тенденції. Найчастіше інвестори скаржилися на посилення тиску з боку владних структур - 12%, укорінення корупції - 11%, складнощі у сфері оподаткування, особливо у відшкодуванні ПДВ та загальну ринкову нестабільність - 9%.

До основних ризиків в Україні належить часто змінюване законодавство, залишається невирішеним земельне питання.

Відповідно до Земельного кодексу, іноземні громадяни можуть мати земельні ділянки для ведення особистого сільського господарства тільки на умовах оренди, а отримати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення вони можуть виключно (й тільки одночасно) з придбанням об'єктів нерухомості, а також для спорудження таких об'єктів для підприємницької діяльності. У Земельному кодексі України існує юридична колізія: ст. 22 забороняє іноземцям володіти землею, а ст. 81 і 82 — дозволяють одержувати її у спадок, зобов'язуючи протягом року її відчужувати. У різних випадках ці норми закону трактуються по-різному.

Інвестиції та інвестори мають бути захищені на законодавчому рівні, і в разі звернення до органів судової влади інвестор повинен бути впевнений у неупередженості системи, а прийняті закони — не мати зворотної чинності.

Неабияку загрозу становить корупція. За даними на кінець жовтня 2010 р., Україна сприймається в світі як країна, що значною мірою охоплена цим явищем. Згідно з доповіддю міжнародної організації GRECO (Council of Europe Group of States against Corruption), корупція в Україні є системним і масштабним явищем, що зачіпає все суспільство й державні інститути, включаючи суддів, та становить реальну загрозу принципам демократії й верховенству закону.

Раніше в ЄБРР вже попереджали, що інвестиційна привабливість України продовжує падати через «всеохоплюючу корупцію» в державі.

Зокрема Україна сьогодні вважається найкорумпованішою країною Європи - понад 90% підприємців, опитаних аудиторською компанією Ernst&Young, вказали на широке поширення корупції і хабарництва у країні.

Непривабливо в україн­ської влади вийшло і в ситуації з антикорупційними законами. 4 січня ц.р. Віктор Янукович підписав закон, за яким втратили чинність три антикорупційні закони: «Про принципи запобігання і протидії корупції”; «Про відповідальність юридичних осіб за здійснення корупційних правопорушень”; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».

Введення в дію зазначених законів, які мали завдати потужного удару по корупції в країні, раніше двічі переносилося, а тепер вони виявилися і геть викинуті на звалище. Натомість Президент запропонував свій законопроект «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», який був прийнятий Верховною Радою тільки 23 грудня минулого року, та й то лише в першому читанні. До того ж, в ньому відсутній такий найважливіший антикорупційний захід, присутній в анулюваному пакеті законів, як обов`язкова декларація доходів і витрат не тільки державними чиновниками, а й їх родичами. А без цієї норми реальна боротьба з корупцією неможлива.

Дошкульного удару інвестиційному іміджу, загрозу економічній безпеці держави та її конкурентоспроможності в очах світової спільноти завдає відносно новий феномен — рейдерство, тобто захоплення контролю над підприємством будь-якими способами, що включають підкуп менеджерів компаній, що поглинаються, чиновників і суддів, підробку документів і судових рішень, відверто кримінальні силові методи (шантаж, погрози, побиття), силове захоплення. Розмах рейдерства в Україні досить великий, кількість захоплень сягає 3000 на рік. Причому на відміну від європейського чи американського рейдерство українське має відчутну кримінальну складову: протиправні дії здійснюються із залученням озброєних формувань, окремих співробітників судової та правоохоронної систем.

Протидія рейдерству буде ефективною завдяки вдосконаленню законодавства і захисту прав міноритарних акціонерів, для чого потрібно скасувати вимоги присутності 60 % акціонерів для можливості проведення зборів з правом прийняття рішень більшістю акціонерів. Акції ж міноритаріїв повинні викуповуватися за ринковою ціною, а не розмиватися в ході додаткової емісії.

Високі імпортні мита, у свою чергу, і відсутність зручної логістики повністю занапащає унікальне географічне розташування країни. Всі ці проблеми вимагають негайного рішення, інакше нас чекатиме подальше зниження прямих іноземних інвестицій в країну.