
- •Частина і. Методологічні засади країнознавства Розділ 1. Країнознавство як наука
- •1.1. Об'єкт і предмет країнознавства
- •1.2. Теорії та концепції держав
- •1.3. Закономірності й принципи країнознавства
- •Висновки
- •Розділ 2. Політична карта світу
- •2.1. Держава і країна. Форми їх правління та адміністративно-територіального устрою
- •2.2. Етапи формування політичної карти світу. Типи країн
- •2.3. Міжнародні організації. Геополітика та геостратегія
- •Висновки
- •Розділ 3. Просторово-територіальна організація держав світу
- •3.1. Географічне положення держави
- •3.2. Територія держави
- •3.3. Кордони держави та їхні функції
- •3.4. Внутрішній поділ країн
- •Висновки
- •Розділ 4. Регіональний поділ світу
- •4.1. Загальні засади районування світу
- •4.2.1. Країни Європи
- •4.2.2. Країни Євразії
- •4.2.4. Країни Африки
- •4.2.5. Країни Америки
- •4.2.6. Країни Австралії та Океанії
- •Висновки
- •5.1.2. Франція
- •5.1.3. Велика Британія
- •5.2. Країни Центральної Європи
- •5.2.1. Польща
- •5.3. Країни Східної Європи
- •5.3.1. Україна
- •5.4. Країни Євразії
- •5.4.2. Казахстан
- •5.4.3. Туреччина
- •Розділ 6. Країни Азії
- •6.1. Країни Закавказзя
- •6.1.1. Грузія
- •6.2. Країни Центральної Азії
- •6.2.1. Узбекистан
- •6.3. Країни Південно-Західної Азії
- •6.4. Країни Південної Азії
- •6.5.1. Китай
- •6.5.2. Японія
- •6.6. Країни Південно-Східної Азії
- •6.6.1. Індонезія
- •Висновки
- •Розділ 7. Країни Америки
- •7.1. Країни Північної Америки
- •7.1.1. Сполучені Штати Америки
- •7.1.2. Канада
- •7.1.3. Мексика
- •7.2. Країни Центральної Америки
- •7.2.1. Куба
- •7.3. Країни Південної Америки
- •7.3.1. Бразилія
- •7.3.2. Аргентина
- •Висновки
- •Розділ 8. Країни Африки
- •8.1. Країни Північної Африки
- •8.1.1. Єгипет
- •8.2. Країни Західної Африки
- •8.3. Країни Центральної Африки
- •8.3.1. Демократична Республіка Конго
- •8.4. Країни Східної Африки
- •8.5. Країни Південної Африки
- •8.5.1. Південно-Африканська Республіка
- •Висновки
- •Розділ 9. Країни Австралії та Океанії
- •9.1. Австралія
- •9.2. Океанія
- •9.2.1. Маршаллові Острови
- •Висновки
5.2. Країни Центральної Європи
До складу Центральної Європи належать країни колишнього соціалістичного табору, які в минулому були сателітами Радянського Союзу. Всі вони або вже увійшли до ЄС і НАТО, або ж прагнуть це зробити. Вони переорієнтували свої політичні, економічні, освітні, культурні та інші інтереси з Росії на ЄС. Це дало їм змогу успішно розвиватися. Серед цих держав найхарактернішою, ключовою, безперечно є Польща.
5.2.1. Польща
Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Польща. Столиця - Варшава (понад 1,7 млн осіб). Площа - 313 тис. км2 (68-ме місце у світі). Населення близько 39 млн осіб (30-те місце). Державна мова - польська. Грошова одиниця - злотий. Географічне положення. Польща знаходиться в басейні річок Вісли та Одри. На північному сході межує з Росією (анклав Калінінградська обл.) та Литвою. На сході і південному сході простяглися кордони з Білоруссю й Україною. На півдні і південному заході Польща межує зі Словаччиною та Чехією. Західні кордони відділяють її від Німеччини. Географічне положення Польщі в цілому дуже вигідне. За транспортно-географічним рейтингом Польща друга у Європі після України. Історія виникнення та розвитку. Початок державності закладено династією П'ястів у X ст. У1385 р. утворилась унія Польщі з Великим князівством Литовським. На основі Люблінської унії 1569 р. Польща і Литва утворили одну державу - Річ Посполиту. Наприкінці XVI ст. майже безперервні війни зі Швецією, Росією й Османською імперією внутрішньо ослабили Польщу, що призвело до її поділу наприкінці XVIII ст. між Росією, Пруссією і Австрією. Аж до XX ст. незалежної польської держави не існувало. Численні повстання поляків закінчувалися поразками. У 1918- 1919 pp. Польща як незалежна держава була відновлена. У війні з російськими більшовиками 1919-1921рр. незалежність вдалося відстояти. Але в 1939 р. внаслідок узгодженого нападу з заходу Німеччини та зі сходу Радянського Союзу Польща знову втратила незалежність. Після перемоги СРСР над Німеччиною за допомогою радянських військ у Польщі було створено тоталітарну державу. Опір суспільства і соціально-економічна криза призвели до відновлення багатопартійної політичної системи з 1989 р. У 1997 р. прийнято демократичну конституцію. У 2004 р. Польща стала членом НАТО, увійшла до складу ЄС. Державний устрій і форма правління. Польща унітарна держава, парламентська республіка. Глава держави - президент, який обирається на 5 років на загальних всенародних виборах. Виконавча влада належить президенту й уряду (раді міністрів). Голова уряду призначається президентом. Законодавча влада здійснюється двопалатним парламентом, що складається із сейму та сенату. Депутати і сенатори обираються терміном на 4 роки на основі всенародного голосування. У сеймі 460 депутатів, у сенаті - 100 сенаторів. Природні умови та ресурси. Понад 90 % території Польщі займають рівнини (низовини і височини). На півдні країни височать гори. Це Західні Карпати і Судети. Найвища точка 2499 м. Клімат Польщі помірний, перехідний від морського до континентального. Температура повітря взимку знижується у східному напрямку, а влітку - підвищується. На рівнинній частині країни кількість опадів коливається від 500 до 700 мм. Більшість річок впадають до басейну Балтійського моря. Вони доволі повноводні. Вісла та Одра судноплавні і з'єднані між собою каналами. У Польщі понад 900 озер. Найбільш їх розташовано на півночі. На території Польщі переважно бідні дерново-підзолисті ґрунти. В минулому на них росли могутні ліси. Нині лісистість території становить близько 27 %. На сході й півночі збереглися незаймані ліси (пущі) - Біловезька, Августовська. В них водяться зубри, лосі, олені, козулі, кабани, вовки, рисі. Багато цінних промислових птахів - тетеруків, глухарів, куріпок. У Польщі більше десяти національних парків. У Балтійському морі багаті рибні запаси (тріска, салака). Країна володіє багатою мінерально-сировинною базою. Особливо виділяють поклади кам'яного та бурого вугілля, сірки, кухонної солі, мідної та цинкової руд. Є численні джерела мінеральних вод. Гідроенергетичні ресурси незначні. Населення. За чисельністю населення Польщі посідає сьоме місце в Європі. Середня його густота - близько 124 особи на 1 км2. Найгустіше заселена центральна, південна частина та узбережжя Балтійського моря, найменше - гірські райони. Спостерігається незначний природний приріст населення (0,9 %о). Середня тривалість життя жінок становить 77 років, чоловіків - 68 років. Переважає міське населення - близько 64 % . Крім столиці більше міст-мільйонерів немає. Лодзь має понад 800 тис. жителів, Краків - близько 750 тис. Поляки становлять майже 99 % населення країни. Господарство. Економіка Польщі перебуває в стані ринкової трансформації. Це типова індустріально-аграрна країна. В промисловості переважає машинобудування й хімічна промисловість. Розвинута легка та гірничо-видобувна галузі. Основним енергоносієм Польщі є кам'яне вугілля Верхньосілезького басейну, за видобутком якого їй належить перше місце в Європі, а також вона є найбільшим його експортером. Видобуток нафти та природного газу незначні. Основний осередок чорної металургії на півдні в районі Кракова і Ченстохова. У Верхній Сілезії діє металопереробна галузь: виплавляють цинк, алюміній і мідь. До цієї металургійної бази тяжіє важке машинобудування. Найбільшими машинобудівними центрами є найбільші міста. Випускають автомобілі, сільськогосподарські машини, морські судна; варшавські заводи спеціалізуються на виробництві приладів, верстатів, електроніки. Хімічна промисловість представлена всіма найважливішими галузями. У Плоцьку діє потужний нафтопереробний завод. Розвинута фармацевтична промисловість. У Польщі традиційно розвинуті легка та харчова промисловість. Головний центр виробництва текстилю - м. Лодзь. Харчова промисловість виробляє м'ясні та плодоовочеві консерви, бекон, переробляє картоплю, а також борошно і цукор. У структурі сільського господарства переважає рослинництво. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь. Повсюдно вирощують картоплю. На півдні переважають значні посіви цукрових буряків (7-ме місце у світі). За поголів'ям свиней Польща посідає 7-ме місце у світі. Щорічно у Балтійському морі виловлюють близько 500 тис. тонн риби. Країна має густу транспортну інфраструктуру. Довжина залізничних колій перевищує 30 тис. км, автомобільних магістралей - 150 тис. км. Інтенсивно використовуються для судноплавства річки та канали. Найбільші морські порти - Гданськ, Гдиня й Щецин. Культура та соціальний розвиток. Польща має багату культурну, духовну та архітектурну спадщину: театри, музеї, численні костьоли, монастирі, палаци. У списку ЮНЕСКО нараховується 5 об'єктів. Країна має розвинуту мережу освітніх закладів. Обов'язковою є 8-річна освіта. На 100 тис. жителів припадає 1521 студент. Найбільшими університетами є Варшавський, Познанський та Ягеллонський (Краків). Останній належить до найстаріших у світі (заснований у 1364 р.). Медицина та охорона здоров'я мають високий європейський рівень розвитку. У Польщі близько 12,5 % економічно активного населення не мають роботи. Найбільш тиражованими газетами є "Жеч Посполита", "Газета виборча" і "Жиче Варшави". Польща визнала державну незалежність України 2 грудня 1991 р., тобто однією з перших у світі. Дипломатичні відносини між країнами встановлено 4 січня 1992 р. Польща та Україна підписали понад сто двосторонніх документів про співпрацю. Зовнішньоторговельний оборот між обома країнами в окремі роки сягав 1 млрд дол. США.