Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника

За ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або його уповноваженого письмова за 2 тижні. Якщо заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка чи дружини в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в даній місцевості за медичними показниками, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом, інші поважні причини), власник або його уповноважений повинні розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або його уповноважений не вправі звільняти його за поданою раніше заявою, якщо тільки на його місце не було запрошено працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або його уповноважений не виконує законодавства про охорону праці чи умови колективного договору з цих питань.

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають йому виконувати роботу, порушення власником або його уповноваженим законодавства про працю, колективного чи трудового договору. (ст. 39 КЗпП) Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається подовженою на невизначений строк.

Порядок звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органа

За ст. 40 КЗпП строковий та безстроковий трудовий договір можуть бути розірвані власником або його уповноваженим тільки у визначених законом випадках:

1. Зміни в організації виробництва і праці (ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства чи установи), скорочення чисельності або штату виробників.

2. Виявленої невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я.

3. Систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

4. Прогулу (відсутності на роботі більше 3 годин протягом дня) без поважних причин.

5. Нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законом не встановлено триваліший строк збереження місця роботи при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, посада зберігається до відновлення працездатності чи встановлення інвалідності.

6. Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

7. Появи на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного чи токсичного сп’яніння.

8. Вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Звільнення працівника за умовами 1,2,6 допускається якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника, якщо він перебуває у відпустці або в період тимчасової непрацездатності, якщо тільки підприємство повністю не ліквідується.

В ст. 41 КЗпП записані додаткові умови, за яких трудовий договір може бути розірваний за ініціативою власника чи уповноваженого ним органа. До таких умов належать:

1. Одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником підприємства, його заступниками, головним бухгалтером, його заступниками, службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби, органів державного контролю за цінами.

2. Винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або уповноваженого ним органа.

3. Вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з подовженням цієї роботи.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника, як правило, вимагає попередньої згоди профспілкової організації. Профспілка повідомляє власнику своє рішення в 10-денний термін з дня звернення до неї, а власник може розірвати договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди профспілки.

Розірвання власником трудового договору без згоди профспілки можливо при:

1. ліквідації підприємства

2. незадовільного результату випробування при взятті на роботу

3. звільнення з роботи за сумісництвом у зв’язку з прийняттям на цю посаду несумісника

4. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

5. звільнення працівника, який не є членом профспілки

6. звільнення керівника, його заступників, головного бухгалтера, його заступників, службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби, керівників, обраних чи призначених органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, об’єднаннями громадян

7. звільнення працівника, який за місцем роботи вчинив розкрадання майна

8. інше

Особа, яку звільняють не з її провини має право на вихідну допомогу в розмірі від 1 до 3 місячного заробітку.

У день звільнення власник зобов’язаний видати звільненому його трудову книжку, оформлену належним чином та копію наказу про звільнення з роботи.