Поняття, сторони та зміст трудового договору

Громадяни реалізують своє право на працю укладанням індивідуального трудового договору з власником підприємства або уповноваженою ним особою. Працівник може укладати одночасно декілька трудових договорів, якщо це не заборонено законом, колективним договором, угодою сторін.

Трудовий договір – угода між працівником та власником підприємства (уповноваженим ним органом чи особою), установи, організації, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою з дотриманням правил внутрішнього розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату, забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому додатково указуються строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін.

Трудовий договір відрізняється від колективного договору, якій укладається колективом підприємства з власником чи уповноваженою особою, тим, що трудовий договір має індивідуальний характер, базується на чинному законодавстві та умовах колективного договору.

Трудовий договір також відрізняється від цивільно-правового договору підряду, так як предметом договору підряду є конечний результат, а предметом трудового договору – процес, результати та умови праці з дотриманням трудового законодавства.

Сторонами трудового договору є працівник – з однієї сторони та власник підприємства (уповноважений ним орган чи особа) чи фізична особа - підприємець – з іншої. Дієздатність працівника за трудовим законодавством наступає з 16 (у виключних випадках з 15) років (ст. 188 КЗпП).

Зміст трудового договору складають суб’єктивні права та обов’язки сторін. Як правило, в трудовий включаються умови, оплата праці, місце роботи, характер виконуваних обов’язків. Серед додаткових умов трудового договору можуть бути встановлено підвищення кваліфікації, пільги та соціальне забезпечення, забезпечення житлом. В контракті, як правило, зазначається також термін дії договору, відповідальність сторін та інше.

Трудовий договір може бути безстроковим, строковим, укладеним на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір, як правило, укладається в письмовій формі. В письмовій формі також укладаються договори на вимогу працівника, з неповнолітніми, при організованому наборі працівників, на роботу в особливих умовах.

Порядок прийняття на роботу

При прийнятті на роботу громадянин надає документи, що посвідчують його особу (як правило, паспорт), трудову книжку, та, в випадках, передбачених законодавством, документи про освіту, про стан здоров’я, інші.

Укладення трудового договору також може оформлятися наказом чи розпорядженням власника або фактичним початком роботи працівником. Заборонено укладати трудовий договір з працівником, якому ця робота протипоказана за станом здоров’я.

Під час укладення трудового договору забороняється необгрунтована відмова у прийнятті на роботу, заборонено вимагати від осіб відомості про їх національну, релігійну чи партійну приналежність, інформації про походження, стан.

Власник підприємства може обмежити спільну роботу на одному підприємстві близьких родичів. На державних підприємствах такі обмеження встановлюються законодавством.

При укладенні трудового договору за угодою сторін може бути проведене випробування з метою перевірки відповідності працівника дорученої йому роботі. Умова про випробування обов’язково зазначається в наказі про прийняття на роботу.

Випробування не встановлюється для осіб до 18 років, молодих спеціалістів після закінчення навчання, звільнених у запас з військової служби, інвалідів, направлених на роботу по рекомендації медико-соціальної експертизи.

Строк випробування не повинен перевищувати 3 місяців, у виключних випадках – 6 місяців, а для робітників – 1 місяць. Якщо протягом терміну випробування працівник був відсутній з поважних причин, термін може бути подовжений відповідно до часу відсутності працівника.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, вважається що він пройшов строк випробування. Якщо протягом строку випробування виявилося, що працівник не відповідає вимогам, які висуваються до його посади, трудовий договір може бути розірваний власником.

До початку роботи власник або уповноважений ним орган зобов’язані:

1. Роз’яснити працівнику його права та обов’язки; умови праці; наявність небезпечних та шкідливих факторів.

2. Ознайомити працівника з правилами внутрішнього розпорядку та колективним договором.

3. Визначити працівнику його місце, забезпечити усім необхідним для роботи.

4. Проінструктувати працівника з техніки безпеки, санітарії, гігієни, протипожежної охорони.