Ііі. Цілі розвітку особистості.

Виховні цілі заняття:

• розвинути почуття професійної відповідальності за знання і вміння пломбувати кореневі канали, та правильно вибарати пломбувальні матеріали.

звернути увагу на необхідність психологічной підготовки що до роботи в кореневих каналах ( бути ретельно уважним та дисциплінованим ). ІУ. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліна	Знати	Вміти
Попередні: Анатомія Патанатомія Гістологія
Внутрішньо-предметна Интеграція. Розділи: Пломбувальні матеріали для лікування карієсу.	Знати технику приготування пломбувальних мас	Вміти обирати необхідні матеріали для пломбування кореневих каналів – для центральних та кутніх зубів.
Розділ: Пломбувальні матеріали для кореневих каналів	Знати и володіти методикою вибору пломбувальної пасти, цемента чи штифта для заповнення кореневого каналу.	Володіти технікою медикаментозної та механічної обробки кореневих каналів.

Пломбувальні матеріали для кореневих каналів повинні відповідати

слідуючим вимогам:

1. легко вводитися у кореневий канал;

2. мати рідку або м’яку консистецію, що забезпечуэ заповнення кореневого каналу по всій його довжині, з наступним затвердінням;

3. не зменьшуватись об’емом у процесі твердіння;

4. не розсмоктуватись у кореневому каналі;

5. бути непроникним для тканинної рідини;

6. не подразнювати тканини періодонта;

7. мати властивість стимулювати процеси регенерації тканин періодонта;

8. мати бактеріцидні і бактеріостатичні властивості;

9. не фарбувати зуби;

10. мати ренгеноконтрастні якості;

11. мати властивість для легкого виведення із кореневого каналу.

Групи пломбувальних матеріалів. Пломбувальні матеріали за фізико-хімічними властивостями поділяються на слідуючи групи: І – пластичні, що не твердіють; ІІ – пластичні, що твердіють; ІІІ –тверді (штифти ).

Пластичні пломбувальні матеріали, що не твердіють –це антісептичні пасти, основу яких становить окис цинку (біла глина) та гліцерин (вазелін); до паст додають як активний компонент різні антисептичні речовини. З цієї групи паст найчастише застосовують йодоформну, норсульфазолову, асфалінову та ін., ці пасти не твердіють у кореневому каналі і швидко розсмоктуються. До їх складу можуть входити різні антисептики ( тимол, йодоформ, трикрезол тощо), ферменти, гормональні (кортикостероїдні) препарати ,протизапальні несстероідні речовини тощо. Відтак м’які антисептичні пасти застосовують для пломбування кореневих каналів молочних зубів, в яких розсмоктування кореня і пломбувального матеріалу повинно йти паралельно. Їх вадами є те, що вони не забезпечують достатнього герметизму кореневого каналу, проникні для тканинної рідини, вимиваються з каналу.

Пластичні пломбувальні матеріали, що твердіють – на основі синтетических смол це резорцин-формалінова паста, Foredent, Forfenal, Резодент, парацин, на основі епоксидних и акрилових смол: ендодент, АН-26, АН Plus, Topseal , Endocal,Sealapex, Bio scalex, Endomenason, Esteson. крезопаста, естезон, ендобтур, плецит, цинк-фосфатні, цинк-евгенольні та ін..

Цинк-фосфатний цемент має низку позитивних властивостей: достатню міцність, надійну обтурацію кореневого каналу і верхівкового отвору, добре прилипання до стінок каналу, він не розсмоктується, рентгеноконтрастний, не змінює кольору зуба. Однако, цемент досить швидко твердне, може подразнювати періапікальні тканини, має нетривалу антисептичну дію та велику в’язкість, його важко видалити з кореневого каналу. Для пломбування каналів готують фосфат-цемент більш рідкої консистенції, який після замішування стікає зі шпателя, утворюючі тонку нитку.

Різновидом фосфат-цемента можна вважати цебаніт, матеріал має здатність збільшуватися в об’емі, що забезпечує надійніше заповнення кореневого каналу.

Плецит – порошок складається з рівних частин цинку оксиду, вісмуту карбонату, полімеру швидкотвердіючої пластмаси. Рідина – евгенол або гвоздична олія з додаванням 3-5 % розчину тимолу. Він не забарвлює зубів, тому його рекомендують для пломбування кореневих каналів фронтальних зубів.

Крім цих цементів застосовують богато композицій на основі цинку оксиду та евгенолу, до складу яких уводять антибіотики, ферменти, срібра нітрат, ошкурки срібної амальгами, мефенаміну натрієву сіль тощо.

Усі цинк-евгенольні цементи за своїми властивостями блиькі до цинк-фосфатних, але відрізняються від них меншою механичною иіцностю, тривалішим терміном твердіння, відсутністю в’язкості.

Тверді пломбувальні матеріали - це штифти: срібні, мідні, з пластмас та гутаперчеві. Штифти /наповнювачі , або філери / застосовують тільки у сполученні з пластичними матеріалами / силери або герметики / Гутаперча – коагулеваний та спеціально оброблений латекс, який отримують з гутаносних рослин.Гутаперча не розчинна у воді, проте добре розчиняється в бензині, ацетоні.

. Основна мета застосування штифтів – підвищити надійність обтурації каналу зуба. Розрізняють штифти тверді –срібні, пластмасові і пластичні –гутаперчеві . Срібні штифти виготовляються у видповидності з Стандартами ISO : 15, 20, 25,30, 40, 45, 50 – 140. Їх перевагою є пластичність, відсутність токсичної і подразнюючої дії, рентгеноконтрастність. Гутаперча вважається ідеальним пломбувальним матеріалом для кореневих каналів, оскільки вона, окрім вищевказаних якостей не тріскається, не міняє об’ему й має добру гнучкість. Ці якості дозволяють надійно пломбувати як широкі, так й тонкі скривлені канали.

Гутаперча існує і використовується у стоматогії у двох кристалічних формах:

альфа-гутаперча – аморфна, м’яка, доситт липка і плинна маса;

бета-гутаперча – твердіша, кристалічна форма.

Під час нагрівання та розм’якшення гутаперча розширяється в об’емі і відповідно зменьшується під час твердіння.

Найчастіше для пломбування каналів використовують гутаперчеви штифти. Вони містят 15-20 % гутаперчи, 60-75 % цинку оксиду, до 10% воску, 1,5-10 % солей важких металів, біологічних барвників та антиокисних речовин.

Силери – це різноманітні пластичні матеріалиякі твернуть: цинк-фосфатні цементи, цинк-оксид-евгенольні цементи, склоіономерні цементи, пасти з кальцію гідроксидом, резорцин-формалінові пасти и тощо.

Розрізняють основні і додаткові гутапечеві штифти. Основні, як було вказано вище, мают стандартні розміри і таке ж кольорове маркування за розмірами, що й єндодонтичні інструменти.