2. Поняття та основні ознаки держави

Складність категорії „держава” визначає необхідність визначення поняття держави. Питання про державу є дискусійним в юридичній літературі. Це зумовлено 3-ма основними причинами:

1) оскільки поняття держави пов’язується з можливістю реалізації інтересів певних соціальних груп, то це спричиняє різноманітні підходи до характеристики держави як засобу організації суспільства, що забезпечує відображення певних суспільних інтересів;

2) різноманітність визначень держави пов’язується з різноманітними функціями та завданнями держави, які нею виконуються та змінюються залежно від історичного періоду та сутності держави;

3) держава є складним, динамічним, суперечливим явищем, що зумовлює різноманітність підходів до її характеристики.

Існуючі в юридичній літературі визначення держави можливо класифікувати на

3 групи, які одночасно характеризують етапи становлення державорозуміння:

І. Початкове державорозуміння, зміст якого складають ідеї про державу як засіб організації суспільства. Він характеризується розумінням держави як:

• загального порядку (праці Ціцерона);

• об’єднання людей, що управляють самі собою (Кант);

• союз вільних людей з примусово встановленим мирним порядком та можливістю застосування примусу органами держави (Коркунов);

• сукупність людей, що розміщуються на певній території, мають суверенну владу, яка здійснюється урядом (Дюгі);

• союз громадян, що укладається в межах певної території та підкоряється єдиній владі (Шершеневич).

ІІ. Пов’язується з такою характеристикою держави як засобу політичного управління суспільством. Основним змістом держави є її призначення, тому основними підходами до розуміння держави є її характеристика:

• як соціальної категорії, що має юридичний характер та забезпечує політичну організацію суспільства (Кельзен);

• як машина для пригнічення одного класу іншим (Енгельс);

• як засіб підтримки панування одного класу над іншим за допомогою сили

ІІІ. Сучасне державорозуміння, що характеризує державу як юридичну категорію, що має ряд основних та факультативних ознак. Їх наявність надає можливість визначити державу як самостійну категорію та охарактеризувати її особливості порівняно з іншими формами організації суспільства.

Основні ознаки держави – це властивості, відсутність хоча б однієї з яких не надає можливості говорити про організацію суспільства як держави.

Факультативні ознаки – це властивості, що не мають обов’язкового характеру і їх наявність чи відсутність характеризує спосіб організації суспільства як державний.

До основних ознак відносяться:

1. наявність політичного, публічного характеру влади. Лише державна влада має ці дві ознаки, що визначають ступінь обов’язковості рішень держави та можливості впровадження владних рішень силовими засобами, а також ступінь поширеності владних рішень на населення та відокремленість влади від населення шляхом призначення професійних чиновників;

2. наявність визначеної та документально закріпленої території.

Територія держави – це частина земної кулі, що відокремлена кордонами, на яку поширюється юрисдикція держави та в межах якої населення набуває характеру громадян чи підданих.

Значення території: 1) визначає межі юрисдикції держави, 2) характеризує особливості статусу громадян, 3) є умовою визначення держави суб’єктом міжнародних відносин.

В теорії існує категорія як об’єкт, що прирівнюється до території держави – це територія посольств, консульств, торгівельних представництв, міжнародних засобів сполучення за умови, якщо ці об’єкти мають певні атрибути, що надають можливість визначити їх належність до певної держави.

3. наявність установ, органів та організацій, що на основі наданих їм повноважень приймають, гарантують та охороняють державно-владні рішення. Сукупність цих суб’єктів називається механізмом держави, а частину органів, що мають владні повноваження характеризують як апарат держави.

Значення механізму держави:

1) визначає особливості владних повноважень держави (законодавчі, виконавчі, судові), 2) визначає особливості забезпечення матеріальних основ функціонування держави (підприємства та організації, що здійснюють економічні функції), 3) визначає особливості охорони владних рішень (органи спеціального призначення), 4) визначає особливості змісту владних рішень держави та методів їх здійснення, 5) визначає особливості внутрішньої структури держави.

4. Суверенітет державної влади,

С уверенітет – політико-правова характеристика влади держави, що має 2 сторони та характеризується чітко визначеними компонентами.

Сторони суверенітету:

1. Внутрішня сторона – особливості управлінської діяльності держави межах її території;

2. Зовнішня сторона – особливості держави, як суб’єкта міжнародних відносин.

Компоненти суверенітету:

а) верховенство – можливість існування лише однієї державної влади, можливість держави визнавати незаконними рішення будь-якої іншої суспільної влади та можливість держави приймати рішення, які є обов’язковими для всіх суспільних структур суспільства та держави;

б) неподільність – можливість держави самостійно визначати адміністративно-територіальний устрій та вирішувати питання щодо входження держави до міжнародних організацій та об’єднань держав;

в) єдність – можливість існування єдиної політичної, публічної державної влади, що функціонує на основі принципу розподілу влади за функціональним призначенням на законодавчу, виконавчу, судову;

г) незалежність – можливість держави приймати рішення як в межах території, так і поза нею, якщо вони торкаються інтересів держави, самостійно, без втручання інших держав. Хоча реалізація цих інтересів не повинна пов’язуватися із втручанням в інтереси інших держав.

5. наявність системи правових норм, що є формальновизначеними у нормативних актах, які в сукупності складають національне законодавство. Саме держава є основним суб’єктом законотворчості, а право, що є її результатом:

- визначає повноваження владних структур;

- встановлює права та обов’язки громадян;

- визначає сфери суспільних відносин, які регулюються державою;

- визначає межі втручання держави в суспільство;

- визначає засоби впливу на суб’єктів та органи держави, що порушують права громадян, чи не виконують державних рішень.

6. наявність системи податків, види та розмір яких встановлюються державою. Вони являють собою обов’язкові відрахвання до бюджету держави від фізичних та юридичних осіб, які виконують 3 основні завдання:

- утримання апарату держави та професійного чиновництва;

- медобслуговування населення;

- виконання соціальних функцій в сфері освіти, науки, культури та соціального забезпечення.

До факультативних ознак належать:

• Наявність писаної Конституції;

• Наявність Збройних Сил;

• Наявність грошової одиниці;

• Визнання міжнародним співтовариством.

Д ержава – особлива територіальна організація суспільства, що характеризується наявністю політичної та публічної влади, є суверенною в межах своєї території та поза нею, функціонує як система спеціальностворених структур, приймає правові рішення, на основі податків та зборів, забезпечуючи при цьому системність суспільства.