V. План заняття.

1. Криза радянської моделі суспільно-політичного розвитку. (15 хв.)

Період 1965 – 1985 рр. в історичній та публіцистичній літературі отримав назву “застій” або час кризи радянської моделі розвитку. Ця назва не зовсім точно відображає процеси, що відбувалися в другій половині 1960 – першій половині 1980-х рр., але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного й політичного розвитку радянської системи. Застій не передбачає припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи, реалізовувалися п’ятирічні плани, велося активне будівництво. Для тих часів характерне досягнення відносної соціальної та матеріальної стабільності, порівняно з попередніми періодами рівня життя основної маси населення. Етапи періоду застою:

І етап (1965-1970 рр.) спроба проведення економічних реформ, які мали б упорядкувати економіку СРСР після “реформаторської гарячки” хрущовського періоду;

ІІ етап (1970-1982 рр.) наростання кризи, “консервація” існуючої в СРСР системи;

ІІІ етап (1982-1985 рр.) зміни в партійному керівництві.

2. Жовтневий пленум ЦК КПРС 1964 р. (15 хв.)

14 жовтня 1964 р. пленум ЦК КПРС звільнив М. Хрущова з усіх посад “за станом здоров’я”. Першим секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв, Головою Ради Міністрів СРСР – О. Косигін (поворот від лібералізації до консерватизму в усіх сферах життя).

- відновлення боротьби з інакомисленням;

- розростання партійно-державного апарату;

- відміна рішення про періодичне оновлення складу партійних органів;

- зростання всевладдя “номенклатури”;

- відмова від критики культу особи Сталіна;

- розрив між гаслами та реальними справами.

3. Конституція УРСР 20 квітня 1978 р. (15 хв.)

а) УРСР – суверенна держава в добровільному союзі радянських республік;

б) в УРСР побудовано розвинуте соціалістичне суспільство;

в) влада в УРСР належить народу, який здійснює її через ради народних депутатів;

г) гарантія прав громадян;

д) УРСР зберігає за собою право вільного виходу з СРСР;

е) керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства є КПРС (ст. 6);

є) економіка УРСР є складовою частиною єдиного народногосподарчого комплексу СРСР.

Конституція 1978 р. закріплювала підлегле становище УРСР; чимало статей мали декларативний характер і не відповідали реаліям життя.

4. Спроби радянського уряду динамізувати соціально-економічне життя. (15 хв.)

Косигінська економічна реформа 1965 р.:

• розширення господарчої самостійності підприємств;

• посилення економічних стимулів праці, залежно від її результатів;

• створення фондів матеріального стимулювання на підприємствах;

• ліквідація раднаргоспів, поновлення галузевих підприємств;

• посилення централізації;

• відсутність конкуренції.

Реформа була спробою вмонтувати елементи економічного стимулювання в існуючу систему. В умовах адміністративно-командного управління економікою вона була приречена на невдачу.

Економічний розвиток:

а) промисловість (високі темпи розвитку електроенергетики; бурхливий розвиток вугільної, нафтової, газової, хімічної промисловості, металургії, машинобудування; будівництво нових великих підприємств; зростання кількісних показників випуску промислової продукції; переважання виробництва засобів праці над виробництвом предметів споживання; низька якість продукції; спрацьованість засобів виробництва, вичерпання трудових і матеріальних ресурсів);

б) сільське господарство (зростання капіталовкладень в аграрний сектор; введення твердих цін державних закупок на 6 років і 50 % надбавки до закупівельної ціни на позапланову продукцію; механізація с / г; введення оплати праці колгоспників за тарифними ставками; слабке впровадження в аграрному секторі наукових розробок; нераціональне використання земель та капіталовкладень; розростання апарату управління с / г; недостатній розвиток соціальної сфери села; жорстка централізація управління).

VІ. Підведення підсумків. (10 хв.)

Кризові явища в Радянському Союзі були наслідком деформацій в суспільно-політичному житті, відвертого ігнорування економічних законів з боку командно-адміністративної системи. Реформи в економіці, розпочаті в 1965 р. не дали вагомих результатів, розбившись об стіну бюрократизму.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 9

Вид заняття: лекція.

Тип заняття: з елементами бесіди.

Тема: Україна в умовах незалежності.

Мета заняття: навчальна: розкрити особливості державотворчих процесів у 1991-1994 рр., охарактеризувати особливості конституційного процесу в Україні, дати оцінку Конституції 1996 р.; дати оцінку президентства Л. Кучми;

виховна: виховувати студентів у дусі патріотизму, толерантності; сприяти вихованню правової культури;

пізнавальна: сприяти розвиткові історичної свідомості студентів, критичному осмисленню історичних подій.

Методи: бесіда, лекція.

Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.

Література: основна:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;

3. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.

Додаткова:

1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;

2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;

3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996.

Структура заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань. (3 хв.)

Період перших років незалежності складний і тривалий процес розбудови самостійної держави на уламках соціалістичної імперії. Зазначена тема на сьогоднішній момент ще не досить вивчена. Викликають інтерес спроби економічного реформування і затяжна політична криза, що триває і нині, і ті завоювання на національному фронті за 17 років суверенності.

ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (2 хв.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності. (5 хв.)

1. Як ви розумієте поняття “державотворчий процес”?

2. Коли була прийнята остання Конституція України?

3. Що на вашу думку, означає термін “інаугурація”?