36. Іденти́чність сексуа́льна — усвідомлення та сприйняття людиною самої себе як носія певної сексуальної орієнтації — гетеросексуальної, бісексуальної чи гомосексуальної.

Сексуальна ідентичність є одним із компонентів людської сексуальності, зокрема, поряд із сексуальною орієнтацією, сексуальною поведінкою та статеворольовою поведінкою. На відміну від сексуальної орієнтації та сексуальної поведінки, які є об’єктивними чинниками, сексуальна ідентичність є виключно суб’єктивним чинником. Сексуальна ідентичність може не збігатися з сексуальною поведінкою людини. Скажімо, людина, що ідентифікує себе як гей, може практикувати бісексуальну поведінку, а людина, яка ідентифікує себе як гетеросексуал, — практикувати одностатевий секс (напр., на комерційних засадах).

Сексуальна ідентичність може не збігатися з сексуальною орієнтацією людини. Напр., людина, яка є за показниками сексуальної орієнтації гомосексуальною, може вважати себе на етапі усвідомлення власної сексуальності гетеро- чи бісексуальною.

37. Імпа́вермент (англ. empowerment) — проведення діяльності з метою посилення організаційного, кадрового та матеріального потенціалу організації чи групи, на яку спрямовано цю діяльність.

38. Каміна́ут (не камінг-аут; англ. coming out) — визнання своєї гомосексуальності, бісексуальності чи трансґендерної ідентичності перед іншими особами (батьками, дітьми, друзями, товаришами по навчанню, колегами тощо, а також на публічному рівні).

Камінаути окремих представників ЛГБТ-спільноти є важливим внеском у справу досягнення успіху в забезпеченні для ЛГБТ повної громадянської рівності та соціального комфорту.

З точки зору психології, камінаут розуміється не стільки як одномоментна подія, скільки як процес самоувідомлення та зовнішньої репрезентації, що має декілька стадій.

39. МКХ-10 [ем-ка-ха́—де́сять]: Міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду — скорочена назва документа «Міжнародна статистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я (десятий перегляд)»; англ. абревіатура та назва: ICD-10 — International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. — Міжнародний нормативний документ, що забезпечує єдність методичних підходів і міжнародну порівнянність медичної інформації; використовується як провідна статистична класифікаційна основа в галузі охороні здоров’я.

МКХ 10‑го перегляду схвалено в травні 1990 р. на XLIII сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я — вищого керівного органу ВООЗ. Останні зміни й доповнення до МКХ-10 прийнято 2007 року.

У державах—членах ВООЗ МКХ-10 впроваджується з 1994 року.

Рішення про перспективне впровадження МКХ-10 в Україні прийнято урядом відповідно до розділу «Розробка та впровадження автоматизованого ведення загальнодержавних класифікаторів» Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 4 травня 1993 року № 326 «Про концепцію побудови національної статистики України та державну програму переходу України на міжнародну систему обліку і статистики».

Питання практичного впровадження МКХ-10 у лікувально-профілактичних закладах України частково врегульовано наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 серпня 1998 р. № 255 «Про підготовку до введення Міжнародної статистичної класифікації хвороб Десятого перегляду (МКХ-10)».

40. Мо́ва ворожне́чі (англ. відповідник — hate speech, рос. відповідники — язык вражды, язык ненависти) — висловлювання, які розпалюють ненависть або містять заклик до насильства щодо представників певної соціальної групи, пропагують нетерпимість до них.

41. Орієнта́́ція сексуа́́льна — одна з природних властивостей людської особистості, яка полягає у спрямованості психоемоційної сфери людини, її еротичного (чуттєвого) потягу та сексуальних потреб на представників виключно або майже виключно протилежного (гетеросексуальність), виключно або майже виключно свого (гомосексуальність) ґендеру або на представників обох ґендерів (бісексуальність).

Аспекти сексуальної орієнтації: емоційний потяг, романтичні відчуття, еротичний (чуттєвий) потяг, сексуальний потяг.

Сексуальна орієнтація є одним із компонентів людської сексуальності.

З точки зору офіційної медицини всі три різновиди сексуальної орієнтації — гетеросексуальна, бісексуальна та гомосексуальна — є нормативними і не становлять самі по собі хворобу чи поведінковий розлад.

Сексуальна орієнтація є об’єктивною даністю, на відміну від сексуальної ідентичності, яка визначається суб’єктивно. Сексуальна орієнтація є одним із провідних чинників, що визначають сексуальну поведінку людини.

Сексуальна орієнтація трансґендерних осіб визначається, виходячи з ґендерної ідентичності, а не з біологічної статі. Таким чином, MtF-трансґендера, що відчуває психоемоційний, еротичний (чуттєвий) та статевий потяг виключно до осіб чоловічої біологічної статі, слід визнавати гетеросексуальним. З цього випливає також, що після корекції статевої приналежності сексуальна орієнтація транссекуальної людини не змінюється порівняно з періодом життя перед початком корекції статевої приналежності.

Виходячи з того, що сексуальна орієнтація визначається, виходячи з певного власного ґендеру індивіда, визначення секс-орієнтації інтерґендерних (біґендерних) осіб є неможливим.

42. Патріарха́т (від грец. pater — батько + arche — влада) — система суспільного устрою, за якої чоловікам належить провідна роль у сімейному житті та суспільно-політичних справах; прояв андроцентризму на рівні системи сімейних стосунків і супільно-політичного ладу.

43. Поведі́нка ризико́вана — дії людини, які створюють можливість нанесення шкоди здоров’ю під час чи в результаті сексуальних дій.

Приклади ризикованої поведінки: незахищений анальний чи вагінальний секс (ризик інфікування ВІЛ та іншими ІПСШ), недотримання правил інтимної гігієни (збільшення ймовірності інфікування ВІЛ та іншими ІПСШ), травмонебезпечні сексуальні практики (ризик сексуальних травм).

44. Поведі́нка сексуа́льна — особливості сексуальної активності певної особи чи групи осіб.

Сексуальна поведінка є одним із компонентів людської сексуальності.

За критерієм спрямованості сексуальних дій на певну біологічну стать партнера вирізняються дві специфічні групи:

чоловіки, які практикують секс із іншими чоловіками (ЧСЧ);

жінки, які практикують секс із іншими жінками (ЖСЖ).

В обох випадках констатується не сексуальна орієнтація і не сексуальна ідентичність людини, а факт наявності в її сексуальному репертуарі одностатевих зносин.

45. СНІД синдро́м набу́того іму̀нодефіци́ту — хвороба, що полягає в ослабленні захисних сил організму внаслідок ураження імунної системи вірусом імунодефіциту; термінальна стадія ВІЛ-інфекції.

СНІД є захворюванням, що призводить до смерті пацієнта внаслідок критичного ураження імунної системи, що виявляється у беззахисності організму хворого перед інфекціями та онкологічними захворюваннями.

Медичне поняття «СНІД» визначено також у законодавчому полі України: підпункт 9 пункту 1 статті 1 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» визначає: «синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — стадія розвитку хвороби, зумовленої ВІЛ (ВІЛ-інфекція), що характеризується клінічними проявами, спричиненими глибоким ураженням імунної системи людини під впливом ВІЛ» (ця норма закону чинна з 15 січня 2011 р.).

46. Сти́гма або ярли́к соціа́льний — спрощена, стереотипна думка про ту чи іншу суспільну групу чи її представників; сприйняття особи чи соціальної групи крізь призму сконструйованих суспільством упереджених уявлень (стереотипів), які полягають у поширенні (перенесенні) реальних чи уявних якостей такої соціальної групи на кожного її представника; приписування індивіду як реальному чи уявному члену певної групи соціально негативних рис, характеристик, які сприймаються як принизливі.

Як правило, стигма оформлюється у вигляді слова, словосполучення чи фрази, які несуть принизливий зміст та/або мають на увазі відсторонення індивіда, його вилучення з певної спільноти людей. Напр., «якщо він гей, то він манірний»; «якщо вона лесбійка, то вона не може виховувати дітей».

Стигма являє собою виправдання ворожого ставлення до людей, щодо яких вона застосовується. Стигма часто є підставою для дискримінації, тобто переходу від переконань до дій.

47. Толера́нтність — повага, прийняття та правильне розуміння культурного та цивілізаційного різноманіття світу, форм і способів прояву людської індивідуальності; терпимість у соціальному вимірі.

16 листопада 1995 р. Генеральною конференцією ЮНЕСКО затверджено Декларацію принципів толерантності, яку підписали представники 185 країн, включаючи Україну. В цьому документі, зокрема, зазначено: «Толерантність означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження та способів прояву людської індивідуальності. … Толерантність — це гармонія в різноманітті. … Толерантність — це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність — це, насамперед, активне відношення, формоване на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. … Терпимість — це обов’язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (у тому числі культурного плюралізму), демократії й правопорядку. Терпимість — це поняття, що означає відмову від догматизму, від абсолютизації істини… Прояв толерантності, співзвучний повазі прав людини, не означає терпимого відношення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступки чужим переконанням. Це означає, що кожний вільний дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право за іншими. Це означає визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поводженню й цінностям і мають право жити у світі, зберігаючи свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим».

16 листопада щорічно відзначається Міжнародний день толерантності.

48. Транзи́шен (англ. transition — перехід) — період між початком та закінченням процесу корекції статевої приналежності у трансґендерів.

Вирізняють три основні етапи транзишену (так звану «тріаду») — замісну гормональну терапію (див. гормонотерапія), досвід реального життя (див.) та хірургічну корекцію статевої належності. При цьому наявність усіх трьох етапів у ході транзишену кожного конкретного трансґендера не є обов’язковою.

49. Трансґе́ндер або трансґе́ндерна осо́ба — людина, ґендерна ідентичність якої відрізняється від статі, визначеної при народженні.

50. Тра̀нссексуа́л — людина, що має ґендерну ідентичність, протилежну до статі, визначеної при народженні, та яка за допомогою медичних (зокрема гормональних), косметологічних та інших утручань змінює (змінив) зовнішність та фізіологічні функції свого організму або коригує (скоригувала) первинні та вторинні статеві ознаки з метою приведення свого тіла, фізіології та зовнішності у відповідність до свого ґендеру.

51. Трансфо́бія — упереджене ставлення чи ненависть до трансґендерів і транссексуалів, відраза до них.

52. Упере́дження ґе́ндерні — негативні настанови (не завжди усвідомлювані) щодо представників власної або протилежної статі.

Проявляються в емоційному неприйнятті, осуді, негативних висловленнях, обмеженні контактів із представниками відповідної статі тощо.

53. Фандре́йзинг (не фандра́йзинг; англ. Fundraising) — комплекс заходів, спрямованих на пошук і залучення донорського (зовнішнього) фінансування для забезпечення неприбуткової соціально значимої роботи індивідуальної особи, групи осіб або організації.

54. Феміні́зм — суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам усієї повноти громадянських прав, можливостей соціальної і політичної реалізації, забезпечення рівноправності жінок із чоловіками у всіх сферах суспільства, подолання андроцентричного сексизму в суспільстві. Має багато різних напрямків та течій.

55. Шиме́йл (не шіме́йл; уживається як незмінюваний іменник жіночого роду; англ. shemale. або she-male) — біологічний чоловік, який шляхом гормонотерапії досягає жіночої зовнішності, але не робить хірургічної корекції статевої належності, зберігаючи чоловічі статеві органи. При цьому ґендерна ідентичність шимейл може бути жіночою, чоловічою або іншою

56. FtM-транссексуа́л [еф-ту-е́м…] (абревіатура від англ. Female-to-Male, букв. «із жінки на чоловіка»; англ. transsexual —транссексуальна особа початково жіночої біологічної статі, яка коригує чи відкоригувала свою статеву приналежність на чоловічу.