Міграція. Право на Батьківщину

До семи мільйонів наших співвітчизників поневіряються на чорних роботах по закордонах. Українці працюють в Італії, Іспанії, Португалії, Греції... Яка причина цього? Бездарні реформи, що нічим не відрізняються від злочинних експериментів над народом, призвели до масового зубожіння. Спекулянти і аферисти штучно підняли ціни на житло до рівня елітних районів Голівуду. Щоб прогодувати свої родини, щоб заробити на купівлю житла мільйони наших співвітчизників змушені були податися на далекі заробітки.

У цей же час, на місце витіснених за кордон українців в Україну масово проникають вихідці з далеких країн. Вони не стають до важкої робити на заводах чи шахтах, натомість окуповують базари, часто вдаються до кримінального бізнесу. За оцінками ООН, в Україну прибуло 7 мільйонів (!) легальних і нелегальних мігрантів, переважно із країн Азії.

З огляду на те, що Україна не має угод про реадмісію з державами-постачальниками мігрантів, а російський північно-східний кордон є відкритим, - угоди, що підписали з Європейським Союзом Тарасюк та Яценюк як Міністри закордонних справ, - матимуть катастрофічні наслідки для українців. Такими діями Україну перетворюють у відстійник для мільйонів мігрантів.

Для чого це робиться? Олігархічні клани завозять для себе дешеву робочу силу та покірний електорат, який не лише відбиратиме в українців робочі місця, але й за миску соціальної зупи голосуватиме так, як накажуть.

Забезпечити пільгові умови для повернення на Батьківщину етнічних українців, яких примусово вивезли на чужину або змусили емігрувати.

Укласти двосторонні угоди про легалізацію заробітчан-українців. Захищати українців за кордоном усіма можливими засобами.

Створити умови для повернення українських заробітчан на Батьківщину, а їхні зароблені гроші і майно вважати інвестиціями, які не обкладаються податком.

Усунути основну причину трудової міграції та демографічної кризи - забезпечити конституційне право на житло кожній українській сім'ї. Зобов'язати будівельні корпорації зводити соціальне житло за доступними цінами.

Посилити охорону державного кордону та перекрити канали нелегальної міграції. Викорінити корупційні схеми незаконного надання громадянства України.

Ухвалити новий Закон про громадянство, згідно з яким громадянство надаватиметься тільки тим особам, що народилися в Україні або є етнічними українцями.

Запровадити єдину систему біометричного контролю (база даних відбитків пальців, сітківки ока тощо) у зв'язку з загрозою міжнародного тероризму. Укласти угоди з іншими державами про повернення нелегалів.

Енергетика. Незалежність та безпека

Загальновідома істина: "Енергетика - кров економіки". Що чекає країну, економіку якої можна знекровити одним поворотом крану? Газовий шантаж, поряд з підтримкою сепаратистських сил і підривною пропагандою у засобах масової інформації - головні напрямки реваншистської політики Путіна. Її головна мета - відродити імперію, розколоти Україну і втягти бодай її частину у нове імперське ярмо.

Енергетична безпека подіями останніх років висунулася на перший план. Російський імперіалізм взяв собі за правило вдаватись до односторонніх і безпідставних підвищень цін на газ для України, пов'язуючи ціну з вимогами поступок з нашого боку.

Минулої зими українці повною мірою відчули наслідки і зрадницьких угод з "Росукренерго" Івченка-Єханурова, і урочистих присяг Януковича знизити ціни на газ для України, як тільки він стане главою уряду. Відчули, коли оплачували квитанції на тепло і світло. Відчують і цього року. Чільники НАК "Нафтогаз України" вже сьогодні заявляють про неминуче підвищення ціни газу для України з $130 до $143 (тобто до 10%) за тисячу кубометрів з 1 січня 2008 року. І, звісно ж, ніхто й словом не обмовився про одночасне симетричне підвищення ціни для Москви на транзит їхнього газу нашою газотранспортною системою. Усім зрозуміло, що весь фінансовий тягар від такого "господарювання" впаде на плечі простих громадян, а власні підприємства олігархів і далі споживатимуть дешевий газ українського видобування. Також очевидно, що вартість енергоносів автоматично потягне за собою і ціни на всі товари широкого вжитку та продукти харчування. Ціни, які і без того щомісяця неухильно ростуть. Чого ж тоді будуть варті усі ці обіцянки жалюгідних соціальних подачок, про які так розпинаються у рекламних роликах "мегаблоків" і "гігапартій"? І до яких пір це триватиме?

До нинішньої катастрофічної ситуації призвели і планомірний економічний та політичний тиск Кремля, і повна неспроможність української влади відстоювати національні інтереси. Лжееліта, яка керує Україною ще з часів КПРС, політично залежить від Москви. Вона тісно економічно пов'язана з російським бізнесом. А хто знає скільки колишніх агентів КГБ сьогодні на гачку у полковника Путіна?

Жодна держава не може миритися з такою брутальною політикою сили. Кожна поступка з боку України лише посилює апетити імперіалістичного Кремля. Тому слід відразу відкинути сподівання на якусь "полюбовну" домовленість, яка дасть на справедливі ціни на газ. Що ж робити Україні?

Встановити жорстку пропорційну залежність цін за транзит російського газу нашою територією відповідно до відпускних цін на газ для України.

Диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв: не більше як 30% від одного експортера. Ліквідувати монополію іноземних енергетичних компаній на українському ринку.

Зруйнувати корупційні схеми в енергетичній галузі. Запровадити прозорі тендери на закупівлю обладнання для державних енергетичних підприємств.

Розробити та впровадити новітні енергозберігальні технології в усіх галузях народного господарства. Перейти на контрольно-теплові прилади обліку спожитих енергоносіїв.

Збільшити видобуток власного газу та нафти за рахунок розроблення морських шельфів, в тому числі за кордоном.

Розвивати вугільну промисловість як пріоритетну галузь.

Впровадити державну програму розвитку альтернативної енергетики: дизпаливо з вугілля та ріпаку, біогаз, вітрова та сонячна електроенергія тощо.