
- •4. Риба. Харчова цінність м‘яса риб. Риба солона й копчена. Асортимент, вимоги до якості.Зберігання.
- •5.Ковбасні вироби. Споживні властивості. Класифікація, асортимент. Ви¬моги до якості. Умови і терміни зберігання та транспортування.
- •6. Молоко, морозиво, кисломолочні продукти. Споживні властивості. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
- •7. М‘ясні консерви. Харчова цінність. Класифікація, асортимент. Вимоги до якості, маркування, зберігання.
- •8. Макаронні вироби. Харчова цінність. Класифікація і асортимент. Вимоги до якості; де-фекти. Умови і терміни зберігання.
- •10. Спирт, горілка, віскі, ром, джин. Класифікація, асортимент, вимо¬ги до якості, умови зберігання.
- •9. Цукор і мед. Харчова цінність, способи одержання. Класифікація, асортимент. Вимоги до якості; умови і способи зберігання.
- •10. Спирт, горілка, віскі, ром, джин. Класифікація, асортимент, вимоги до якості, умови зберігання.
- •11. Харчові жири і рослинні олії, їх споживні властивості та використання. Класифікація та асортимент. Вимоги до якості; умови зберігання.
- •12. Смакові товари. Поняття про смакові товари. Класифікація, асортимент. Чай, кава, прянощі і приправи; їх смакова цінність. Вимоги до якості; умови зберігання.
- •13. Свіжі овочі та продукти їх переробки. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
- •14. Виноградні вина та коньяки. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
- •15. Класифікація, елементи класифікацій, методи класифікації (на прикладі непродовольчої групи товарів). 1.2. Методи та системи класифікації товарів
- •16. Код, алфавіт коду, методи кодування.
- •17. Споживні властивості товарів. Класифікація, характеристика груп споживних властивостей.
- •18. Види забійних тварин. Фактори, які впливають на споживчі властивості м'яса. Розбирання туш для роздрібної торгівлі.
- •19. Субпродукти, їх властивості та значення в харчуванні. Класифікація, асортимент, показники якості, умови зберігання.
- •20. Якість продукції, показник якості, параметри продукції, види показників якості, граничні значення.
- •21. Функції пакування, тара, пакувальні матеріали. Класифікація пакування по місцю пакування, призначення, застосування матеріалів.
- •22. Стандартизація товарів: мета, суть, принципи, категорії нормативних документів.
- •23. Сертифікація, сертифікат відповідності, "знак відповідності". Система сертифікації УкрСепро: елементи організаційної структури, основні функції.
- •24. Поняття про асортимент, сортамент, сортимент. Властивості асортименту та їх показники.
- •25. Управління асортиментом.
- •27. Характеристика маркування як основного засобу товарної інформації. Види носіїв і зміст виробничого та торговельного маркування.
9. Цукор і мед. Харчова цінність, способи одержання. Класифікація, асортимент. Вимоги до якості; умови і способи зберігання.
Цукор-пісок
Смак передбаченосолодкий, без сторонніх присмаку і запаху як у сухому цукрі, так і вйого водному розчині (10г цукру-піску у 100 см3 дистильованої води).Колір цукру-піску повинен бути білим, в цукрі для промислової переробки допускається жовтуватий відтінок.
Білий цукор
Харчова цінність на 100 г продукту:
Енергетична цінність 387 ккал 1619 кДж
Вода 0.03 g
Білки 0 g
Жири 0 g
Вуглеводи.99.98 g
Рибофлавін (B2).0.019 мг
Кальцій.1 мг
Залізо 0.01 мг
Калій 2 мг
Мед — густа солодка маса, яку бджоли виробляють із нектару квітів. За походженням розрізняють квітковий (нектарний) і падевий мед.
В Україні поширені сорти монофлорного меду з гречки, липи, соняшника, еспарцету, конюшини, буркуну, білої акації, ріпака та інших рослин. Кожний має своєрідний смак, колір, відрізняється вмістом цілого ряду речовин, проте за хімічним складом всі сорти квіткового меду дуже близькі.
Цукор перевозять всіма видами транспорту, проте цукор, фасований в поліетиленові пакети і упакований в ящики з гофрованого картону, можна транспортувати тільки автомобільним транспортом. Криті вагони, цукровози і контейнери повинні бути сухими, без щілин, з верхом, який не протікає.
При перевезенні цукру автомобільним транспортом мішки слід складати на дерев'яні піддони, а коли вони відсутні кузов автомобіля застелитиити брезентом чи папером. Після укладання мішки з цукром або ящики треба накрити брезентом.
Перед закладанням на зберігання склади слід ретельно очистити, провітрити і просушити. Для зберігання цукру-піску необхідно дотримуватись таких умов: відносна вологість повітря не повинна бути вищою за 70% на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру, а цукру-рафінаду — 75%; температура не вище 40° С, а при тривалому зберіганні — не вища 12° С. Строк зберігання упакованого цукру-піску в опалювальних складах — до 8 років, у неопалювальних — від 1,5 до 4 років з урахуванням умов зберігання і виду тари; цукру-ра-фінаду в опалювальних складах — до 8, у неопалювальних — до 5 років.
Під час зберігання цукор може адсорбувати сторонні запахи, вологу, внаслідок чого втрачає сипкість і утворює грудки.
10. Спирт, горілка, віскі, ром, джин. Класифікація, асортимент, вимоги до якості, умови зберігання.
Горі́лка — традиційний український алкогольний напій. Горілка складається з розчину етилового спирту у воді, зазвичай у межах 30-50 % (об'ємних одиниць). Виготовляється з якісних злакових спиртів високого очищення.
В основному проводилася горілка Московська особлива, Столична (40% -, 50% - і 56%-ная). Дещо пізніше стали випускати горілку Пшеничну, Руську, Сибірську, Петровську та ін За останні кілька років асортимент горілок різко зріс до десятків найменувань. Розрізняють дві групи горілок звичайні і особливі. До звичайним відносяться горілки, що є водно-спиртовими сумішами. До них відносяться горілки Звичайна, Старорусская, Екстра, Пшенична, Сибірська, горілка міцністю 40, 50, 56% об. Особливими вважаються горілки, при виробництві яких використані різні смакові і ароматичні добавки, що поліпшують смак і запах, пом'якшувальні пекучий смак спирту. Асортимент цих горілок: Російська, Російська, Столична, Московська особлива, Лимонна, Посольська, Українська горілка та ін
Віскі— національний алкогольний напій Шотландії та Ірландії, який отримують шляхом перегонки (дистиляції) збродженого зернового затору і витримки спирту у дерев’яних (зазвичай, дубових) діжках (cask).Залежно від виду напою використовуються різні види зерна, у тому числі ячмінь, підсолоджений ячмінь, жито, підсолоджене жито, пшениця і кукурудза (маїс).
Ром (англ. rum) — міцний алкогольний напій з витриманого спирту, є продуктом бродіння та перегону соку цукрової тростини. Ром за технологією витримують в діжках. В процесі витримки в спирт переходять ароматичні, фарбувальні і дубильні речовини. Ром набуває коричневого кольору із золотавим відтінком і дещо пекучий смак, стає прозорим без мулу та осаду. Вміст спирту 45-76%.
Найбільш відомі види рому: «Анехо» — міцність 41% (найвища якість), «Матусалем» — 40%, «Суперіор» — 44,5% (хороший ром), «Ронда Анжела» — 44% (якість вище середнього), «Havana Club» — 40%, «Баккарді» — 40% (якість середня)
Джин (англ. gin) — міцний напій, отриманий в результаті перегонки настоянки з ягід ялівця. Міцність джина повинна бути не менше 37,5 об. Першим настійку приготував голандський аптекар Сівіде Де Ла Бо в 1550 році.
Зберігання та відпуск готової продукції. Готова продукція конвеєром передається в експедицію, де виробляються зберігання і відпуск її торговим організаціям. У приміщенні підтримують температуру 10-20 ° С і відносну вологість повітря не вище 85%.
Ящики з пляшками укладають у штабелі окремо за асортиментом і місткості пляшок.