
- •4. Риба. Харчова цінність м‘яса риб. Риба солона й копчена. Асортимент, вимоги до якості.Зберігання.
- •5.Ковбасні вироби. Споживні властивості. Класифікація, асортимент. Ви¬моги до якості. Умови і терміни зберігання та транспортування.
- •6. Молоко, морозиво, кисломолочні продукти. Споживні властивості. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
- •7. М‘ясні консерви. Харчова цінність. Класифікація, асортимент. Вимоги до якості, маркування, зберігання.
- •8. Макаронні вироби. Харчова цінність. Класифікація і асортимент. Вимоги до якості; де-фекти. Умови і терміни зберігання.
- •10. Спирт, горілка, віскі, ром, джин. Класифікація, асортимент, вимо¬ги до якості, умови зберігання.
- •9. Цукор і мед. Харчова цінність, способи одержання. Класифікація, асортимент. Вимоги до якості; умови і способи зберігання.
- •10. Спирт, горілка, віскі, ром, джин. Класифікація, асортимент, вимоги до якості, умови зберігання.
- •11. Харчові жири і рослинні олії, їх споживні властивості та використання. Класифікація та асортимент. Вимоги до якості; умови зберігання.
- •12. Смакові товари. Поняття про смакові товари. Класифікація, асортимент. Чай, кава, прянощі і приправи; їх смакова цінність. Вимоги до якості; умови зберігання.
- •13. Свіжі овочі та продукти їх переробки. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
- •14. Виноградні вина та коньяки. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
- •15. Класифікація, елементи класифікацій, методи класифікації (на прикладі непродовольчої групи товарів). 1.2. Методи та системи класифікації товарів
- •16. Код, алфавіт коду, методи кодування.
- •17. Споживні властивості товарів. Класифікація, характеристика груп споживних властивостей.
- •18. Види забійних тварин. Фактори, які впливають на споживчі властивості м'яса. Розбирання туш для роздрібної торгівлі.
- •19. Субпродукти, їх властивості та значення в харчуванні. Класифікація, асортимент, показники якості, умови зберігання.
- •20. Якість продукції, показник якості, параметри продукції, види показників якості, граничні значення.
- •21. Функції пакування, тара, пакувальні матеріали. Класифікація пакування по місцю пакування, призначення, застосування матеріалів.
- •22. Стандартизація товарів: мета, суть, принципи, категорії нормативних документів.
- •23. Сертифікація, сертифікат відповідності, "знак відповідності". Система сертифікації УкрСепро: елементи організаційної структури, основні функції.
- •24. Поняття про асортимент, сортамент, сортимент. Властивості асортименту та їх показники.
- •25. Управління асортиментом.
- •27. Характеристика маркування як основного засобу товарної інформації. Види носіїв і зміст виробничого та торговельного маркування.
14. Виноградні вина та коньяки. Класифікація, характеристика асортименту. Вимоги до якості, умови зберігання.
Виноградні вина — це напої, одержані шляхом зброджування виноградного соку або соку з м'язгою з додаванням або без додавання спирту та інших компонентів, передбачених технологічною схемою.
За ступенем насиченості вуглекислотою виноградні вина бувають тихі і такі, що містять надлишок вуглекислоти.
Залежно від технології приготування вина ділять на такі групи: столові, кріплені, ароматизовані, ігристі і шипучі. Столові вина за вмістом цукру (г/100 см3) мають підгрупи: сухі — до 0,3; напівсухі — 0,5—2,5; напівсолодкі — З—5. Кріплені вина за вмістом спирту і цукру бувають: міцні, десертні солодкі і десертні лікерні. За забарвленням виділяють вина білі, рожеві і червоні, що враховують при формуванні їх типів.
Столові вина — це найлегші натуральні вина, які містять 9—13% об. Спирту і 0—5 г/100 см3 цукру, без яких-небудь додавань.
Сухі столові вина бувають білими, рожевими і червоними. Білі сухістолові вина бувають білими, рожевими і червоними. Білі сухі столові вина мають колір від світло-солом'яного до темно-золотистого з різними відтінками, смак легкий, освіжаючий, аромат сортовий. Серед кращих українських марочних білих сухих вин: Перлина степу, Аліготе, Рислінг, Наддніпрянське, Променисте, Середнянське та ін.
Кріплені вина одержують при неповному зброджуванні виноградного сусла, з додаванням спирту, а інколи і концентрованого виноградного соку. При виготовленні десертних вин спиртування проводять на початку бродіння, коли в розчині залишається багато цукру.
Міцні вина бувають таких типів: міцне — біле, рожеве і червоне; портвейн — білий, рожевий і червоний; мадера, марсала і херес міцний.
Портвейни містять 17—29% об. спирту і 6—11 г/100 см3 цукру. Білі портвейни бувають від золотистого до темно-янтарного кольору і з фруктово-ягідним букетом. При виготовленні виноматеріалів для рожевих вин мезгу під час настоювання підігрівають, щоб поліпшити якість вина, надати йому інтенсивнішого забарвлення. Марочні портвейни витримують 3 роки.
Мадера — це своєрідний тип вина, який готують шляхом витримки виноматеріалів з відносно високим вмістом дубильних речовин при підвищеній температурі і доступі кисню. Кращі марки мадери виготовляють у Криму: Масандра, Коктебель, Мадера кримська. Вони характеризуються добре розвинутим букетом з ясно вираженими мадерними тонами і містять 19—20% об. спирту, 3—6 г/100 см3 цукру.
Херес відрізняється від інших типів вин тим, що його споживні властивості формуються внаслідок життєдіяльності хересних дріжджів, які здатні утворювати на поверхні вин у неповних бочках плівку (солеру). Десертні вина за вмістом цукру ділять на солодкі і лікерні.
Солодкі і лікерні десертні вина відрізняються за вмістом спирту і цукру, відповідно 16—17 і 12—19% об. спирту; 12—17 і 20—30 г/100 см3 цукру. До них відносять біле, рожеве і червоне десертні вина; мускат білий, рожевий, фіолетовий і чорний; токай, кагор; малагу. Представниками солодких десертних вин є: Сонячна долина, Кокур десертний, Троянда Закарпаття, Золоте поле, Рубінове червоне.
Кагор відрізняється від інших вин густим темно-червоним забарвленням з гранатовим відтінком, високою екстрактивністю з помітною терпкістю.
Ароматизовані вина
"вермут". Звідси походить тип вермута (білого, рожевого і червоного). Випускають вермут міцний (спирту— 16—18 % об., цукру—6—10 г/100 см3) і десертний (спирту — 16% об., цукру — 16 г/100 см3). Вермут повинен мати м'який, приємний смак, з легкою гіркістю, вираженим ароматом різноманітних компонентів з переважанням полинного тону.
До ігристих вин відносять вина з надлишковим вмістом вуглекислоти, яка накопичується природним шляхом при вторинному бродінні виноматеріалів у герметично закритих пляшках або резервуарах під тиском. До групи ігристих входять шампанське, ігристі вина і вина натуральні напівсолодкі ігристі.
Шампанське України ділиться на колекційне (при пляшковому способі виробництва) і звичайне. За вмістом цукру (в г/100 см3) випускають шампанське таких назв: брют — до 1; сухе — 3—3,5; напівсухе — 5—5,5; напівсолодке — 8—8,5; солодке — 10—10,5. У всіх видах шампанського повинно міститись спирту 10,5—12,5% об.
Мускатні ігристі вина можуть бути легкими напівсолодкими (вміст цукру 5—8 г/100 см3) і солодкими десертного типу (9—12 г/100 см3 цукру). В Україні виробляють Мускат ігристий.
Коньяк (фр. Cognac) — міцний алкогольний напій янтарно-золотистого кольору, що має складний аромат з відтінками ванілі і м'яким гармонійним смаком, виготовляється з коньячного спирту, який отримують в результаті перегонки білих сухих виноградних вин з пізнішою витримкою в дубових бочках.
Технологія виробництва
Збір винограду проводиться в жовтні. Потім його віджимають, видаляючи кісточки, шкірку і гребені. Сік заливають у великі ємності, де він бродить протягом 10 днів при температурі 20—25 °С. В результаті одержують молоде сухе вино, достатньо кисле і бідне танінами, міцністю від 7 до 9%. Воно не призначене для пиття. Його доля — пройти дистиляцію, щоб стати коньячним спиртом, тією самою eau-de-vie — «водою життя», основою для коньяків.
Класифікація і формування асортименту коньяків. Залежно від строків витримки (а відповідно і якості) коньяки ділять на ординарні, марочні і колекційні.
До ординарних відносять коньяки, які готують із коньячних спиртів, видержаних від 3 до 5 років. Вони випускаються трьо-, чотирьо- і п'ятизірковими з відповідним строком видержки і вмістом спирту 40, 41 і 42% об. З коньячних спиртів середнього віку від 3,5 до 4,5 років виробляють коньяки спеціальних назв: Десна, Білий аіст, Закарпатський та ін. Всі ординарні коньяки повинні містити 15 г/дм3 цукру, в перерахунку на інвертний.
До колекційних відносять марочні коньяки, які додатково видержані в дубових бочках не менше 3 років.
На кожну пляшку з коньяком наклеюють художньо оформлену етикетку з інформацією (крім загальних даних) про середній вік коньячних спиртів (для марочних коньяків), дату розливу (на зворотній стороні етикетки) для пляшок місткістю 250 см3 і виїде. На пляшці з коньяком місткістю 250 см3 і вище повинна бути наклеєна художньо оформлена кольєретка з позначенням кількості зірочок або назв ординарних і марочних коньяків.
Зберігати коньяки слід у приміщеннях при температурі не нижче +5°С.