11. Становлення Київської держави

Як зазначалося раніше у 860 р. Київські князі Аскольд і Дір з дійсні ли похід на Константинополь і спустошили його околиці.

Вперше Європа дізнається про існування великої і сильної східнос­лов'янської держави.

У той час як Руська земля розвивалася й міцніла, на півночі слов'янські племена ворогували між собою. Міжплемінна боротьба заве­ршилася тим, що старійшини в 862 р. запросили для наведення порядку варяга Рюрика. Прибувши до ільменських слов'ян, Рюрик почав силоміць підкорити їх владі. Але прагнення ільменців до самостійності після смерті Рюрика в 879 р. переросли у збройний виступ. Тому воєвода Рюрика Олег разом і з сином князя Ігорем, спустившись вниз Дніпром у 882 Вбиває Ас-кольда і Діра, захоплює Київ.

12. Доба Олега (882- 912 )

Дослідники по сьогоднішній день не можуть з'ясувати хто такий Олег? Чи він буд воєводою, чи князем, чи боярином... Формально Олег княжив від імені Ігоря, але фактично був повновла­дним князем. За його правління відбулося збирання руських земель навко­ло Києва. Руська Північ була об'єднана з руським Півднем. Олег оголосив

Київ стольним градом новоствореної держави : «Хай буде Київ матір'ю градам руським». З того часу в джерелах наводяться систематичні відомо­сті про розвиток державності на Русі.

У 883 р. Олег здійснив похід проти древлян і заставив іх платити да­нину. Наступного року переміг сіверян і теж обклав їх даниною. У 885р. приєднав радимичів і розпочав боротьбу проти уличів і тивершв При цьому слід наголосити, що Олег діяв обережно і виважено. На завойовані землі він покладав невелику данину й залишав при владі місцевих князів. До складу Київської держави на початку X ст. увійшли також племінні союзи словенів і кривичів і племена неслов'янського походження - чудь, весь, меря.

Київська Русь складалася й розвивалася як багатонаціональна дер­жава. На її території приживало понад 20 різних народів. її створили русь­кі люди, які були переважною більшістю іі населення. В період розселен­ня на території Східної Європи, слов'яни спілкувалася з багатьма народа­ми що жили поруч: із скіфами, сарматами, фракійцями, згодом з болгара­ми та аланами - на півдні з угро - фінами на північному сході й заході. В період правління Олега, Русь проводила вдалу зовнішню політику. Олег лав мирну угоду з варягами, внаслідок якої київські князі протягом три-> часу залучали варязькі дружини до спільних воєнних походів. Ос­новним напрямком зовнішньої політики залишалася Візантія. Це було обумовлено кількома причинами:

Візантія була одним з основних торгових центрів, де збувалася зібрана з руських земель данина;

Візантія приваблювала русичів своїм багатством, і в разі пере­моги іі можна було обкласти даниною;

3. Візантія була визнаним центром релігійного і культурного життя, і це могло позитивно вплинути на слов'ян;

4. Візантія була сильним супротивником і в разі перемоги над нею можна було самоутвердиться в Європі.

Літописець Нестор в «Повісті временних літ» описує два похода Олега на Візантію - 907 і 911 рр. Завдяки переможному походу 907 р. Русі на Візантію, Олег підписав вигідний договір. Візантійський імператор змушений був дати русам по 12 гривень на кожен з двох тисяч кораблів а також викуп Києву, Чернігову, Переяславу, Полоцьку та іншим містам. Візантія мала платити щорічну данину, надавати руським купцям право безмитної торгівлі, утримувати їх у столиці за свій рахунок протягом шес­ти місяців, а послів увесь час їхнього перебування у Константинополі.

18

За це Русь зобов'язувалася допомагати Візантії в боротьби з арабами та іншими кочівниками. На знак перемоги Олег прибив свій щит на воро­тах Царі рада

Однак Візантія не дотримувалася умов договору, і тому князь Олег у 911р. зробив новий похід на Константинополь. Нова угода була суттєво доповнена. У ній були окреслені правові норми взаємовідносин, правила розв'язання конфліктів, що виникали між сторонами. Договори 907 і 911 рр. стали першими дипломатичними й правовими актами Київської Русі.

Другим важливим напрямком зовнішньої діяльності Київської дер­жави був східний. За свідченнями арабського вченого аль - Масуді, бли­зько 912р. 500 руських лодій досягли Волгою південного берега Каспію. Історики вважають що саме в цьому поході загинув князь Олег. Справу Олега продовжив його наступник Ігор.