
Відмінювання іменників іі відміни.(про поділ на відміни див. Заняття 7)
Група\рід |
чоловічий |
середній |
Тверда |
|
-о: село, залізо, місто, вікно. |
М’яка |
|
-е, -я (без суфіксів –ен-, -ят-, -ат- при відмінюванні): місце, море, життя, завдання, здоров’я. |
Мішана |
|
закінчення –е після шиплячого: ложе, плече, прізвище, явище. |
Відмінювання іменників іі відміни
Однина
група |
\рід Відмі-нок |
чоловічий |
середній |
тверда |
Род. (кого? чого?) |
-а ,якщо іменник означає назву істот; назви предметів;географічні назви, конкретні окремі предмети: Дорошенка, Франка, студента -у в іменниках, які закінчуються на приголосний і які означають явища природи, абстрактні та збірні поняття, назви організацій та речовин, назви ігор та танців: футболу, бігу, вітру, клубу, Уралу але гопака, хліба Зауваження: 1. інколи, в залежності від змісту, іменник може мати різні закінчення: подарунки Діда Мороза – надворі немає морозу, акта(документ)- акту(дія), апарата(прилад) - апарату(установа), алмаза(коштовний камінь) - алмазу(мінерал). |
-а міста, села. |
Дав. (кому? чому?) |
-ові і паралельно -у якщо іменник означає назву істоти(або живої, або неживої) будинкові-будинку, директорові-директору -у іменники, що закінчуються на –ів(-їв), -ов, -ев, -ин, -ін(-їн):Київ-Києву,Колгуєв- Колгуєву,Лебедин- Лебедину |
-у: місту, селу, святу.
|
|
Знах. (кого? що?) |
|
Називний відмінок |
|
Орудний(ким? чим?) |
-ом: майстром, робітником -им прізвища на -ов, -ев(-єв), -ів(-їв), -ин, -ін(-їн) крім неслов’янських прізвищ:Виноградовим, Бабкіним; -ом неслов’янські прізвища на -ов, -ин, -ін, та географічні назви із суфіксами -ов-, -ев-(-єв-), -ів-(-їв-), -ин-, -ін-(-їн-), що не відміняються як прикметники: Бюловом, Дарвіном; Києвом, Псковом. |
-ом:містом, селом; -ом географічні назви із суфіксами -ов-, -ев-(-єв-), -ів-(-їв-), -ин-, -ін-(-їн-), що не відміняються як прикметники: Святошино-Святошином, Голосієво-Голосієвом. |
|
Місц. (на кому? на чому?) |
-ові, -еві(-єві після голосної та апосторофа) ім.,що означають живих істот:батькові, носієві. -у і паралельно –ові в ім., що означають неживих істот із суфіксами –к-, -ак-, -ик-, -ок-, -ко-(у будинку-у будинкові, у гуртку-у гурткові), а також ім. односкладових основ із закінченням –у(ю) в род. відмінку, якщо наголос у місцевому відмінку переходить з основи на закінчення(у соку, у степу) -і (після голосного і апострофа -ї) ім., що означають неживих істот: в акті, на березі, у декреті(деякі іменники цього типу можуть мати паралельні закінчення –і(-ї) та –у(ю) але зі зміною наголосу на торзі-на торгу) |
-ові -еві(-єві після голосної та апосторофа) ім. із суфіксом –к-(назви істот): дитяткові, теляткові. -у і паралельно –ові в ім., що означають неживих істот із суфіксами –к-, -ак-, -ик-, -ок-, -к(о): у війську, у ліжку -і (після голосного і апострофа -ї) без суфікса –к-: у місті, на селі, у слові. |
|
Кличний |
-у: батьку, синку, Джеку, погоничу -е у безсуфіксних іменників Прізвища на –ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин, -ін(-їн) при звертанні мають форму або називного або із закінченням –е: Глібов!-Глібове!, Пушкін!-Пушкіне! Географічні назви із вище зазначеними суфіксами мають закінчення –е: Києве, Львове. |
називний |
|
М’яка |
Родовий(кого?чого?) |
-я якщо іменник означає назву істот;назви предметів;географічні назви,конкретні окремі предмети:ведмедя, ясеня, олівця -ю в іменниках, які закінчуються на приголосний і які означають явища природи, абстрактні та збірні поняття, назви організацій та речовин, назви ігор та танців: ансамблю, щавлю, вогню, |
-я знання, моря, поля. |
Дав. |
-еві, (-єві після голосного і апострофа) або паралельно -ю: велетневі-велетню, каменеві-каменю. |
-ю:знанню, серцю. |
|
Знахідний(кого?що?) |
|
Називний відмінок |
|
Орудний(ким?чим?) |
-ем (після голосної та апострофа -єм): бійцем, кобзарем, конем |
-ем (після голосної та апострофа -єм) крім іменників, що закінчуються на –я:місцем, морем. -ям усі, що закінчуються на –я: життям, знанням, щастям. -им із суфіксами суфіксами -ов, -ев(-єв), -ин, (-їн), які відмінюються як прикметники: Михалкове-Михалковим.
|
|
Місцевий (на кому? на чому?) |
-ові -еві(-єві після голосної та апострофа) ім.,що означають живих істот: при вчителеві, на коневі, ім. односкладових основ із закінченням –у(ю) в род. відмінку, якщо наголос у місцевому відмінку переходить з основи на закінчення(у бою, на шляху) -і (після голосного і апострофа -ї) ім., що означають неживих істот: у краї, на місяці(деякі іменники цього типу можуть мати паралельні закінчення –і(-ї) та –у(ю) але зі зміною наголосу у краї – у краю) |
-і: на обличчі, у житті, на подвір’ї |
|
Клич-ний |
-ю : місяцю, травню, Віталію. -е ім. із суфіксом –ець- :хлопче, шевче. |
називний відмінок |
|
мішана |
Родовий (кого? чого?) |
-а якщо іменник означає назву істот;назву предметів;географічні назви,конкретні окремі предмети: плаща, Парижа -у в іменниках, які закінчуються на приголосний і які означають явища природи, абстрактні та збірні поняття, назви організацій та речовин, назви ігор та танців: маршу, дощу |
-а плеча, прізвища. |
Давальний(кому? чому?) |
-еві або паралельно –у: товаришу-товаришеві.
|
-у:прізвищу. Іменники цієї групи з суфіксом –к- мають паралельні закінчення –у та –ові: теляткові - телятку, дитятку - дитяткові |
|
Знахід-ний |
|
Називний відмінок |
|
Орудний |
-ем (після голосної та апострофа -єм):ножем, слухачем, піснярем |
-ем (після голосної та апострофа -єм): прізвищем, плечем |
|
Місцевий |
-ові -еві(-єві після голосної та апосторофа) ім.,що означають живих істот: на товаришеві. -і (після голосного і апострофа -ї) ім., що означають неживих істот: у плащі ,на школярі . |
-і: на піддашші, на плечі |
|
Клич-ний |
-у ім. з основою на шиплячий приголосний крім ж: погоничу, слухачу -е власні назви з основою на ж, ч, ш, дж (Довбуше) та загальні назви з основою на р, ж:стороже, тесляре,стороже |
називний відмінок |