
”Функціональні та степеневі ряди”
Функціональним рядом називають ряд вигляду...
а)
;
б)
;
в)
; г)
.
Степеневий ряд – це функціональний ряд вигляду...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Функціональний ряд
називається збіжним, якщо...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Областю збіжності функціонального ряду називається...
а) множина всіх точок його
збіжності; б) множина
;
в) множина всіх точок його
розбіжності; г) множина
.
Інтервалом збіжності степеневого ряду
є...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Радіус збіжності степеневого ряду визначають за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Радіус збіжності степеневого ряду визначають за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо
, то...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Якщо , то...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Сума
степеневого ряду
є...
а) неперервною функцією всередині інтервалу збіжності ряду;
б) неперервною функцією за межами інтервалу збіжності ряду;
в) обмеженою функцією всередині інтервалу збіжності ряду;
г) обмеженою функцією за межами інтервалу збіжності ряду.
Функціональний ряд є абсолютно і рівномірно збіжним на множені
, якщо існує знакододатний збіжний числовий ряд такий, що для всіх
члени ряду задовольняють нерівності...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Функціональний ряд називається рівномірно збіжним до своєї суми на множені , якщо для довільного числа існує таке число
, яке залежить лише від і не залежить від , що для всіх
і для всіх
виконується нерівність...
а)
; б)
; в)
; г)
.
”Обчислення границь функцій декількох змінних”
Функцією багатьох дійсних змінних називають...
а) закон, який кожній точці
множини
ставить у відповідність єдине дійсне
число
;
б) закон, який кожній точці множини ставить у відповідність єдине ціле число ;
в) закон, який кожній точці множини ставить у відповідність єдине раціональне число ;
г) закон, який кожній точці множини ставить у відповідність єдине ірраціональне число .
Областю визначення функції
називається...
а) сукупність усіх значень
аргументів
,
при яких функція
набуває певних дійсних значень;
б) сукупність усіх значень аргументів , при яких функція набуває певних цілих значень;
в) сукупність усіх значень аргументів , при яких функція набуває певних раціональних значень;
г) сукупність усіх значень аргументів , при яких функція набуває певних ірраціональних значень.
Рівняння лінії рівня функції
має вигляд...
а)
,
; б)
; в)
; г)
.
Поверхня рівня функції має вигляд...
а)
,
; б)
;
в)
; г)
.
Число називається границею функції
у точці
, якщо...
а) для будь – якого додатного
існує таке додатне
,
що для всіх точок
з
- околу точки
виконується нерівність
;
б) для будь – якого додатного
існує таке додатне
,
що для всіх точок
з
- околу точки
виконується нерівність
;
в) для будь – якого додатного
існує таке додатне
,
що для всіх точок
з
- околу точки
виконується нерівність
;
г) для будь – якого додатного
існує таке додатне
,
що для всіх точок
з
- околу точки
виконується нерівність
.
Функція
називається неперервною в точці , якщо...
а) вона визначена в цій точці
та її околі і
;
б) вона визначена в цій точці
та її околі і
;
в) вона визначена в цій точці
та її околі і
;
г) вона визначена в цій точці
та її околі і
.
Точки в яких порушається неперервність, називаються...
а) точками розриву цієї функції;
б) стаціонарними точками цієї функції;
в) критичними точками цієї функції;
г) точками перегину цієї функції.
Повним приростом функції у точці
називається вираз вигляду...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Повний диференціал функції кількох змінних визначається за формулою...
а)
;
б)
;
в)
; г)
.
Повний диференціал функції двох змінних обчислюється за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Рівняння дотичної площини до поверхні в точці
має вигляд...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо поверхня задана рівнянням
і точка належить поверхні, то рівняння дотичної площини до поверхні в точці має вигляд...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
”ОБЧИСЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ КРАТНИХ ІНТЕГРАЛІВ”
При переході у подвійному інтегралі від прямокутних координат
до полярних
пов’язаних з прямокутними координатами співвідношеннями
має місце формула...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо область інтегрування обмежена проміннями
та
та кривими
та
, де
та
− однозначні функції на відрізку
, то подвійний інтеграл може бути обчислені за формулою...
а)
;
б)
;
в)
; г)
.
Якщо функція
визначена в області
то подвійний інтеграл обчислюється за формулою...
а)
; б)
;
в)
; г)
Якщо функція визначена в області
то подвійний інтеграл обчислюється за формулою...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Площа квадрируємої області
на площині
виражається формулою...
а)
; б)
; в)
; г)
.
Об’єм
тіла
, де - квадрируєма замкнена область, - неперервна невід’ємна в області функція, обчислюється за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо - матеріальна нескінченно тонка пластина з густиною
, то маса пластини обчислюється за формулою...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Якщо - матеріальна нескінченно тонка пластина з густиною , то статичні моменти пластини відносно та
обчислюються за формулами...
а)
та
;
б)
та
;
в)
та
;
г)
та
.
Якщо - матеріальна нескінченно тонка пластина з густиною , то координати центру ваги пластини обчислюються за формулами...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Якщо - матеріальна нескінченно тонка пластина з густиною , то моменти інерції пластини обчислюються за формулами...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо - матеріальна нескінченно тонка пластина з густиною , то момент інерції відносно початку координат обчислюється за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо область визначена нерівностями
то площа обчислюється за формулою...
а)
; б)
; в)
; г)
.
”Обчислення криволінійних інтегралів”
Якщо
− неперервна функція,
− деяка гладка крива ,
- диференціал дуги, то криволінійний інтеграл першого роду обчислюється за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо крива задана параметрично ,
, то криволінійний інтеграл першого роду обчислюється за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо
та
− неперервні функції,
− гладка крива , яка пробігає при змінені від до , то відповідний криволінійний інтеграл другого роду виражається...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо крива задана параметрично , , то відповідний криволінійний інтеграл другого роду виражається...
а) ;
б) ;
в) ;
г) .
Формула Гріна має вигляд...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Якщо при обчисленні криволінійного інтегралу ІІ роду контур інтегрування замкнений, то...
а)
; б)
;
в)
,
; г)
,
.
Якщо − матеріальна плоска крива з лінійною густиною
, то маса кривої обчислюється за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо − матеріальна плоска крива з лінійною густиною , то статичні моменти кривої відносно та обчислюються за формулою...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Якщо − матеріальна плоска крива з лінійною густиною , то координати центру ваги кривої обчислюються за формулою...
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
Якщо − матеріальна плоска крива з лінійною густиною , то момент інерції відносно початку координат обчислюється за формулою...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Якщо − матеріальна плоска крива з лінійною густиною , то моменти інерції відносно та обчислюються за формулою...
а)
; б)
;
в)
; г)
.
Робота сили
при переміщенні матеріальної точки маси 1 з точки у точку вздовж кривої
обчислюється за формулою
а)
; б)
;
в)
; г)
.