
Режим харчування
Правильний режим харчування - важлива умова нормальної життєдіяльності.
Добовий пайок повинен бути роздільний на декілька раз. Це покращує засвоюваність, виключає небезпеку обтяження травного тракту введенням великих кількостей їжі і зберігає відчуття ситості впродовж тривалого періоду часу.
Найбільш сприятливе чотирьохразове живлення в день при наступному розподілі калорійності добового пайка, що рекомендується О.М. Молчановою: перший сніданок - 25% раціону, другий - 10%, обід - 40 - 45%, вечеря - 20 - 25%.
Залежно від умов праці і побуту замість другого сніданку може бути організований полудень між обідом і вечерею. Допустимо і триразове живлення, при якому сніданок повинен складати 30% добової калорійності, обід - 40 - 45% і вечеря - 20 -25%.
Дуже важливо правильно розподілити обсяги прийнятої їжі протягом доби. При цьому потрібно враховувати, що травні залози повинні мати 9-10-часовий відпочинок протягом доби. Таким періодом відпочинку, зрозуміло, має бути, нічний час. Останній прийом їжі має бути не густим і за 1-1,5 години до сну. Найкраще в цей час приймати молочнокислі продукти або фрукти.
Розподіл добового харчового раціону по окремим прийомам проводиться залежно від характеру трудової діяльності та режиму дня. При цьому потрібно враховувати, що великий обсяг і енергетичну цінність їжа повинна мати під час сніданку та обіду. Тому при 3-разовому харчуванні, як найбільш часто зустрічається, на сніданок рекомендується 25-30%, на обід – 45-50 і на вечерю – 25% добової енергетичної цінності їжі.
В даний час, в століття механізації та автоматизації виробничих процесів, коли все більше стирається межа між розумовою і фізичною працею, не рекомендується щільний (з великими обсягом і енергетичною цінністю) сніданок. Пояснюється це тим, що при переварюванні такого сніданку відбувається перерозподіл крові від головного мозку до органів травлення, під час якого знижується продуктивність розумової діяльності. Це ж відноситься і до обіду, якщо він приймається під час перерви в роботі. Бажано, щоб енергетична цінність обіду в службовий час не перевищувала 30-35% добової енергетичної цінності. Тому і запропоновано 4-5-разовий режим харчування, при якому кожен раз організм отримує майже рівну за об’ємом кількість їжі.
Можливі й інші варіанти режиму харчування, пов’язані зі сталим режимом дня, характером трудової діяльності, кліматом і національними традиціями.
Висновок
Раціональне харчування - це розумне, точно розраховане забезпечення людини їжею. Воно передбачає:
• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;
• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;
• дотримання правильного режиму харчування.
Вимоги до рацiонального харчування складаються iз вимог до:
1) харчового рацiону;
2) режиму харчування;
3) умов прийому їжi.
Вимоги до харчового рацiону:
1) енергетична цiннiсть рацiону повинна покривати енергозатрати
органiзму;
2) належний хiмiчний склад — оптимальна кiлькiсть збалансованих мiж
собою поживних речовин;
3) добра засвоюванiсть їжi, яка залежить вiд її складу i
способуприготування;
4) високi органолептичнi властивостi їжi (зовнiшнiй вигляд,
консистенцiя, смак, запах, колiр, температура);
5) рiзноманiтнiсть їжi за рахунок широкого асортименту продуктiв i
рiзних прийомiв їх кулiнарної обробки;
6) здатнiсть їжi (склад, об’єм, кулiнарна обробка) створювати вiдчуття
насичення;
7) санiтарно-епiдемiчна безпечнiсть.