
Матеріалознавство і ТМ (18 г)
.pdf11
1. |
2. |
3. |
18. |
Застосування зріджених газів, як замінників ацетилену. |
2 |
Зберігання та транспортування, підготовка до роботи |
||
|
Машини та устаткування для зварювальних робіт при |
|
19. |
ручному зварюванні, автоматичному, напівавтоматичному, |
2 |
контактному, електрошлаковому, плазмовому зварюваннях та |
||
|
інших сучасних методах зварювання. |
|
20. |
Електродугове зварювання, устаткування та методи. |
3 |
Зварювання та різання під водою. |
||
21. |
Газове зварювання та різання металів. |
2 |
22. |
Зварювання пластмас. |
1 |
23. |
Сучасні методи поновлення деталей суднових машин та |
3 |
елементів суднових конструкцій |
||
24. |
Фізичні основи дуги та її характеристика. Процес переносу |
2 |
металу електрода у зварювальну вану. |
||
|
Теплові основи зварювання. Моделювання розповсюдження |
|
25. |
теплоти. Розрахунок максимальних температур та миттєвої |
2 |
|
швидкості охолодження. |
|
26. |
Структура зварювальних з’єднань. Металургійні процеси при |
2 |
зварюванні, процес кристалізації. |
||
|
Класифікація зварювальних з’єднань, типи з’єднань, |
|
27. |
конструктивні елементи підготовки кромок. Умовні |
2 |
|
позначення швів. |
|
|
Матеріали для зварювання. Зварювальний дріт, плавкі та |
|
28. |
неплавкі електроди. Захисні гази, флюси. Виробництво |
2 |
|
електродів. |
|
29. |
Теорія зварювальних напружень та деформацій. Причини |
2 |
виникнення напружень та деформацій, засоби їх зменшення. |
||
30. |
Втомна міцність зварювальних з’єднань, вплив залишкових |
2 |
напружень. |
||
|
РАЗОМ |
86 |
9. Індивідуальні завдання
Тематика завдань для самостійної роботи по змістовному модулю № 1
РГЗ № 1 викреслити діаграму Fe-Fe3C, описати перетворення в сплавах при охолодженні (нагріванні), згідно варіанту, та знайти вагову кількість фаз в %, вагову кількість структурного складу, концентрацію компонентів в фазах, виконати схематичний малюнок мікроструктури;
РГЗ № 2 назначити режим термообробки деталі для отримання заданої твердості, розшифрувати хімічний склад сплаву, описати його мікроструктуру після обробки та інш., згідно варіанту.

12
Тематика завдань для самостійної роботи по змістовному модулю № 2
РГЗ № 3 технологія виготовлення виливок, згідно варіанту;
РГЗ № 4 розрахунок режимів різання при точінні, згідно варіанту;
РГЗ № 5 виконати розрахунок режимів газового зварювання заданої конструкції згідно варіанту, виконати креслення зварного шва та захистити розрахункове завдання.
10.Методи навчання
Методи навчання це засоби взаємопов'язаної діяльності викладача і студента, спрямованої на вирішення завдань навчання, виховання і розвитку. Сукупність методів, яка застосовується під час вивчення дисципліни «Матеріалознавство та технологія матеріалів» наведена у таблиці
Назва методу |
Сутність методу |
Навчально-виховні завдання, |
|
що він вирішує |
|||
|
|
||
Інформаційно- |
Передача знань у готовому |
Розвиток уваги |
|
рецептивний |
вигляді: слово + наочність |
||
|
|||
|
Спонукає студентів до |
Закріплення знань, |
|
Репродуктивний |
відтворення здобутих |
формування вмінь та навичок, |
|
|
знань |
розвиток пам'яті, мовлення |
|
|
|
Озброєння прийомами та |
|
|
Викладач показує |
засобами розумової діяльності. |
|
|
зародження істини, |
Засвоюються засіб та логіка |
|
Проблемний |
створює проблемну |
розв’язання проблеми, але без |
|
ситуацію, сам її розв’язує, |
уміння самостійного |
||
|
|||
|
демонструючи еталон |
засвоювання. Розвивається |
|
|
проблемного мислення |
логічне мислення, формується |
|
|
|
інтерес до навчальної роботи |
|
|
Викладач організовує та |
Сприяє переходу знань у |
|
|
спрямовує думки |
||
|
переконання. Формує вміння |
||
Частково- |
студентів до самостійного |
||
самостійно здобувати знання, |
|||
пошуковий |
розв’язання проблеми, |
||
сприяє розвитку логічного |
|||
(евристичний) |
створюючи проблемну |
||
мислення, виховує інтерес до |
|||
|
ситуацію та формулюючи |
||
|
науково-пошукової діяльності |
||
|
проблему |
||
|
|
||
|
Викладач створює |
|
|
|
проблемну ситуацію, а |
Сприяє оволодінню методами |
|
|
студенти бачать проблему, |
||
Пошуковий |
наукового пізнання. |
||
формулюють її, самостійно |
|||
(дослідний) |
Відбувається розвиток |
||
вирішують. Ця проблема |
|||
|
здібності до творчої діяльності |
||
|
відома в науці, але не |
||
|
|
||
|
відома студентам |
|
13
11. Методи контролю
При вивченні дисципліни застосовуються два методи контролю: поточний та підсумковий. Поточний контроль з кожного змістовного модулю відбувається за темами у вигляді усних опитувань, тестувань, захисту результатів протоколів лабораторних робіт, індивідуальних домашніх завдань та підсумковою модульною контрольною роботою з урахуванням відвідування лекцій, наявності конспекту, своєчасною здачею та захисту лабораторних робіт та домашніх завдань. За додаткові досягнення при вивченні дисципліни (виконання додаткового індивідуального завдання, підготовка докладу на наукову студентську конференцію, участь в студентській олімпіаді, тощо) студенту може бути додатково нараховані до 20 преміальних балів. Студенти, які за наслідками поточного контролю набрали 75 або більше балів з 2-х модулів, можуть бути звільненими від підсумкового контролю.
Форма проведення підсумкового контролю екзаменаційна письмова контрольна робота, яка містить в собі 3 теоретичних та одне питання практичного характеру, які оцінюються до 25 балів.
Змістовні модульні контрольні роботи складаються з 32 окремих білетів (кожна), у яких по 3 питання.
Перелік контрольних питань поточного контролю та підсумкової контрольної роботи по змістовному модулю № 1:
види кристалічних граток і їх характеристики;
мікроструктурний аналіз його суть, виконання і призначення;
класифікація і маркірування вуглецевих сталей по структурі, ступеню розкислення, якості та призначенню;
види і способи термообробки;
дефекти кристалів і їх вплив на властивості металів. Криві нагрівання (охолодження) заліза;
визначення твердості по Брінеллю;
класифікація і маркірування чавунів по структурі, металевій основі і формі графіту;
прогартованість сталі, її значення. Від чого залежить її величина;
закони кристалізації, модифікування;
визначення твердості по Роквеллу;
охарактеризувати компоненти, фази та структурні складові діаграми стану Fe-Fe3C;
мідні сплави (латуні, бронзи);
пружне і пластичне деформування та їх вплив на властивості металів;
макроструктурний аналіз (метод Баумана і Гейна та їх призначення);
мартенситні перетворення та їх особливість;
властивості мартенситу;
алюмінієві сплави, їх класифікація та термообробка;
14
наклеп і рекристалізація;
види руйнувань металів, поріг холодноламкості;
види фаз та структурних складових;
виробництво сірих ливарних, ковких та високоміцних чавунів;
види термообробки сплавів, як вони проводяться та їх призначення;
перетворення в сталі при нагріванні, спадщина;
перетворення в сталі при охолодженні;
перетворення в загартованій сталі при відпуску. Види відпуску;
види та способи гартування;
види відпалу сталі. Мета та виконання відпалу. Нормалізація та її ефективність;
хіміко-термічна |
обробка |
(ХТО), |
мета, |
призначення |
та |
виконання. Цементація та азотування; |
|
|
|
вплив легуючих елементів на структуру і властивість сталей та їх термообробку;
класифікація і маркірування легованих сталей при відпалі, нормалізації;
антифрикційні сплави, бабіти;
неметалеві матеріали їх переваги та недоліки;
лакофарбні матеріали та їх застосування.
Третє запитання у всіх білетах майже однакове і різниться тільки марками матеріалів: Розшифруйте марки сплавів (матеріалів) вид сплавів, значення чисел та букв, приблизний хімічний склад, якість, спосіб зміцнення, область використання (наприклад, СЧ10, У11, Сталь 60, Л62, Д16, ПФ215 та інш.).
Перелік контрольних питань поточного контролю та підсумкової контрольної роботи по змістовному модулю № 2:
виробництво чавуну у домнах;
виробництво сталі в кисневих конверторах;
виробництво сталі в мартенівських печах;
виробництво сталі в електропечах;
розливка і розкислювання сталі;
способи покращення якості сталі;
вплив обробки тиском на структуру і властивості сталі;
види та продукція прокату;
волочіння;
пресування;
фізична суть зварювання. Види зварювання;
електричне зварювання, способи Бенардоса і Славянова;
джерела живлення зварювальної дуги;
класифікація основних способів зварювання за фізичними ознаками;
види газо-полум’яної обробки, кисень, ацетилен;
принципова схема газозварювального генератора, види, призначення
15
водяного затвора;
техніка газового зварювання, правий і лівий метод зварювання, сфера застосування правого і лівого методу, переваги і недоліки;
газове і газоелектричне різання;
ручне дугове зварювання і устаткування для нього;
джерело живлення зварювальної дуги;
автоматичне дугове зварювання під флюсом;
зварювання у середовищі захисних газів;
контактне зварювання, принцип проведення процесу, жорсткий и м’який режими;
стикове зварювання, 3 методи його проведення;
підготовка деталей до стикового зварювання;
точкове зварювання, принципова схема;
три методи шовного роликового зварювання, принципова схема;
електрошлакове зварювання, принципова схема;
переваги і недоліки електрошлакового зварювання;
зовнішня характеристика джерела живлення зварювальної дуги, якому вигляду електрозварювання властива, та або інша зовнішня характеристика;
металургійні процеси при зварюванні;
класифікація зварювальних з’єднань;
конструктивні елементи підготовки зварювальних з’єднань;
матеріали для зварювання, зварювальний дріт;
плавкі та неплавкі електроди, вугільні електроди;
причини виникнення напружень та деформацій;
засоби зменшення деформацій та напружень;
особливості зварювання: сталей, чавунів, кольорових металів, пластмас, зварювання та різання під водою;
сучасні методи поновлення деталей суднових машин. Наплавка електродним дротом під шаром флюсу;
кування і штампування;
листове штампування;
загальна схема виробництва виливків;
основні властивості формових і стрижневих сумішів;
виробництво виливків в кокілях;
виробництво виливків виливанням під тиском;
властивості ливарних сплавів;
виробництво виливків відцентровим способом;
виробництво виливків за витопленими моделями;
виробництво виливків у оболонковій формі;
методи обробки різанням;
рухи при обробці різанням;
елементи режиму різання;
16
стружкоутворення, наріст і наклеп при різанні;
спрацювання і стійкість ріжучих інструментів;
мастильно-охолоджувані рідини (МОР);
класифікація металорізальних верстатів;
абразивні матеріали та інструменти;
верстати токарної групи (схема, рухи, типи);
розточувальні верстати (схема, рухи, типи);
верстати шліфувальної групи (схема, рухи, типи).
12.Розподіл балів, які отримують студенти
|
|
|
|
|
Поточне тестування та екзаменаційна робота |
|
|
|
|
|
Усний |
|||||||||||||
|
Змістовий модуль № 1 |
|
|
|
Змістовий модуль № 2 |
|
|
|
|
М1+М2 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
екзамен |
||||||||||||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
сума |
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т6 |
Т7 |
Т8 |
Т9 |
Т10 |
Т11 |
Т12 |
сума |
2 |
|||
|
||||||||||||||||||||||||
0 – 15 |
0 – 18 |
0 – 15 |
0 – 12 |
0 – 15 |
0 – 10 |
0 – 15 |
|
100 |
0 – 8 |
0 – 8 |
0 – 9 |
0 – 8 |
0 – 10 |
0 – 8 |
0 – 8 |
0 – 9 |
0 – 8 |
0 – 8 |
0 – 8 |
0 – 8 |
100 |
100 |
100 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Т1 – Т12 – назва тем змістових модулів.
Система та критерії оцінювання знань
Загальна оцінка залікового модуля оцінюється за 100-бальною шкалою і складає 100 балів.
Студент, який набрав за сумою 2 модулів суму менше 60 балів або по одному з модулів менше 35 балів до екзамену не допускається.
Таблиця оцінювання
Сума балів |
Оцінка |
Значення |
|
|
Оцінка за |
||
за 100- |
|
Рівень компе- |
національною |
||||
в |
оцінки |
Критерії оцінювання |
|||||
бальною |
тентності |
шкалою |
|||||
ЕСТS |
ЕСТS |
|
|||||
шкалою |
|
|
екзамен |
залік |
|||
|
|
|
|
||||
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Студент виявляє особливі творчі |
|
|
|
|
|
|
|
здібності, вміє самостійно здобувати |
|
|
|
|
|
|
|
знання, без допомоги викладача |
|
|
|
|
|
|
|
знаходить та опрацьовує необхідну |
|
|
|
|
90 100 |
А |
відмінно |
інформацію, вміє використовувати |
Високий |
відмінно |
|
|
набуті знання і вміння для прийняття |
(творчий) |
зараховано |
|||||
|
|
|
рішень у нестандартних ситуаціях, |
|
|
|
|
|
|
|
переконливоаргументує відповіді, |
|
|
|
|
|
|
|
самостійно розкриває власні |
|
|
|
|
|
|
|
обдарування і нахили |
|
|
|
|
|
|
|
Студент вільно володіє вивченим |
Достатній |
|
|
|
|
|
|
обсягом матеріалу, застосовує його на |
|
|
||
|
|
|
(конструктивно- |
добре |
|
||
|
|
дуже |
практиці, вільно розв'язує вправи і |
|
|||
82 89 |
В |
варіативний) |
|
|
|||
добре |
задачі у стандартних ситуаціях, |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
самостійно виправляє допущені |
|
|
|
|
|
|
|
помилки, кількість яких незначна |
|
|
|
|
|
|
17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Студент вміє зіставляти, |
|
|
|
|
|
|
узагальнювати, систематизувати |
|
|
|
|
|
|
інформацію під керівництвом |
|
|
|
|
|
|
викладача; в цілому самостійно |
|
|
|
74 8І |
С |
добре |
застосовувати її на практиці; |
|
|
|
|
|
|
контролювати власну діяльність; |
|
|
|
|
|
|
виправляти помилки, серед яких є |
|
|
|
|
|
|
суттєві, добирати аргументи для |
|
|
|
|
|
|
підтвердження думок |
|
|
|
|
|
|
Студент відтворює значну частину |
|
|
|
|
|
|
теоретичного матеріалу, виявляє знання |
|
|
|
|
|
|
і розуміння основних положень; за |
|
|
|
64 73 |
D |
задовільно |
допомогою викладача може аналізувати |
Середній |
задовіль- |
|
|
|
|
навчальний матеріал, виправляти |
|
||
|
|
|
(репродук- |
|
||
|
|
|
но |
|
||
|
|
|
помилки, серед яких є значна кількість |
|
||
|
|
|
тивний) |
|
||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
суттєвих |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Студент володіє навчальним |
|
|
|
60 63 |
Е |
достатньо |
матеріалом на рівні, вищому за |
|
|
|
початковий, значну частину його |
|
|
|
|||
|
|
|
відтворює на репродуктивному рівні |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
незадо- |
|
|
|
|
|
|
вільно з |
|
|
|
|
|
|
можли- |
Студент володіє матеріалом на рівні |
|
|
|
|
|
вістюповт |
|
|
|
|
35 59 |
FХ |
окремих фрагментів, що становлять |
|
|
|
|
орно-го |
незначну частину навчального |
|
|
|
||
|
|
складання |
|
|
|
|
|
|
матеріалу |
Низький |
|
|
|
|
|
семестро- |
незадо- |
незарахо- |
||
|
|
вого |
|
(рецептивно- |
вільно |
вано |
|
|
|
продуктивний) |
|||
|
|
контролю |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
незадо- |
|
|
|
|
|
|
вільно |
Студент володіє матеріалом на рівні |
|
|
|
|
|
з |
|
|
|
|
|
|
елементарного розпізнання і |
|
|
|
|
1 34 |
F |
обов'язко- |
|
|
|
|
відтворення окремих фактів, елементів, |
|
|
|
|||
|
|
вим |
об'єктів |
|
|
|
|
|
повторним |
|
|
|
|
|
|
вивченням |
|
|
|
|
13.Методичне забезпечення
1.Лабораторный практикум по материаловедению. Методические указания по выполнению лабораторных работ. Одесса, ОНМУ, 2001, 88 с.
2.Кобзарук А.В., Котенко Р.В. Диаграмма состояний Fe-Fe3C. Инструкция к лабораторной работе. Одесса, ОНМУ, 2009, 30 с.
3.Справочник металлиста: В 3-х т./ Под ред. А.Н. Малого. – М.: Машиностроение, 1977. – т. 3. 752 с.
4.Технология изготовления отливки и обработки конструкционных материалов резанием. Лабораторный практикум. ОНМУ, 2005, 93 с.
5.Смажило Б.В. Розробка технологічного процесу механічної обробки деталі. Одеса, ОНМУ, 2011, 14 с.
6.Лабораторный практикум. Технология сварочного производства – Одесса, ОНМУ, 2006, 105 с.
7.Опарин А.В., Сабуров А.И. Сварка судовых конструкций. Методические указания к лабораторному практикуму. – Одесса. ОИИМФ, 1988.
18
14. Рекомендована література Базова
1.Гуляев А.П. Металловедение – М., Металлургия, 1986, – 548 с.
2.Лахтин Ю.М. и др. Материаловедение – М., Машиностроение, 1990.
–528 с.
3.Бялік О.М. і інш. Металознавство, Київ, Політехніка, 2002. – 384 с.
4.Технология конструкционных материалов. Под ред. д.т.н., проф. Г.А. Прейса. – К.: Вища школа. Головне ізд-во, 1984. – 359 с.
5.Дальский А.М. и др. «Технология конструкционных материалов». – М.: Машиностроение, 1990. – 352 с.
6.Справочник технолога-машиностроителя. т. 2/ Под ред. А.Г. Косиловой, Р.К. Мещерякова. 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Машиностроение,
1986. – 496 с.
7.Кобзарук А.В., Котенко Р.В., Смажило Б.В. Маркування та розшифрування деяких матеріалів, які застосовуються в суднобудуванні та судноремонті. Одеса, ОНМУ, 2013, 55 с.
8.Бельчук Г.А. и др. Сварка судовых конструкций. Учебник. Изд. 2-е, перераб. и доп. Л.: Судостроение, 1980, 463 с.
9.Промыслов Л.А. Электрогазосварочные работы в судостроении и судоремонте. Учебник. - Л.: Судостроение. 1987, 160 с.
10.Кобзарук А.В. Сварка судовых конструкций. Учебное пособие. ОНМУ, Одесса^2010, 149 с.
Допоміжна
1.Стальниченко О.И. Материаловедение и технология материалов. Киев, «Вища школа», 1986, 286 с.
2.Сабуров А.И., Смажило Б.В. Материаловедение. Технология кострукционных материалов. Конспект лекций. Одесса, ОНМУ, 2006, 239 с.
3.Стальниченко О.И., Смажило Б.В., Котенко Р.В. Материаловедение. Технология кострукционных материалов. Учебное пособие. Одесса, ОНМУ, 2008, 268 с.
4.Блинов И.С. Справочник технолога механо-сборочного цеха судоремонтного завода. – Москва. Изд. «Морской транспорт», 1960, 608 с.
5.Опарин А.В., Сабуров А.И, Сварка судовых конструкций. Методические указания к лабораторному практикуму. – Одесса, ОИИМФ, 1988,
84 с.
15. Інформаційні ресурси
Microsoft Office Exel 2007.