222
.pdfМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра «Математики, Фізики та Астрономії»
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 222
ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОПОРУ НІХРОМОВОГО ДРОТУ
Одеса – 2017
2
ВСТУП
Ніхром метал, який представляє собою сплав нікелю і хрому, з високим питомим електричним опором, з якого виготовляють нагрівальні елементи електричних печей.
Найпростіше уявлення про проходження струму в металі полягає в наступному. У вузлах кристалічної решітки металу розташовані позитивні іони, які здійсніють невеликі коливання біля своїх положень рівноваги. Вільні електрони хаотично рухаються між іонами, утворюючи електронний «газ». У зовнішньому електричному полі виникає впорядкований рух електронів. Стикаючись з іонами, електрони передають їм частину кінетичної енергії, що призводить до збільшення енергії коливань іонів, тобто до нагрівання металів.
Класична теорія вільних електронів не змогла пояснити цілий ряд явищ: ефект Холла, явище надпровідності, термоелектричні явища і т.д., і є лише першим наближенням до дійсності.
Проходження струму в металах описує квантова теорія металів. Напрямком струму прийнято вважати напрямок руху позитивних зарядів.
Силою струму I називається скалярна величина |
|
||||
I |
dt |
, |
[I ]=A (Ампер), |
(1) |
|
dq |
|||||
|
|
|
|
де dq
час dt.
Якщо величина і напрямок струму I не змінюються з часом, струм називається постійним.
Закони постійного струму.
1. Опір R провідника залежить від його розмірів, форми і матеріалу,
R |
l |
, |
(2) |
|
S |
||||
|
|
|
де l довжина провідника, S площа його поперечного перерізу, питомий опір матеріалу провідника.
Найменші питомі опори у срібла ( Ar=1,6∙10-8 Ом∙м) та міді ( Cu=1,7∙10-8 Ом∙м).
Для даного матеріалу його питомий опір залежить від температури. У
металевих провідниках він лінійно зростає з підвищенням температури t, |
|
0 (1 t). |
(3) |
питомий опір при 0°С, температурний коефіцієнт опору. |
|
|
|
При послідовному з'єднанні провідників загальний опір дорівнює |
|
R Ri , |
(4) |
а при паралельному
3
1 |
|
1 |
. |
(5) |
|
|
|||
R |
|
R |
|
|
|
|
i |
|
2. Закон Ома для ділянки кола. Якщо ділянка електричного кола однорідна, тобто не містить джерела струму, то
I |
U |
, |
(6) |
|
R |
||||
|
|
|
де R – опір ділянки, U= 1 2 напруга (різниця потенціалів, або падіння потенціалу) на його кінцях.
Будь-яке джерело струму (батарейка, акумулятор, генератор) характеризується електрорушійною силою (е.р.с.) і внутрішнім опором r.
Закон Ома для замкненого кола, що містить джерело струму,
I |
|
, |
(7) |
R r |
R опір зовнішньоїї ділянки ланцюга.
Електрорушійна сила джерела струму чисельно дорівнює напрузі на його зажимах при розімкнутому ланцюзі.
3. Закон Джоуля-Ленца. Кількість теплоти dQ, що виділяється у
провіднику при проходженні струму I за час dt: |
|
dQ IUdt . |
(8) |
Потужність електричного поля в цьому випадку, |
|
P IU . |
(9) |
4. Правила Кірхгофа.
1-е правило: алгебраїчна сума струмів, що сходяться у вузлі ланцюга, дорівнює нулю:
Ik 0 . |
(10) |
При цьому струми, що входять у вузол, вважаються позитивними, а виходятьнегативними.
2-е правило: В будь-якому замкненому контурі ланцюга алгебраїчна сума добутків струмів ik на опору rk дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних
сил k, що діють в цьому контурі |
|
|
Ik Rk |
k . |
(11) |
Тут також дотримуються правила знаків: струми, що йдуть уздовж обраного напрямку обходу контуру, вважаються позитивними, а ті що проти напрямку обходу негативними. Відповідно е.р.с., що діють за обраним напрямом обходу, вважаються позитивними, а проти напрямку обходу негативними.
4
Вимірювання опору за методом вольтметра-амперметра
Спосіб вимірювання опору R за методом вольтметра-амперметра заснований на законі Ома і полягає у визначенні опору по напрузі U і струму I через нього,
R |
U |
, |
(12) |
|
I |
||||
|
|
|
Можливі два способи включення вольтметра і амперметра: за схемою 1 та схемою 2 (рис. 1).
Схема 1 |
|
|
|
Схема 2 |
|
Рис. 1. Можливі схеми включення амперметра А і вольтметра V. |
|
||||
При вимірюванні за першою схемою напруга U на вольтметрі, |
|
||||
U U A |
U X . |
(13) |
|||
UA – напруга на амперметрі, UX напруга на шуканому опорі RX. |
|
||||
Оскільки UA=IRA та UX=IRX, то |
|
|
|
|
|
U IRA IRX , |
(14) |
||||
RA опір амперметра, I струм через амперметр. |
|
||||
|
|
|
|
|
|
Відношення показників вольтметра і амперметра дають деяку величину RX , |
|||||
|
|
U |
, |
(15) |
|
|
|
||||
|
|
||||
RX |
I |
||||
|
|
|
|
||
що не збігається з істинним значенням RX, тому що з (14) випливає, що |
|||||
|
RA |
RX . |
(16) |
||
RX |
|||||
|
|
|
|
|
RA, то |
Оскільки RX і RX розрізняються на величину опору амперметра |
для отримання достовірного результату ця схема використовується, якщо шуканий опір значно перевищує опір амперметра (RX >>RA), тобто при вимірюванні великих опорів.
В цьому випадку справжня величина опору буде визначатися з рівняння
|
|
|
RA |
|
|
|
RX |
|
|
|
(17) |
||
|
||||||
RX 1 |
. |
|||||
|
|
|
RX |
|
5
При вимірюванні за другою схемою позначимо відношення показників вольтметра і амперметра
|
|
U |
, |
(18) |
|
||||
|
||||
RX |
I |
|||
|
|
|
|
а справжнє значення вимірюваного опору розрахуємо за формулою
R |
U |
. |
(19) |
|
X I X
Струм I через амперметр дорівнює сумі струмів через вольтметр і через вимірюваний опір
|
I IV I X . |
|
|
|
(20) |
|||||||||||||
Переписуємо (20) у вигляді |
|
U |
|
U |
|
U |
, отримуємо |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
RV |
|
|
|
RX |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
RX |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
1 |
, |
|
|
|
(21) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
RV |
|
|
RX |
|
|
|
|
|||||||
|
|
RX |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
RV опір вольтметра. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, якщо тільки |
1 |
|
1 |
, тобто якщо |
||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||
З (21) випливає, що RX співпаде з RX |
RV |
|
RX |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вимірюваний опір значно менше опору вольтметра (RX<< RV). Тому друга
схема використовується при малих значеннях визначається опору RX. |
|
||||||||||||||||
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Так як |
|
|
|
, то RX |
|
RX RV |
|
|
|
|
|
||||||
RX |
|
RV |
RV |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
RX |
|
|
RX |
|
|
|
|
|
|||||||
Тобто, у разі схеми 2, справжня величина опору обчислюється з а |
|||||||||||||||||
формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
RX |
|
|
|
|
|
|
(22) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
RX |
|
|
R . |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
X |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
RV |
|
ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОПОРУ НІХРОМОВОГО ДРОТУ
Мета роботи: визначення питомого опору ніхрому методом вольтметраамперметра.
Прилади: установка для визначення питомого опору, ніхромовий дріт.
6
Опис лабораторної установки.
Загальний вигляд установки зображений на рис. 3. Установка включає блок живлення 1, два нерухомих кронштейна 2 і 3, рухливий кронштейн 4. На стійці 5 нанесені мітки лінійки 6. Між нерухомими кронштейнами закріплений ніхромовий дріт 7. Рамка 8 вказує довжину вимірюваної ділянки дроту. Блок живлення включає трансформатор, змінна напруга з якого подається на діод, на виході якого формується постійна напруга.
Блок живлення містить також резистор, який регулює струм в ланцюзі, амперметр і вольтметр, шкали яких закріплені на зовнішній панелі блоку
живлення. Опір вольтметра RV=1975 Ом, опір амперметра RA=0,29 Ом. Діаметр ніхромового дроту d=0,34 мм.
Рис. 3. Загальний вигляд установки.
Порядок виконання роботи.
На початку роботи встановити рухливий кронштейн так, щоб довжина l вимірюваної ділянки дроту лежала в межах 35-50 см. Занести значення довжини l, діаметра d дроту, опору амперметра RA і опору вольтметра RV в таблицю 1.
|
|
7 |
|
|
|
|
|
Таблиця 1 |
|
|
|
|
|
|
d, (м) |
l, (м) |
RA, (Ом) |
RV, (Ом) |
|
0,34.10-3 |
|
0,29 |
1975 |
|
Завдання 1. Вимірювання опору ділянки ніхромового дроту за схемою 1.
1.Включити кнопку "Мережа" на панелі приладу.
2.Встановити кнопки робіт в положення "В-А" (вольтметр амперметр) і «Сх1» (Схема 1).
3.Ручкою регулювання струму встановити будь-яке значення струму і записати показання вольтметра і амперметра в таблицю 2. Зняти покази амперметра і вольтметра при трьох різних значеннях струму.
Таблиця 2
№ |
U, (В) |
I, (А) |
U |
|
|
|
Ri |
, (Ом) |
|
|
|
I |
||
|
|
|
|
1
2
3
R1ср
4. Визначити опір R1 ділянки дроту, згідно з формулою (17),
|
|
R |
|
|
R R 1 |
|
|
A |
|
|
|
|||
1 1ср |
|
|
|
|
|
|
R1ср |
Завдання 2. Вимірювання опору за схемою 2.
1.Встановити кнопку перемикання схем в положення "Cх 2" (Cxема 2).
2.Провести вимірювання струму і напруги подібно завдання 1. Результати занести в таблицю 3.
Таблиця 3
№ |
U, (В) |
I, (А) |
Ri |
U |
, (Ом) |
|
|
|
|||
|
|
|
I |
||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R1ср |
|
|
3. Визначити опір R2 дроту, відповідно до рівняння (22),
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
R2 R2 ср |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
1 |
|
|
R2 ср |
|
|
|
|
RV |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3. Визначення питомого опіру ніхрому. 1. Розрахувати питомий опір ніхрому за формулою
|
|
RS |
|
|
R d 2 |
|
|
l |
4l |
||||
|
|
|
||||
через значення R1 з завдання 1 і через значення R2 з завдання 2. |
||||||
2. Визначити відносні похибки 1 |
і 2 |
за формулою |
|
|
|
|
0 |
|
|
100% , |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
0 |
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
де 0=1,05.10-6 Ом∙м справжнє значення питомого опору ніхрому.
Контрольні питання
1.Як пов'язаний опір провідника з питомим опором? В яких одиницях вимірюється питомий опір, від чого залежить?
2.Сформулювати закони Ома для ділянки і для замкненого кола.
3.Записати закон Джоуля-Ленца, потужність струму.
4.Записати правила Кірхгофа. Пояснити розстановку знаків плюс і мінус в сумах.
5. У ланцюг включені послідовно мідний і сталевий дроти однакового діаметра і довжини. Знайти: а) відношення кількостей теплоти, що виділяються в цих дротах; б) відношення падінь напруги на цих дротах. Питомий опір міді м=1,7∙10-8 Ом∙м, сталі ст=12∙10-8 Ом∙м.
6. Знайти внутрішній опір і ЕРС джерела струму, якщо при силі струму 30 А потужність у зовнішньому ланцюзі дорівнює 180 Вт, а при силі струму 10 А ця потужність дорівнює 100 Вт.