Некласична філософія (4) План

1. Становлення і розвиток некласичної філософії

а) Загальна характеристика некласичної філософії

б) Суттєві риси постнекласичної філософії

2. Напрямки некласичної філософії

а) Некласична філософія XIX ст.

Філософія марксизму

Позитивізм

Філософія життя

Філософські аспекти психоаналізу

б) Некласична філософія XX ст.

Неопозитивізм

Феноменологія

Екзистенціалізм

Герменевтика

Структуралізм

в) Постнекласичні стратегії філософії

Література

Аналитическая философия. Избранные тексти. – М, 1993.

Гадамер Г. Істина і метод. В 2-х т. – К., 2002.

Зарубіжна філософія XX ст. – К., 1993.

Історія філософії. – К., 2002.

Кушаков Ю.В. Карл Маркс і кінець німецької класичної філософії II Дні-науки – 1997: Матер. наук. доп. Та вист. Студ., асп., викл., докт. – К., 1997. – Ч. І.

Лук'янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К., 1998.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого. – К., 1993.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней, Т. 4. – Спб., 1997.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. – К., 1998.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія. – К., 1996.

Семінар 8

Онтологія як фундаментальна складова філософського знання (2) План

1. Поняття буття і проблема предметного самовизначення філософи. Співвідношення філософії і метафізики

2. Основні модальності буття (дійсність – можливість – необхідність, субстанція – атрибут – модус)

3. Буття в його єдності і множенні (буття взагалі, наявне буття, існування, сутність)

4. Вчення про категорії як онтологічні предикати (Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Кант, Гегель, Хайдеггер)

5. Буття у його активності (буття і становлення, цільова причина, єдність різноманітного)

6. Філософське осягнення світу. Категорії „простір" та „час"

Література

Гартман Н. Старая и новая онтология // Историко-философский ежегодник – 88. – М., 1988.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западпоевропейской философии. – М., 1986.

Основы онтологии. – СПб., 1997.

Романенко Ю.М. Бытие и естество: Онтология и метафизика как типы философского знання. – СПб.: Издательство С.-Петербургского ун-та, 1999.

Хайдеггер М. Вещь // Время и бытие: Статьи и выступления. Пер. с нем. – М.: Республика, 1993. – С. 345 – 361.

Хайдеггер М. Кант й проблема метафизики. – М., 1997.

Семінар 9

Гносеологія як філософська теорія пізнання (2) План

1. Пізнання та знання як предмет філософського аналізу. Історична і соціокультурна обумовленість пізнання

2. Філософський зміст проблеми свідомості. Суб'єкт-об'єктна опозиція як вихідний пункт процесу пізнання

3. Співвідношення пізнавальних здібностей людини: чуттєвий та раціональний щаблі пізнання

4. Пізнання та істина: основні позиції співвідношення (монізм, апріоризм, трансценденталізм, імманентизм, скептицизм, агностицизм, релятивізм, конвенціоналізм)

5. Проблема раціональності

Література

Вимога раціональності. – К., 1996

Крымский С.Б. Культурно-экзистенциальные измерения познавательного процесса // Вопросы философии. – 1998. – № 4.

Лекторский В.А., Швырев В.С. Гносеология в системе философского мировоззрения. – М., 1983.

Лекторский В.А. Субьект, обьект, познание. – М., 1980.

Мамардашвили М Классический и неклассический идеалы рациональности. – М., 1994.

Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія пізнання. – Львів, 2000.

Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. – К., 1997.

Соколов В.В. От философии античности к философии нового времени. Субьект-обьектная парадигма. – М., 2000.

Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання. – К., 1996.

Семінар 10