- •Модуль 4 обмін білків та нуклеїнових кислот заняття 1
- •Аналіз шлункового соку
- •Література
- •Заняття 2
- •Кількісне визначення гістаміну у крові за методом н.В. Клімінкіної і с.І. Плітмана
- •Література
- •Заняття 3
- •Визначення активності аспартатамінотрансферази (АсАт) у сироватці крові за Кінгом
- •Література
- •Заняття 4
- •Кількісне визначення сечовини та амоніаку в біологічних рідинах
- •Література
- •Заняття 5
- •Література
- •Заняття 6
- •Визначення вмісту креатиніну в біологічних рідинах
- •Література
- •Заняття 7
- •Визначення вмісту сечової кислоти в біологічних рідинах за методом Мюллера та Зейферта. Визначення загального азоту в сечі за методом Кьельдаля.
- •Література
- •Заняття 8
- •Література
- •Заняття 9
- •Перелік питань до підсумкового модульного контролю № 4
Визначення активності аспартатамінотрансферази (АсАт) у сироватці крові за Кінгом
Завдання 1. Провести кількісне визначення активності АсАТ у сироватці крові за методом Кінга.
Принцип. Метод базується на розвитку забарвлення, що виникає при взаємодії 2,4-динітрофенілгідразину з щавлевооцтовою та піровиноградною кислотами.
Хід роботи. В одну пробірку наливають 0,2 мл сироватки крові (дослідна проба), в другу 0,2 мл дистильованої води (контрольна проба). Потім в обидві пробірки додають 0,5 мл розчину аспарагінової кислоти і 0,5 мл розчину α-кетоглутарової кислоти та ставлять на 60 хв у термостат при 37°С. Після інкубації в обидві пробірки додають по 1 мл 2,4-динітрофеніл-гідразину для припинення процесу трансамінування і знов ставлять їх в термостат на 15 хв, після чого додають по 10 мл 0,4н NaOH, перемішують та залишають стояти 1-2 хв до появи забарвлення. Інтенсивність забарвлення визначають на ФЕК з зеленим світлофільтром, фотометрують дослідну пробу проти контрольної. За калібрувальною кривою знаходять активність АсАТ.
Оформлення роботи. Записати в протокол реакцію, яка каталізується аспартатамінотрансферазою. Розрахувати активність ферменту та оцінити отримані результати.
Клініко-діагностичне значення. Широке розповсюдження і висока активність трансаміназ в органах і тканинах людини, а також порівняно низькі величини базальної активності цих ферментів у крові стали основою для визначення їхнього рівня у сироватці крові людини при поразках серця, печінки. Органічні порушення при гострих і хронічних захворюваннях супроводжуються деструкцією клітин і призводять до виходу трансаміназ з осередку ураження в кров. Так, при інфаркті міокарда рівень АсАТ сироватки крові вже через 3-5 годин після нападу різко збільшується в 20-30 разів (норма 0,1-0,45 ммоль/(год∙л)). При ураженнях печінки (цироз, гепатит) більш характерним є підвищення в крові активності АлАТ (норма 0,1-0,68 ммоль/(год∙л)). У клініці трансаміназний тест використовують не тільки для діагностики захворювань, але й для прогнозу та перевірки ефективності методів лікування.
Література
1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 236-240.
2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 288-295.
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 407-411.
4. Вороніна Л.М. та ін. Біологічна хімія. – Харків: Основа, 2000. – С. 332-337.
5. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 431-440.
6. Биохимия: Учебник / Под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 469-476.
7. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: ООО Медицинское информационное агентство, 1998. – С. 309-313.
8. Практикум з біологічної хімії / Бойків Д.П., Іванків О.Л., Коби-лянська Л.І. та ін./За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С.146-167.
9. Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії: Навч. посібник для студентів вищих навч. закл. / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, А.Л. Загайко та ін. – Х.: Вид-во НФаУ; Оригінал, 2004. – С. 194-195.