Ключові терміни і поняття

Соціологічне дослідження

Респондент

Програма соціологічного

дослідження

Генеральна сукупність

Вибіркова сукупність

Анкета

Інтерв’ю

Спостереження

Документ

Експеримент

Опитування

Соціометричний метод

Гіпотеза

Репрезентативність

Теми для підготовки доповідей

1. Роль соціологічних досліджень у трансформації суспільства.

2. Маркетингові дослідження у ринковій системі.

3. Принцип вірогідності у соціальному пізнанні.

4. Цільове призначення, переваги, недоліки різних видів опитування.

5. Анкетування та специфіка його використання в соціологічному дослідженні.

6. Особливості інтерв'ю як методу збору соціологічної інформації.

7. Поняття, загальна характеристика спостереження як способу одержання первинної соціологічної інформації.

8. Місце спостереження серед інших методів соціологічного дослідження.

9. Документальні джерела в теорії соціального управління.

10. Техніка та процедури підготовчого етапу обробки соціальної інформації.

11. Програма соціологічного спостереження: поняття, специфіка розробки.

Бібліографічний список

Основна література: [1-6].

Додаткова література: [3,16,30,38,45,57,58,91,102,114,136,153,156, 158, 167,194,211,224]

Семінарське заняття № 3 Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура, теорія соціальної стратифікації

Мета заняття: засвоєння, закріплення та систематизація знань про головні ознаки суспільства та його структурні елементи, поняття соціальної структури суспільства.

План заняття

1. Сутність поняття “суспільство”, теорії його походження, ознаки, типи, дуалістичний характер сучасного суспільства.

2. Соціальна структура суспільства, його основні види та елементи.

3. Соціальна мобільність та проблеми маргінальності.

4. Теорія соціальної стратифікації, моделі соціальної нерівності.

5. Тенденції змін соціальної структури в сучасних умовах українського суспільства.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Під час підготовки першого питання необхідно звернути увагу на зміст поняття суспільства та його структурні елементи. У соціології термін “суспільство” вживається в більш широкому розумінні. Суспільство – це сукупність усіх засобів взаємодії та форм об`єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів. Існують соціологічні наукові концепції, які трактують походження суспільства. Це – інструментальна, сексуальна, гендерна, семантична концепції. Студенти повинні знати історичні типи суспільства, характерні особливості сучасного суспільства (див. Соціологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів (за ред. В.Г. Городяненка - К., 2008 – с. 113-128).

Розкриваючи зміст другого питання, слід звернути увагу на поняття соціальна структура суспільства, як воно вживається у сучасному етапі. Під поняттям “соціальна структура” соціологи розуміють сукупність взаємопов’язаних між собою й упорядкованих відносно одна одної стабільних спільностей людей – соціальних груп, певний порядок їх взаємозв’язку і взаємодії. Існують різні підходи до визначення соціальних складових, наприклад, А. Кравченко трактує структуру суспільства, як сукупність статусів і ролей, В.Андрющенко, М. Горлач визначають сутність соціальної структури як сукупність взаємозв`язаних і взаємодіючих упорядкованих стосовно одна одної соціальних спільнот, прошарків, груп. До недавнього часу уявлення про соціальну структуру радянського суспільства формувалися тільки на основі офіційної марксистсько–ленінської ідеології, яка в цьому питанні виходила з ленінських класових ознак. Сьогодні перевага у справі вивчення соціальної структури віддається теорії соціальної стратифікації, засновниками якої були М.Вебер і П. Сорокін. Студенти повинні знати, що в соціальній нерівності є дві важливі характеристики суспільства: соціальна нерівність і соціальна різнорідність.

У третьому питанні необхідно засвоїти поняття мобільність. Соціальна мобільність – це міжгрупова або просторова рухливість населення, його здатність (готовність) до соціальних переміщень. Рекомендуємо вивчити працю П. Сорокіна “ Соціальна мобільність” у якій формулює завдання, основні поняття і принципи дослідження руху індивідів у соціальному просторі.

Стосовно маргіналізації слід відмітити, що це процес зміни суб`єктом одного соціально-економічного статусу на інший. Цікавий фактичний матеріал з цієї проблеми є в монографії Симончука Е.В. Средний класс: люди статусы. – К., 2003.

Слід чітко знати, що головними критеріями стратифікації сучасного суспільства виступають: власність, прибуток, багатство, влада, престиж. Соціологи виділяють чотири основні історичні системи: рабство, касти, верстви, класи.

При підготовці четвертого питання потрібно звернути увагу на те, що соціальна стратифікація одна з провідних тем соціології. У соціології існують різні методологічні підходи до вирішення питань про суть, витоки і перспективи розвитку соціальної стратифікації: функціональний, конфліктний та еволюційний.

У п’ятому питанні слід звернути увагу, на те, що починаючи з 90-х років почався процес трансформації українського суспільства, від однієї моделі до другої. В цьому процесі ідуть процеси реформування “зверху”, ідуть процеси переходу до різних форм власності, ринкової економіки. В країні починають виникають групи торгово-посередницької буржуазії, яка зараз становить 5-7млн. чоловік. Виникають слої, зв’язані з ринковими відносинами - працівники маркетингової служби, реклами, менеджери власних підприємств. Серед них соціологи виділяють менеджери, підприємці, самостійні робітники, бізнесмени. Страфікаційні процеси в Україні супроводжуються конфліктними ситуаціями, корені яких просліджуються через відношення підростаючого керівника соціальних груп – суб’єктів інтересів.