- •3. Навчально-методичне забезпечення до тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ у теорію прогнозування соціально-економічних процесів
- •3.1.1. Методичні поради до вивчення теми
- •3.1.2. Плани практичних занять, лабораторних робіт та методичні вказівки до їх виконання Семінарське заняття №1 „Методологічні основи прогнозування соціально-економічних процесів” (2 год.).
- •3.1.3. Навчальні завдання для самостійної роботи студентів Питання для самоперевірки
- •3.1.4. Розв’язок завдань із застосуванням комп’ютера
- •Технічний опис модуля Полоса времени/прогнозирование.
- •3.1.5. Термінологічний словник
3.1.5. Термінологічний словник
Прогноз (forecast) — науково обґрунтоване судження про можливі стани об’єкту в майбутньому і/чи про альтернативні шляхи і терміни їхнього здійснення.
Прогнозування (forecasting) (від грец. — знання наперед) — вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об'єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку. Воно має дати відповідь на такі запитання: чого найбільш імовірно слід очікувати в майбутньому і яким чином необхідно змінити умови, щоб досягти бажаного стану об'єкта в майбутньому?
Методологія прогнозування — галузь знань про методи, способи, системи прогнозування.
Спосіб прогнозування — отримання і оброблення інформації про майбутнє на основі однорідних методів розроблення прогнозу.
Система прогнозування — впорядкована сукупність методик, технічних засобів, призначена для прогнозування складних явищ або процесів.
Період заснування прогнозу — проміжок часу, впродовж якого будується ретроспекція.
Період випередження прогнозу — проміжок часу на який розрахований прогноз.
Горизонт прогнозування — максимально можливий період випередження прогнозу заданої точності.
Ендогенна змінна — змінна, яка відбиває власні властивості об’єкта прогнозування.
Екзогенна змінна — змінна, яка відбиває головним чином властивості прогнозного фону.