Тема 3 Палеографія як спеціальна історична дисципліна. Українська палеографія

1. Палеографія у системі наук та СІД. Предмет і методи палеографії.

2. Письмо як ознака автентичності документа. Виникнення палеогрaфії як науки: „Палеографія на службі дипломатики”.

3. Головні етапи та перспективи розвитку палеографії як спеціальної історичної дисципліни.

Устав – найдавніший тип кириличного письма.

1. Походження слов’янської писемності в історіографії.

2. Джерела до історії формування кириличного уставу:

• наративні – Житія святих Кирила (Константина) і Мефодія, сказання „Про письмена” чорноризця Храбра;

• найдавніші пам‘ятки кириличного письма.

3. Особливості раннього уставу (XI-XII ст.) (графічні ознаки, брахиграфія, цифрові позначення, пунктуація).

4. Пізній устав (XIII-XIV ст.).

5. Епіграфічне письмо. Берестяні грамоти. Графіті.

Півуставне письмо XIV-XVI ст.

1. Періодизація розвитку півуставного письма. Пам‘ятки українського півуставу.

2. Особливості півуставу. Брахиграфія. Пунктуація. Цифри.

3. Оздоби рукописних пам‘яток XIV-XVI ст.

Український скоропис XV-XVIII ст.

1. Особливості українського актового письма XII-XV ст.

2. Періодизація українського скоропису.

3. Ранній скоропис: особливості графіки, брахиграфії.

4. Формування писарських шкіл на українських землях в кінці XVI – першій половині XVII ст.

5. Особливості датування рукописів XV-XVIII ст. Орнаментація рукописів.

Рекомендована література:

Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. Короткий курс. Київ, 1963.

Вуйцик В. Графіті ХІІ-ХV ст. церкви св. Пантелеймона в Галичі // Записки НТШ. Львів, 1996. Т. 231. С. 189-194.

Высоцкий С.А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI–XIV вв. Киев, 1966.

Высоцкий С.А. Киевские граффити XI–XVII вв. Киев, 1985.

Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской XI–XVII вв. Киев, 1976.

Гнатенко Л. А. Письмо Пересопницького Євангелія та графіко-орфографічні особливості пам’ятки // Пересопницьке Євангеліє 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Слово-покажчик. Київ, 2001. С. 55-73.

Григорчук Л. М. Иван Федоров и распространение на Украине новгородско-московского типа вязи // Федоровские чтения. 1983. Москва, 1987.

Жуковская А. П. Развитие славяно-русской палеографии. (В дореволюционной России и в СССР). Москва, 1963.

Запаско Я. Українська рукописна книга. Львів, 1995.

Захарчишина П. І. Палеографічні особливості львівського письма XVI-XVII ст. // Історичні джерела та їх використання. Київ. 1964. Вип. 1.

Карский Е. Ф. Очерк славянской кирилловской палеографии. Варшава, 1901.

Карский Е. Ф. Славянская кирилловская палеография. Ленинград, 1928.

Кісь Я. П. Палеографія. Навчальний посібник. Львів: Вища школа, 1975.

Левочкин И. В. Русское уставное письмо и его хронологические параметры // Вспомогательные исторические дисциплины. Ленинград, 1983. Вып. XV.

Мацюк О. Історія українського паперу. Київ, 1994.

Мацюк О. Папір та філіграні на українських землях (XVI - поч. ХХ ст.). Київ, 1974.

Осташ Н. Л. До палеографії реєстру Запорозького Війська 1649 р.: великі букви в рукописі Кальницького полку // Дев’ята Вінницька обласна історико-краєзнавча конференція. Вінниця, 1990. С. 30-31.

Палеографический альбом. Учебный сборник снимков с рукописей русских документов XIII-XVIII вв. Ленинград, 1968.

Палеографический альбом. Учебный сборник снимков с рукописей русских документов XIII-XVIII вв. Ленинград, 1968.

Панашенко В. В. До питання методики і термінології палеографічних досліджень українського скоропису XVII-XVIII ст. // Історичні дослідження та їх використання. Київ, 1972. Вип. 6.

Панашенко В. В. Палеографія українського скоропису другої половини XVIІ ст. (На матеріалах Лівобережної України). Київ, 1974.

Паядайте-Васіляускене А.-В. Кириличні списки Другого Литовського статуту: палеографія, хронологія, кодикологія. Львів, 2004.

Петегирич В. М. Про знаряддя письма та кириличні написи на предметах XI-XIV ст. з Галицької землі // Записки НТШ. Львів, 1997. Т. 233. С. 206-214.

Пещак М. М. Палеографія і текстотворчі функції ініціалів // Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку. Київ, 1988. С. 201-203.

Проблемы палеографии и кодикологии в СССР. Москва, 1974.

Рейсер С.А. Русская палеография нового времени. Неография. Москва, 1982.

Розов Н. Н. К определению понятия ”книга” в историческом аспекте (по русским материалам XI-XIV вв.) // Рукописная и печатная книга. Москва, 1975.

Словник староукраїнської мови. Київ, 1977. 2 т.

Срезневский И. И. Славяно-русская палеография ХІ-XIV вв. Санкт-Петербург, 1885.

Столярова Л. В. Из истории книжной культуры русского средневекового города ХI-XVII вв. Москва, 1999.

Фрис В. Історія кириличної рукописної книги в Україні Х-XVIII ст. Львів, 2003.

Фрис В. Палеографія українських кириличних книг XVI – першої половини XVII ст. // Бібліотека – скарбниця духовності. Київ, 1993. С. 245-251.

Чаев Н. С., Черeпнин Л. В. Русская палеография. Москва, 1946.

Черепнин Л. В. Русская палеография. Москва, 1956.

Шестакова Н. Палеографія кириличних документів XVI-XVII ст. // Україна в минулому. Київ-Львів, 1992. Вип. 2. С. 61-79.

Ogijenko I. Wzory pism cyrylickich X-XVII w. w. Seminarium paleografii cyrylickiej Studium Teologii Prawoslawnej Uniwersytetu Warszawskiego. Warszawa, 1927.