
- •З історії вчення про темперамент
- •Класифікація темпераментів чуття та діяльності за і.Кантом
- •Типи темпераментів за і.Бурдоном
- •Типи структури та відповідні їм типи темпераменту за у.Шелдоном
- •Співвідношення класифікацій темпераменту за г.Щокіним
- •2.Типи темпераментів та стиль поведінки
- •Типи темпераментів за і.Павловим
2.Типи темпераментів та стиль поведінки
Біологічним фундаментом, на якому формується особистість як соціальний індивід, є темперамент[1,с.32]. Під темпераментом (від лат. тemperamentum - відповідне співвідношення частин, відповідність) розуміють сукупність індивідуальних особливостей, які характеризують динамічну та емоційну сторони поведінки та діяльності людини[25,с.32]. Тобто, темперамент – характеристика індивіда через динамічні особливості його психіки: інтенсивність, швидкість, темп, ритм психічних процесів і станів[6,с.102]. О.В.Киричук обґрунтовує таке визначення: „Темперамент визначає динаміку психічної діяльності людини, це спосіб розподілення життєвої енергії”[16,с.213]. Найстійкіші психічні якості, притаманні людині від народження, є якостями темпераменту. Як ситуативний феномен темперамент слід розглядати насамперед з його зовнішнього боку, боку реакцій, що спостерігаються. Характерну для певного темпераменту реакцію визначають ситуативні моменти вчинкової дії[16,с.213].
Наукою доведено, що в основі кожного із чотирьох типів темпераменту є особливі поєднання властивостей нервової системи. Їх виділив І.Павлов[17]. Він відкрив три якості процесів збудження та гальмування: силу процесів, їх врівноваженість й рухливість[25,с.60]. Ця теорія об’єднує індивідуальні типологічні особливості темпераменту з виділеними його основними властивостями нервової системи[1,с.32]:
силою – здатністю нервової системи витримувати сильні подразнення, які обумовлюють витривалість і працездатність нервових клітин;
врівноваженістю, яка характеризується співвідношенням процесів збудження й гальмування;
рухливістю, яка визначається швидкістю зміни процесів збудження та гальмування.
Темперамент впливає не тільки на прояви почуттів або швидкість переключення уваги, але й на інші психічні процеси, а також на прояви рис характеру, на поведінку, наприклад, учнів на заняттях, на їх реакції в складних ситуаціях, на питання, завдання, оцінки. Темперамент впливає на перебіг і результат різноманітних видів діяльності. За поглядами відомих фізіологів і психологів, основні нервові коркові процеси – це збудження та гальмування. В різних людей вони різні за силою, врівноваженістю та рухливістю[5,с.425].
Різноманітні поєднання цих властивостей дають визначений тип нервової системи[19,с.60]:
сильний, врівноважений, рухливий – сангвіністичний темперамент;
сильний, врівноважений, інертний – флегматичний темперамент;
сильний, неврівноважений, із домінуванням збудження – холеристичний темперамент;
слабкий – меланхолічний.
Таблиця 5
Типи темпераментів за і.Павловим
№ |
Тип темпераменту |
Характеристика |
1 |
Холерик |
Сильний, неврівноважений, рухливий. Характеризується активністю, енергійністю дій, запальністю, різкими рухами, та швидким темпом. Схильний до різких змін настрою, нетерплячий, емоційно-неврівноважений, буває агресивним. |
2 |
Сангвінік |
Сильний, врівноважений, активний. Відрізняється активністю, комунікабельністю. Швидко пристосовується до нових умов. Продуктивний, якщо є інтерес. Почуття у сангвініка легко виникають та легко змінюються, міміка рухлива, виразна. |
3 |
Флегматик |
Сильний, врівноважений, інертний. Важко переключається з одного виду діяльності на інший і пристосовується до нових умов. Характеризується низьким рівнем психічної активності. Почуття виникають повільно, але відзначаються стійкістю, домінує рівний, спокійний настрій. |
4 |
Меланхолік |
Слабкий тип вищої нервової діяльності. Характеризується низьким рівнем активності. Швидко стомлюється, легкоранимий. Характеризується схильністю глибоко переживати незначні події при слабкому зовнішньому вираженні почуттів. Сильний вплив часто викликає довготривалу гальмівну реакцію. |
При цьому, потрібно враховувати то й факт, що в чистому вигляді типи темпераменту не зустрічаються, й можна говорити тільки про домінування тих чи інших його рисах. Крім цього, не можна сказати, що який-небудь тип темпераменту краще чи гірше; кожен із них має свої позитивні та негативні сторони[1,с.33].
Перевагами холерика є ініціативність, енергійність, можливість мобілізувати значні зусилля в короткий термін часу. В той же час домінування реактивності над активністю може призвести до того, що йому не вистачить витримки, терпіння, особливо при досягненні віддаленої мети. При несприятливих умовах, відсутності мети, неможливості творчої діяльності рухливість сангвініка, швидкість реакцій можуть проявитися в поверхневості та непостійності. Переваги флегматика в тому, що він може довго й натхненно працювати, але для того, щоб включитися в цю роботу, йому потрібен певний час. Висока чутливість меланхоліка забезпечує глибину й тонкість почуттів, але швидко стомлюється, іноді підвищується рівень тривожності, який може негативно вплинути на успішність діяльності[1,с.33-34].
Таким чином, темперамент – це тип нервової системи в діяльності, поведінці людини, вроджена властивість, яка може змінюватися під впливом умов життя. Сучасні дослідники розширили уявлення про основні властивості нервової системи. Так, вчені школи Б.Теплова – В.Небиліцина виявили, що сила нервової системи людини як її працездатність має не тільки позитивні, але й негативні моменти. Тому в представників слабкої нервової системи низька працездатність компенсується високою чутливістю, що дозволяє більш правильніше відчувати зміни оточуючого середовища. На основі цього, не можна говорити про „погані” або „гарні” темпераменти, а можна говорити лише про існування різних способів поведінки та діяльності[25,с.61].
Наприклад, у холерика сильна нервова система, він легко переключається з однієї справи на іншу, але його безупинність у поведінці, тобто неврівноваженість нервової системи, зменшує сумісність з іншими людьми. У сангвініка також сильна нервова система, а це означає, що й гарна працездатність, він легко переключається в діяльності та спілкуванні, але не достатньо чутливий до зовнішніх змін. У флегматика, як і в холерика й сангвініка, сильна, працездатна нервова система, але він дуже важко переключається з одного виду діяльності на інший. Меланхолік належить до слабкого типу нервової системи, але легко переключається з однієї справи на іншу. На відміну від інших типів темпераменту, володіє чутливістю до всього, що відбувається навколо[25,с.61].