8.1. Поточний контроль

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до конкретної роботи, а також рівня і якості виконаних самостійних робіт.

З поточного контролю знань за семінарські заняття студент може набрати максимально 20 балів.

Кількість набраних на семінарських заняттях балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 4. Студент вважається таким, що має позитивну семестрову середню арифметичну оцінку з семінарських занять, якщо він набрав 12 і більше балів.

Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських занять обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3) отриманих студентом протягом семестру позитивних оцінок ("відмінно", "добре", ''задовільно") на цих заняттях на їх кількість. Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка не виставляється до їх відпрацювання.

Студент, який на час виставлення семестрової середньої арифметичної оцінки з практичних (семінарських, лабораторних) занять має незадовільні оцінки чи невідпрацьовані пропущені заняття, отримує з поточного контролю нуль балів.

Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського заняття.

Студент, який із поточного контролю знань отримав нуль балів, втрачає право на виставлення йому державної семестрової оцінки, поки не складе незасвоєні або пропущені теми.

8.2. Модульний контроль.

Кожний змістовий модуль оцінюється. За кожний модуль студент може набрати максимально 20 балів. Студент вважається таким, що склав модуль, якщо він набрав 12 і більше балів. Якщо студент набрав менше 12 балів, він вважається таким, що модуль не здав.

Модульний контроль здійснюється з усіх тем модуля незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські заняття.

До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських занять.

Студент вважається таким, що складав модульний контроль, якщо він з'явився на контрольний захід та отримав контрольне завдання. Контрольні завдання видаються кожному студенту. Виконання контрольних завдань здійснюється кожним студентом індивідуально в час і в місці, відведених для проведення контрольного заходу за розкладом. Студент може звернутися до викладача за роз'ясненнями змісту завдання. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати матеріали чи засоби (крім дозволених). Завдання виконуються самостійно.

Студенти, які не були допущені до складання модуля або були відсутні під час його проведення без поважних причин, отримують нуль балів.

Студент, який не склав хоча б один змістовий модуль, не допускається до підсумкового контролю і втрачає право на виставлення йому державної семестрової оцінки за результатами набраних балів. Державна семестрова оцінка з відповідної навчальної дисципліни виставляється такому студентові за результатами повторного складання ним модуля.

Протягом семестру за два модульні контролі студент може максимально набрати 40 балів (20 плюс 20).

3. Умовний перелік питань,

що виносяться на модульний контроль:

Перелік питань, що виносяться на модульний контроль

до модуля №1

1. Соціально-економічне значення охорони праці.

2. Регулювання правовідносин у сфері охорони праці загальними законами України.

3. Основні положення Закону України «Про охорону праці».

4. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

5. Дати характеристику Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23 вересня 1999 р., №1105-ХІV. )

6. Як визначається сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду?

7. Типове положення “Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”;

8. Якою має бути тривалість стажування?

9. Якою має бути тривалість дублювання?

10. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я, відшкодування моральної шкоди.

11. Право громадян на охорону праці при укладанні трудового договору.

12. Право працівників та охорону праці під час роботи на підприємстві.

13. Типові положення про навчання з питань охорони праці.

14. Фінансування охорони праці.

15. Служба охорони праці. Типове положення про службу, основні завдання, функціональні обов’язки та права.

16. Основні вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

17. Охорона праці жінок.

18. Охорона праці неповнолітніх і інвалідів.

19. Психофізіологічні фактори умов праці та їх вплив на безпеку праці.

20. НТП і охорона праці.

21. Роль ергономіки в оптимізації умов праці.

22. Методи пропаганди і агітації з охорони праці.

23. Поняття про виробничий та невиробничий травматизм. Їх показники в Україні.

24. Виробничий травматизм на підприємствах Хмельницької області.

25. Про стан професійної захворюваності та медико-санітарне обслуговування населення в Україні.

26. Види виробничого освітлення. Коефіцієнт природної освітленості.

27. Вимоги до виробничого освітлення та його нормування.

28. Нагляд і контроль за охороною праці.

29. Невідкладна медична допомога при нещасних випадках і травмах на виробництві.

30. Компенсація втрат особам, що втратили здоров'я на виробництві.

31. Організація науково-дослідних робіт з питань охорони праці.