Розділ III. Зріст і орґанїзація козачини в передостаннїх десятилїтях XVI віку.

Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в, і реформа Жиґимонта-Авґуста:Безплодні заходи правительства коло стримання козаків, циркуляр 1560 р, плян набору козаків в правительственну службу і значіннє сих реформ для орґанїзації козачини.

Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в, і реформа Жиґимонта-Авґуста:Неорґанізованість козачини в першій пол. XIV в., процес виріжнення й відокремлення, брак орґанїзованих форм — питаннє про козацькі орґанїзації в першій пол. XIV в., козацькі ватажки, зародки орґанїзації — ватага як основна клїтина, звязи ватаг з степом, початки освоювання степу, „городцї", козацький промисел в часах Зборовского, консолїдація степової козачини — оповіданнє Папроцкого про запорозьких гетьманів, центральне значіннє Сїчи, міжнародні зносини низової козачини.

Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в, і реформа Жиґимонта-Авґуста: Обіцянка реформи в 1568 р., грамота 1572 р. про уряд старшого і судї козацького, вербунок Язловецького, його розміри, початки козацького імунїтету.

Розвій і консолїдація козачини в серединї XVI в, і реформа Жиґимонта-Авґуста:Безплодність реформи що до приборкання козаків, Богдан Ружинський і його похід на Аслан-городок, походи на Волощину, похід Свєрчовского, Підкова і Шах, иньші зачіпки з Татарами й Турками в 1570-х роках, татарський похід і турецький ультіматум.

Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590):Домагання ханські що до козачини, скептицизм Батория, його розпорядження, угода з козаками, орґанїзація дана королївським козакам, склад козацького полку по реєстру 1581 р., „козацькі вільности", порівняннє реформи Батория з реформою Жиґимонта-Авґуста, пізнїйші традиції про Баториєву реформу, значіннє сих реформ в еволюції козачини.

Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590):Пляни Батория, репресії на своєволю, участь козаків в московській війнї, зріст козацького своєвільного елєменту з її покінченнєм (1582), козацькі своєвільства і зачіпки з Турками в 1580-х р., репресії, вербованнє козачини 1583 р.

Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590):Козацькі походи 1585 р., утопленнє Ґлембоцкого, смерть Батория, походи на Турків 1586 р., козацькі своєвільства на Українї, вербунок 1587 р.

Баториєва реформа і пізнїйші ординації (1578-1590): Козацька справа на соймі 1590 р., реформа козачини, способи її переведення, надання для козацьких ватажків, нова козацька зверхність, ординація 1591 р., її нереальність, справа леж і контрибуцій.

Розділ IV. Перші козацькі війни.

Косинський і війни та розрухи 1592-3 р.:Зачіпка Косинського з Острозьким, погляди сучасників і пізнїйша традиція, дїйсні причини конфлїкту, напад на Білоцерківщину, комісія 1592 р. і переговори під Трипіллєм, розрухи переяславські і браславсько-волинські, мобілїзація волинської шляхти, похід на Косинського і битва під Пяткою, капітуляція Косинського, нові приготовання Косинського, оповідання Вишневецького про його пляни.

Косинський і війни та розрухи 1592-3 р.:Похід на Черкаси і смерть Косинського, трівога Вишневецького, угода його з козаками, козацький похід на Київ. Міщанські розрухи браславські.

Зносини заграничних держав з козаками і участь їх у війні з Турками 1593-6 рр.; козацькі походи і розрухи на Українї й Білоруси 1595/6 р.: Австро-турецька війна і перші зносини Австрії з козачиною, вербунок Ян. Острозького, місія Хлопіцкого, папа Климент VIII і місія Комулея, козацькі походи на Турків 1593/4 р., місія Лясоти і посольство московське, похід Наливайка на Молдаву, невдала експедиція Язловецкого, козацький погром Волощини, вплив його на полїтичну ситуацію, похід Лободи і Наливайка 1595 р., експедиція Замойского, Молдава переходить під зверхність Польщі.

Зносини заграничних держав з козаками і участь їх у війні з Турками 1593-6 рр.; козацькі походи і розрухи на Українї й Білоруси 1595/6 р.:Значіннє сього факту для польсько-козацьких відносин. „Українське своєвільство", козацькі лежі, розрухи в Браславщинї й браславське народовластє 1594-5 рр.; козацькі контрибуції в Полїсю і на Волини, похід Наливайка на Білу Русь, походи Шаули і Лободи, участь козаків в релїґійній боротьбі на Волини.

Зносини заграничних держав з козаками і участь їх у війні з Турками 1593-6 рр.; козацькі походи і розрухи на Українї й Білоруси 1595/6 р.:Пасивність правительства, комісія на козаків, наказ до оружної кампанїї. Головні участники війни з польського і козацького боку, Лобода, Шаула, Сасько, Наливайко.

Кампанїя 1596 року:Похід Жолкєвского, погоня за Наливайком, Наливайко під Браславом, переговори Жолкєвского з Низовцями і обєднаннє козачини, Ружинський і битви під Білою Церквою, битва під Гострих Каменем.

Кампанїя 1596 року:Козачина під Переяславом, ріжні пляни, заходи Жолкєвського до переходу за Днїпро, битва і переговори під Київом, Жолкєвский за Днїпром, козаки відступають під Лубнї, Струсь заходить їх і змушує отаборити ся на Солоницї. Бльокада козацького табору, розрухи і смерть Лободи, похід Підвисоцького, капітуляція козаків, різня, кінець війни.

Репресії на козачину й її реабілїтація: Польські тріумфи, неповність польської побіди, пляни репресій, унїверсал про способи запобігати українському своєвілю, караннє ватажків, смерть Наливайка і лєґенда про неї.

Репресії на козачину й її реабілїтація: Безуспішність репресій, льояльний курс козацької полїтики, боротьба льояльних і своєвільних елєментів, Полоусовцї і Байбузовцї, усобиця на Запорожу, битва на Низу, запобіганнє польської помочи, обєднаннє козачини.

Репресії на козачину й її реабілїтація: Молдавскі справи, правительство закликає козачину до участи в молдавскій кампанїї, козачина ставить умови, переговори і похід козаків, молдавська війна, перспектива ливонської війни й нові заклики до козачини, жадання козаків і реабілїтація на соймі 1601 р.