
- •Практична робота №1 «Визначення ступеня очищення стічних вод та параметрів горизонтального відстійника»
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота №2 «Розрахунок нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин в поверхневий водний об’єкт» Методичні основи встановлення нормативів гдс
- •Практична частина
- •Гдс речовин у водний об’єкт із зворотними водами по випуску №_
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота №3 «Оцінка забруднення повітряного басейну»
- •Значення коефіцієнта а
- •Завдання 3. Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів (витяг)
- •Практична робота №4 «Визначення гранично допустимого викиду (гдв) і мінімальної висоти джерела викиду» Теоретична частина
- •Практична частина
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота № 5 «Визначення зниження рівня звуку екрануючими спорудами» Теоретична частина
- •Величина поправки w, дБа
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота № 6 «Розрахунок розсіювання пилу від неорганізованих джерел»
- •Значення питомої інтенсивності виділення пилу з поверхні відвалів, що складаються з різноманітних порід
- •Практична робота № 7 «Порівняльна характеристика екологічної ситуації в регіонах України з різним рівнем техногенного навантаження»
- •Теоретична частина
- •Запитання для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Запитання і завдання для самостійної роботи
1. Що таке гранично допустимий викид і в яких одиницях він встановлюється?
2. В чому полягає відмінність між ГДК і ГДВ?
3. З одиночної труби висотою 80 м, з діаметром устя 1 м викидається 3 м3/с димових газів, які містять оксид сульфуру(IV) з температурою 60оС. Температура зовнішнього повітря 20оС. Джерело викиду розташоване в Україні. Розрахуйте ГДВ та мінімальну висоту викиду (труби).
4. Визначити для умов розсіювання в Київській області допустиму концентрацію SO2 у гарячому газодимовому викиді з Тв=95оС, якщо відомі наступні дані: висота димової труби Н= 30 м, D=1,4 м, швидкість вихідних газів ωо = 18,0 м/с, Тп=25оС. Максимальна приземна концентрація SO2 – 22 мг/м3, а величина викиду
Qв = 13000 м3/год.
Практична робота № 5 «Визначення зниження рівня звуку екрануючими спорудами» Теоретична частина
Для зниження впливу повітряного шуму від стаціонарних або
пересувних установок використовують звукоізолюючі конструк- ції. Акустичний ефект цих конструкцій в основному обумовлений відбиванням звуку від їхніх поверхонь, виготовлених із щільних твердих матеріалів: бетону, цегли, сталі і т.п.). До звукоізолюючих конструкцій належать також акустичні екрани. Їх встановлюють або уздовж транспортних магістралей, або на території підприємства для зниження рівня шуму, який створюють відкрито встановлені джерела в навколишньому середовищі. Але застосування екранів виправдано тільки в тому випадку, якщо шум від джерела, що екранується, не менше, ніж на 10 дб вище рівнів, які створюють інші джерела шуму на даній території [14].
Акустична ефективність екрана ΔLекр характеризує зниження рівня звукового тиску в РТ (розрахунковій точці), розташованій за екраном, залежить насамперед від розмірів і форми екрана, відстані від джерела шуму і РТ до екрана, частоти звуку і т.д. Екрани можуть бути плоскої або П-подібної форми, гладкими (із металу, пластмаси і т.п.) або (частіше всього) із звукопоглинаючим облицюванням товщиною не менше 50 мм з боку джерела шуму. Акустичні екрани можуть бути стаціонарними і пересувними, висота екрана повинна в три і більше рази перевищувати відповідні розміри джерела для того, щоб зона акустичної тіні була якнайбільшою.
На рис.5.1 подана схема поширення звуку при використанні різних типів акустичних екранів.
Завдання 1. Розрахунок ефективності екрануючих споруд
Для визначення відносного зниження рівня звуку відбиваючими спорудами необхідно накреслити у довільному масштабі схему розташування джерела шуму, екрана і розрахункової точки у відповідності зі схемами рис. 5.2
2
1
а)
ДШ
РТ
1
б)
РТ
.
.
. .
. .
.
.
. .
. .
.
. .
. .
. .
. . . . . . . ДШ . .. . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
.
.
, . . .
.
. . . . .
3
в) 1
.
.
. .
. .
.
ДШ . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . РТ
. . . . . . . . . .
Рис.5.1. Схема поширення звуку при відбиванні шуму звуковловлюючими екранами:
а) - будинками; б) - виїмками; в) - насипами; ДШ - джерело шуму; РТ – розрахункова точка; 1 - проекція звукової тіні; 2 - будинок;
3 - насип.
екран
а)
РТ
Н ДШ h2
h1
ДШ
б)
екран
РТ
Рис. 5.2. Розрахункові схеми для визначення ефективності зниження шуму екраном-стінкою: а) - розріз; б) - план;
У випадку, коли джерелом шуму є трансформатор, вентиляційна установка або інші промислові джерела, на схемі варто показати геометричний центр зниження шуму. Спортивні площадки і інші об'єкти, на яких шум створюється безпосередньо людиною, джерело зображується точкою, взятою у центрі зони переміщення людей на висоті 1,5 м від поверхні землі. Розрахункові точки намічаються на рівні середини вікон будинку, що захищається від шуму, на відстані 2 м від його фасаду або на рівні 1,5 м від поверхні землі.
При відбиванні шуму будинками, насипами або виїмками значення різниці довжини шляхів проходження звукових променів визначається за розрахунковими схемами (рис.5.3) у такій послідовності:
- з'єднати вершину екрана із центром джерела шуму та розрахунковою точкою (РТ) відповідно прямими лініями (а і в);
- визначити графічно довжину прямих ліній а, в, с.
Для одержання більш точних результатів рекомендується користуватися такими формулами:
де
-
проекції відстаней а,
в,
с
(м);
-
відповідно висота джерела шуму,
розрахункової точки і екрана, (м).
-
визначити різницю довжини шляхів
проходження звукових променів
(м)
за формулою:
В залежності від величини і виду джерела шуму за рис. 5.4 необхідно визначити розмір відносного зниження рівня звуку екраном безкінечної довжини А2Б. Для екрана кінцевої довжини при лінійному джерелі шуму розрахунок рекомендується продовжити в такому порядку:
- накреслити у довільному масштабі схему розташування екрана і розрахункової точки (РТ) у відповідності зі схемою (рис 5.2 б).
- з’єднати прямими лініями розрахункову точку (РТ) із краями екрана, опустити перпендикуляр із розрахункової точки на екран і визначити кути і між перпендикуляром і прямими лініями, що з’єднують розрахункову точку (РТ) з краями екрану.
В залежності від розміру А2Б і кутів і визначити величину зниження рівня звука екраном ΔLекр•α1 і ΔLекр•α2 за табл.5.1.
Далі варто визначити різницю між розмірами ΔLекр •α1 і
ΔLекр •α2 по модулю.
У залежності від цієї різниці по табл. 5.2. визначаємо поправку W.
а)
в
ДШ а РТ Н
h1 с h2
б)
РТ
в
а
ДШ с h2
Н
h1
в)
а
в
ДШ c РТ Н
h1 h2
Рис. 5.3. Розрахункові схеми для визначення різниці ходу звукових променів при відбиванні шуму:
а)будинками; б) виїмками; в) насипами.
Таблиця 5.1
Величини зниження рівня звуку екраном
А2Б, дБА |
ΔLекр·α1 і ΔLекр· α2 в залежності від кутів α1, α2, град |
||||||||
45º |
50º |
55º |
60º |
65º |
70º |
75º |
80º |
85º |
|
6 |
1,2 |
1,7 |
2,3 |
3,0 |
3,8 |
4,5 |
5,1 |
5,1 |
6,0 |
8 |
1,7 |
2,3 |
3,0 |
4,0 |
4,8 |
5,6 |
6,5 |
7,4 |
8,0 |
10 |
2,2 |
2,9 |
3,8 |
4,8 |
5,8 |
6,8 |
7,8 |
9,0 |
10,0 |
12 |
2,4 |
3,1 |
4,0 |
5,1 |
6,5 |
7,5 |
8,8 |
10,5 |
11,7 |
14 |
2,6 |
3,4 |
4,3 |
5,4 |
6,7 |
8,1 |
9,7 |
11,5 |
13,3 |
16 |
2,8 |
3,6 |
4,5 |
5,7 |
7,0 |
8,6 |
10,4 |
12,4 |
15,0 |
18 |
2,9 |
3,7 |
4,7 |
5,9 |
7,3 |
9,0 |
10,8 |
13,0 |
16,8 |
20 |
3,2 |
3,9 |
4,9 |
6,1 |
7,6 |
9,4 |
11,3 |
13,7 |
19,7 |
22 |
3,3 |
4,1 |
5,1 |
6,3 |
7,9 |
9,8 |
11,9 |
14,5 |
20,7 |
24 |
3,5 |
4,3 |
5,8 |
6,5 |
8,1 |
10,2 |
12,6 |
15,4 |
22,6 |
Таблиця 5.2