Значення коефіцієнта а

Географічний район	Значення А
Європейська територія СНД і Урал на північ від 52° пн. ш. (за винятком центра європейської території), Україна Для розташованих в Україні джерел заввишки до 200 м у зоні від 50° до 52° пн .ш. Те саме на південь від 52° пн. ш.	160 180 200

m і п — коефіці­єнти, які враховують умови викиду газоповітряної суміші із устя джерела; V₁ — витрата викидних газів, м³/с, яку визначають за формулою (3.2).

Значення коефіцієнтів m і п залежать від параметрів V_м, f, , f_e і розраховуються для горячих викидів за формулами (3.1, 3.4) відповідно, а для холодних викидів за формулами:

, (3.8)

, (3.9)

Коефіцієнт m визначають залежно від величини f за формулами:

m = 1/(0,67 + 0,1 + 0,34 ) при f <100; (3.10)

m = 1,47/ при f ≥100;

Для f_е<f<100 значення коефіцієнта m обчислюють при f=f_е. Коефі­цієнт п при f<100 визначають залежно від V_м за формулами:

п = 1 при V_м ≥2;

п = 0,532( V_м)²- 2,13 V_м + 3,13 при 0,5 ≤V_м <2; (3.11)

п = 4,4 V_м при V_м <0,5.

При викиді холодних газоповітряних сумішей ( f ≥100 або ΔТ ≈ 0 і ) для розрахунку С_м замість формули (3.1) використовується:

, де (3.12)

при цьому n визначається за формулами (3.11) з підстановкою замість V_м значення .

Відстань Х_м (м) від джерела викиду, на якій приземна концентрація С (мг/м³) за несприятливих метеорологічних умов досягає максимально­го значення С_м, визначають за формулою:

Х_м=d∙H(5-F)/4, (3.13)

де безрозмірний коефіцієнт d для гарячих викидів при f < 100 обчислюють за формулами:

d = 2,48(1+0,28 ) при V_м ≤0,5;

d = 4,95 V_м (1+0,28 ) при 0,5< V_м ≤ 2; (3.14)

d = (l + 0,28 ) при V_м >2.

Для холодних викидів при f ≥100 або ΔТ ≈ 0, значення d визначають за формулами:

d = 5,7 при ≤0,5;

d = 11,4 при 0,5< ≤ 2; (3.15)

d = 16 ) при >2.

Рис. 3.2. Розподіл концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери під факелом точкового джерела:

а – зона перекиду факела; b – зона задимлення; c – зона зниження рівня забруднення; d – зона неорганізованого забруднення.

Завдання 3. Оцінка забруднення повітряного басейну

Оцінка небезпечного забруднення атмосфери здійснюється в залежності від таких умов:

– для одного інгредієнта (шкідливої речовини) критерій небезпеки забруднення атмосфери визначається із співвідношення:

>1 (3.19)

де - фактична концентрація забруднюючої речовини в приземному шарі атмосфери (простір до 2 м над поверхнею землі), виміряна або розрахована, мг/м³;

- максимально разова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/м³ (період усереднення по заміру 20 хвилин).

– при одночасній присутності в атмосфері декількох речовин, що володіють ефектом сумації (тобто мають взаємно посилюючий вплив на організм людини) небезпечний вплив визначається за виразом:

>1 (3.20)

де - фактичні концентрації речовин, мг/м³;

- максимально разові гранично допустимі концентрації для цих речовин, мг/м³ [11] (див. табл. 3.2).

Ефект сумарної дії мають наступні речовини [11]:

• ацетон, фурфурол, формальдегід, фенол;

• озон, оксид нітрогену(IV) та формальдегід;

• оксид сульфуру(IV) та сірководень;

• оксид сульфуру(IV), аміак, NO_x;

• оксид сульфуру(IV), оксид карбону(II), фенол, пил конверторного виробництва;

• оксид сульфуру(IV) та фенол;

• оксид сульфуру(IV) та аерозолі сульфатної кислоти;

• сильні мінеральні кислоти (H₂SO₄, HCl, HNO₃);

• оксид сульфуру(IV) та оксид нітрогену(IV);

• аерозолі CrO₃, V₂O₅ тощо.

Таблиця 3.2