
- •Практична робота №1 «Визначення ступеня очищення стічних вод та параметрів горизонтального відстійника»
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота №2 «Розрахунок нормативів гранично допустимого скиду забруднюючих речовин в поверхневий водний об’єкт» Методичні основи встановлення нормативів гдс
- •Практична частина
- •Гдс речовин у водний об’єкт із зворотними водами по випуску №_
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота №3 «Оцінка забруднення повітряного басейну»
- •Значення коефіцієнта а
- •Завдання 3. Оцінка забруднення повітряного басейну
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів (витяг)
- •Практична робота №4 «Визначення гранично допустимого викиду (гдв) і мінімальної висоти джерела викиду» Теоретична частина
- •Практична частина
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота № 5 «Визначення зниження рівня звуку екрануючими спорудами» Теоретична частина
- •Величина поправки w, дБа
- •Запитання і завдання для самостійної роботи
- •Практична робота № 6 «Розрахунок розсіювання пилу від неорганізованих джерел»
- •Значення питомої інтенсивності виділення пилу з поверхні відвалів, що складаються з різноманітних порід
- •Практична робота № 7 «Порівняльна характеристика екологічної ситуації в регіонах України з різним рівнем техногенного навантаження»
- •Теоретична частина
- •Запитання для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Практична робота №3 «Оцінка забруднення повітряного басейну»
Завдання 1. Розрахунок небезпечної швидкості вітру для джерела викиду шкідливих речовин.
У момент викиду забруднюючих речовин в атмосферу вітер може відігравати як позитивну, так і негативну роль у її забрудненні. Недостатня швидкість вітру може привести до застійних явищ і накопичення шкідливих речовин у повітрі.
Проте необхідно знати, що при усіх інших рівних умовах існує небезпечна швидкість вітру, при якій в приземному шарі атмосфери виникають максимальні приземні концентрації забруднюючих речовин від організованих викидів. Така швидкість вітру визначається тільки параметрами джерела викиду (труба, аераційний ліхтар тощо) і газоповітряної суміші.
При
визначенні небезпечної швидкості вітру
для нагрітих викидів (
>0,
f
<100)
спочатку визначається параметр
:
(3.1)
де
- витрата забрудненої газоповітряної
суміші, м3/c;
(3.2)
- різниця між температурою забрудненої газоповітряної суміші Тв та атмосферного повітря Тп,0С, яка приймається, як середня максимальна температура найбільш жаркого місяця року, (СНиП 2.01.01-82) [9];
-
висота джерела викиду, м.
-
середня швидкість викиду газоповітряного
потоку, м/c;
D – діаметр устя джерела викиду, м.
Значення
небезпечної швидкості вітру
м/c, для нагрітих викидів (f<100,
>0)
визначається з таких умов
при
при
(3.3)
при
>2.
де -
(3.4)
Для
холодних викидів (коли
,
)
розрахунку небезпечної швидкості вітру
передує визначення параметра
з виразу:
(3.5)
величина
Uм
(м/с) визначається в залежності від
значення
при
при
(3.6)
при
>2.
Рис.3.1. Стан атмосфери: а) нестійкий, б) урівноважений (індиферентний), в) стійкий (для м. Кривого Рогу – 15% від загального).
З погляду «провітрювання», найкращій стан – нестійкий, за ним ідуть урівноважений і самий гірший – стійкий (рис.3.1.).
Середньорічна швидкість вітру в м. Кривий Ріг – 5 м/c (на висоті флюгера – 8…10 м). Відбір проб здійснюють на рівні 2 м від поверхні землі.
Завдання 2. Розрахунок максимальної приземної концентрації (См) шкідливих речовин та відстані від джерела викиду (Хм), на якій приземна концентрація досягає максимального значення.
Максимальне значення приземної концентрації См (мг/м3) забруднюючої речовини при викиді нагрітої газоповітряної суміші із одиночного точкового джерела з круглим устям, за несприятливих метеорологічних умов (НМУ) на відстані Хм (м) від джерела визначають за формулою [10]:
(3.7)
де А — коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (табл. 3.1); М — маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с; F — безрозмірний коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання шкідливих речовин (для газоподібних речовин і дрібнодисперсних аерозолів — пилу, попелу F = 1; для дрібнодисперних аерозолів з коефіцієнтом очищення викидів не менш як 90 % F = 2, від 75 до 90 % F=2,5, менш як 75 % і в разі відсутності очищення F = 3); Н — висота джерела викиду над рівнем землі, м; η — безрозмірний коефіцієнт, що залежить від рельєфу місцевості (у разі рівної місцевості або з перепадом висоти не більш як 50 м на 1 км η = 1); ΔТ—різниця температур викидних газів Тв і навколишнього атмосферного повітря Тп (за останню приймають середню максимальну температуру повітря найжаркішого місяця року);
Таблиця 3.1