Величина поправки w, дБа

Різниця між ΔLекр ·α1 і
ΔLекр · α2 , дБА	0	2	4	6	8	10	12	14	16
Поправка W, дБА	0	0,8	1,5	2,0	2,4	2,6	2,8	2,9	3

Розмір відносного зниження рівня звука екраном кінцевої довжини у випадку лінійного джерела шуму А_2л, дБА рекомендується визначати за формулою:

А_2л = ΔL_екр ·α +W,

де величина ΔL_екр ·α - найменша з розмірів ΔL_екр ·α₁ або ΔL_екр ·α₂ .

Рис. 5.4 Графіки для визначення величини зниження рівнів звуку екранами А_2Б, дБА в залежності від різниці довжини шляхів звукового променя δ, м:

1 - автотранспортні потоки, залізничні поїзди; 2 - точечні джерела шуму: трансфор­матори, компресори, майданчики для спортивних ігор.

Запитання і завдання для самостійної роботи

1. Дайте визначення поняття «шум».

2. Якими фізичними параметрами характеризується шум?

3. Назвіть основні джерела шуму та охарактеризуйте нормування шумового забруднення довкілля.

4. Перерахуйте основні методи зниження шумового навантаження на природне середовище.

5. Які природні фактори впливають на зниження шумового тиску?

Практична робота № 6 «Розрахунок розсіювання пилу від неорганізованих джерел»

До неорганізованих джерел пилу відносяться склади, відвали, хвостосховища і т.п. При цьому виділення пилу фіксується як від устаткування працюючого на складах, відвалах, так і від самої їхньої поверхні, що порошить під дією вітрової ерозії [15].

Основна кількість порід складується екскаваторним і буль­дозерним способом, менше конвеєрним. Так, при екскаваторному відвалоутворенні виділяється 80% пилу, при бульдозерному -11,2%, а конвеєрному - 8,8%.

Запиленість повітря на різних відстанях від відвалів залежить від інтенсивності пилевиділення працюючого на відвалі устаткування і самих площ відвалу. Експериментально встановлено, що в утворенні пилу бере участь не вся по­верхня відвалу, а лише та його частина, де проводиться розвантаження гірничої маси і працює устаткування (на практиці 8-15% від усієї площі відва­ла).

Величину розсіювання пилу з відвалів можна визначити на основі емпіричних формул, отриманих на підставі опрацювання результатів промислових до­сліджень [16, 17].

При конвеєрному відвалоутворенні відстань, на яку поширюється пил, можна визначити з виразу:

м (6.1)

де С- задана концентрація пилу, мг/м³;

- інтенсивність виділення пилу при утворенні відвалу, мг/с;

, мг/с;

де Q- продуктивність конвеєра, м³/с;

q- концентрація пилу, мг/ м³.

Значення можна також знайти з виразу:

мг/с; (6.2)

де - швидкість повітряного потоку, м/с.

Рис.6.1. Конвеєрний відвал

1- вузол виділення пилу з конвеєра (розвантаження), 2- вузол виділення пилу з поверхні відвалу.

Рис. 6.2. Бульдозерний відвал

1 - розвантаження автомобілів (вузол виділення пилу);

2 - поверхня відвала; 3 - планування бульдозером.

(1-3 вузли виділення пилу).

Рис. 6.3.Екскаваторний відвал

1- вузол розвантаження думпкара;

2- вузли навантаження і розвантаження екскаватора;

3- площа відвалу ( 1-3 вузли виділення пилу).

При екскаваторному або бульдозерному способі складування скельних порід відстань від відвалів до точки з заданою запиленістю повітря можна розрахувати за формулою:

м (6.3)

де - висота відвалу, м.

Значення може бути визначене для екскаваторів з об'ємом ковша:

до 8м³ , мг/с;

до 20 м³ , мг/с.

В табл. 6.1 подані дані про інтенсивність виділення пилу устаткування з рі­зноманітних типів відвалів.

Таблиця 6.1

Інтенсивність виділення пилу при утворення відвалу (швидкість вітру 2-3,2 м/с)

Спосіб утворення відвалу	Технологічна операція, тип устаткування, що бере участь у ній і тип гірничих порід	Інтенсивність виділення пилу (мг/с)
Екскаваторний	Розвантаження думпкарів	64-275
	Складування порід екскаватором ЕКГ- 4,6	47-485
	Складування порід екскаватором ЕКГ-8	700-1220
Бульдозерний	Розвантаження порід автосамоскидом	23-102
	Складування порід бульдозером	97-180
	Складування крейдо-мергелевих порід з використанням утворювачів відвалу	8000-12200
Конвеєрний	Складування сланцю і безрудних роговиків	2230-8916
	Складування крейдо-мергелевих порід (W=5-6%; W=1-2%)	8400-10120

При здуванні пилу з поверхні сформованих відвалів задане пиловиділення буде на відстані, що визначається з виразу:

м (6.4)

де – інтенсивність виділення пилу з поверхні відвалу, мг/c

- питома інтенсивність виділення пилу , мг/(с·м²);

- площа відвала, з якої відбувається пилоутворення, м².

В табл. 6.2 подані значення питомої інтенсивності виділення пилу з поверхні відвалів, що складаються з різноманітних порід.

Таблиця 6.2