Б. Види безробіття та їх причини. Повна зайнятість

Нормальне функціонування ринкової економіки потребує існування оптимального резерву робітників – підтримання природного рівня безробіття. Ринковій економіці в однаковій мірі протипоказані як арифметично повна зайнятість, так і надмірно високе безробіття. У першому випадку економіку очікує інфляція, у другому – недовикористання трудових та інших економічних ресурсів, що спричинить недовипуск продукції, соціальне напруження в суспільстві, надмірний тиск на державні фінанси, пов'язаний з необхідністю утримувати велику кількість безробітних.

Природний рівень безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний достатньо швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення в залежності від коливань попиту та обумовлених ними потреб виробництва.

Виділяють наступні основні види безробіття:

1. фрикційне безробіття;

2. структурне безробіття;

3. циклічне безробіття.

Фрикційне безробіття пов'язане з пошуками або очікуваннями роботи в найближчий час. Так, в економіці завжди мають місце люди, які добровільно змінюють місце роботи, які шукають роботу у зв'язку із звільненням, або втратою сезонної роботи, молодь (випускники шкіл, вузів), яка вперше шукає роботу.

Цей вид безробіття вважається неминучим та до деякої міри бажаним. Його доцільність пояснюється переходом працівників, які опинились без роботи, із низькооплачуваної малопродуктивної праці на високооплачувану й більш продуктивну працю. Це обумовлює раціональний розподіл трудових ресурсів і в кінцевому підсумку приводить до збільшення реального обсягу національного виробництва.

Структурне безробіття пов'язане із змінами в структурі споживчого попиту і змінами в технологіях виробництва. Ці зміни створюють потребу в новій структурі робочої сили, яка відрізняється від попередньої кваліфікацією, сферою застосування. Так, з'являються нові професії, а старі – відмирають, автоматизація виробництва передбачає потребу в працівниках іншої кваліфікації і т.п. Таким чином, стара структура робочої сили перестає відповідати новій структурі робочих місць; ті ж навички, які мали певні категорії працівників, застаріли й стали непотрібними.

Структурне безробіття є неминучим, як неминучим є НТП і зміна в смаках людей, та в деякій мірі бажаним, так як таке безробіття стимулює підвищення кваліфікації, перекваліфікації щодо потреб суспільства, що у свою чергу викликає ріст продуктивності праці, ефективне використання ресурсів, ріст загальних обсягів національного виробництва.

Різниця між фрикційним та структурним безробіттям є хиткою. Суттєва відмінність полягає в тому, що у “фрикційних” безробітних є навички, які вони можуть продати, в той час як “структурні” безробітні не можуть зразу одержати роботу без перепідготовки чи додаткового навчання. У зв'язку з цим інша відмінність між фрикційним та структурним безробіттям полягає в тому, що перше - є короткочасне, а друге – має довгочасний характер.

Циклічне безробіття викликається економічним спадом, який характеризується недостатніми сукупними видатками в економіці, які спричиняють скорочення обсягів виробництва, а отже, і скорочення зайнятості. На відміну від фрикційного й структурного безробіття, для яких характерним є наявність відповідності між кількістю бажаючих працювати та наявними робочими місцями, для циклічного безробіття характерним є те, що кількість бажаючих знайти роботу, переважає кількість наявних вакансій.

Більшість економістів вважає фрикційне й структурне безробіття неминучими і вважає повну зайнятість при існуванні цих двох видів безробіття, тобто повна зайнятість має місце при зайнятості менше 100% робочої сили.

Отже,

Рівень безробіття = Фрикційне + Структурне (3.8)

за повної зайнятості безробіття безробіття

Рівень безробіття за повної зайнятості називають природним рівнем безробіття. Реальний обсяг національного продукту, який може бути вироблений в умовах повної зайнятості, тобто при існуванні природного рівня безробіття називається виробничим потенціалом економіки, або потенційним національним продуктом.

Слід відзначити два важливих моменти, які торкаються природного рівня безробіття:

1) фактичний рівень безробіття, як правило, відхиляється від природного;

2) природний рівень безробіття не є “застиглою” величиною: він може змінюватись із зміною певних факторів.

Зупинимось на цих двох моментах.

Як уже було відзначено, природний рівень безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний достатньо швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення в залежності від коливань попиту та обумовлених ними потреб виробництва. Це сприяє ефективному використанню економічних ресурсів суспільства.

Проте фактичний рівень безробіття може відхилятися від природного рівня в обидві сторони, що негативно відбивається на економіці. Перевищення фактичного рівня безробіття над природним вказує на існування циклічного безробіття, внаслідок чого в економіці наявні ресурси використовуються неповністю і не виробляється потенційний обсяг національного продукту. Перевищення природного рівня безробіття над фактичним також несприятливе для економіки. Штучно низьке безробіття, як правило, є наслідком помилкової політики держави, яка прагне будь-якою ціною забезпечити кожного роботою. Така ситуація була характерна для країн колишнього СРСР. З метою створення 100% зайнятості робочої сили, держава здійснювала фінансування будов “століття”, надавала дотації та субсидії нерентабельним підприємствам, які вимотували державні фінанси, створювали величезні бюджетні дефіцити, що стимулювало інфляцію, яка носила прихований характер; мало місце неефективне використання ресурсів; нарощування обсягів виробництва здійснювалось на екстенсивній основі за рахунок залучення все більшої кількості ресурсів, в тому числі і трудових.

Другий аспект стосується непостійності природного рівня безробіття. Так, в 60-х роках в США природний рівень безробіття вважався на рівні 4%, в той час як зараз – 5-6%. Природний рівень безробіття є різним і в різних країнах. Які ж чинники визначають природний рівень безробіття? Можна виділити наступні чинники природного рівня безробіття:

1) традиції, звичаї, релігія, трудове законодавство. Так, в багатьох країнах заборонена дитяча праця, небажаною є праця жінок в арабських країнах.

2) зміни в демографічному складі робочої сили. Якщо частка жінок і молоді в робочій силі зростає, а вони, як відомо, найбільш охоплені безробіттям, то вищим буде і природний рівень безробіття, й загальний рівень безробіття.

3) НТП, який породжує нові потреби і нові технології, які обумовлюють зростання структурного безробіття.

4) соціальні програми. Так, програми компенсації по безробіттю в багатьох країнах були розширені стосовно розміру виплат і кількості осіб, охоплених допомогою по безробіттю. Це дозволило безробітним більш спокійно шукати роботу, що обумовило підвищення чисельності фрикційних безробітних та загального рівня безробіття. Зараз навпаки: програми компенсації по безробіттю в багатьох країнах скорочують.

5) недосконала податкова система також є чинником підвищення рівня безробіття: надто високі ставки прибуткового податку скорочують обсяги доходів, які залишаються в розпорядженні працівника; чим менша різниця між реальною зарплатою і соціальними виплатами по безробіттю, тим більшим є бажання жити за рахунок держави.