Лекція 1. Циклічний розвиток економіки
Метою лекції є з'ясувати сутність економічного циклу, розкрити його фази й динаміку макроекономічних показників, розглянути види економічних циклів та причини їх виникнення, а також з'ясувати причини економічної кризи 1990 – 1999 рр. в Україні .
А. Економічний цикл та його фази
Коливання в русі суспільного виробництва, яке регулярно повторюється на проміжку певного часу, означає циклічний характер розвитку суспільного виробництва.
Економічний цикл – це наступаючі один за одним піднесення та спади рівнів ділової активності протягом декількох років. Він становить певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз.
Економічні цикли суттєво відрізняються один від одного за тривалістю, інтенсивністю та причинами. З врахуванням тривалості розрізняють:
малі цикли – тривалістю 3-4 роки;
середні цикли – тривалістю 7-12 років;
великі цикли (“довгі хвилі”) – тривалістю 40-60 років.
У структурі економіки особливо рельєфно виражені середні цикли, які справляють найбільш відчутний вплив на розвиток економічних процесів, і які у зв'язку з цим ще називають базисними. За період з 1825 року ( від початку першої економічної кризи в Англії) до початку 90-х років 20 ст. відбулося 22 цикли, кожен із яких є унікальним. Але, не дивлячись на цю унікальність їм властиві деякі спільні закономірності.
Економічні цикли середньої тривалості містять чотири фази, які послідовно змінюють одна одну (рис. 3-1). Ці фази різними економістами називаються по-різному:
пік (вершина);
спад (криза);
нижня точка спаду (дно, депресія);
пожвавлення (піднесення).
Економічна теорія визначає економічний цикл як період між двома однаковими фазами. В багатьох підручниках можна знайти визначення економічного циклу як періоду часу від початку однієї економічної кризи до іншої (рис. 3-1).
За своїм змістом середні цикли являють собою економічні цикли відтворювального процесу: вони відображають циклічність розвитку не лише виробництва, але й обміну, розподілу та споживання, тому їх розвиток характеризують такі показники як динаміка ВВП і НД, динаміка промислового виробництва, завантаженості виробничих потужностей, зміни в інвестиціях, рівнів зайнятості та цін, реальних доходів населення та норми прибутку, процента та курсу цінних паперів.
В
ВП
пік
пік
пік
пожвавлення
спад
дно
дно тенденція зростання
економічний цикл
Роки
Рис. 3-1. Циклічний розвиток економіки
Для фази пік характерними є досягнення повної зайнятості та повного або майже повного використання виробничих потужностей, внаслідок чого економіка досягає потенційного обсягу ВВП. Рівень цін має тенденцію до зростання. Це викликає збільшення прибутків виробників, але й одночасне зниження платоспроможного попиту населення та зниження їхніх реальних доходів. Унаслідок зменшення попиту на вироблений продукт нагромаджуються запаси товарно-матеріальних цінностей та припиняється ріст ділової активності. Все це створює умови до переходу економіки в наступну фазу – фазу спаду.
Для фази спаду характерними є зниження обсягів виробництва та прибутків підприємств, банкрутства багатьох фірм. Підвищується попит на гроші, у зв'язку з чим зростає ставка відсотка. Зменшуються інвестиції в економіку. Зростає безробіття. Усе це створює умови до переходу економіки у наступну фазу.
В найнижчій точці спаду виробництво й зайнятість досягають найнижчого рівня, після чого економіка переходить у фазу пожвавлення.
Фаза пожвавлення характеризується масовим оновленням основного капіталу, зростанням інвестицій, обсягів виробництва й зайнятості, підвищенням реальних доходів та платоспроможного попиту населення. В міру того, як піднесення в економіці посилюється, рівень цін може підвищуватись до такого рівня, поки не буде забезпечена повна зайнятість і виробництво не досягне максимальної потужності. Створюються передумови для входження економіки в наступну фазу.
Таким чином, кожна фаза циклу переходить у наступну, а господарський розвиток ніби робить коло: взлети в економіці змінюються спадами з тим, щоб знову зазнати взлету.