9 Розрахунок економічного ефекту та ефективності інвестицій

Рішення про економічну доцільність виробництва та використання нового виробу у вітчизняній практиці традиційно ухвалювалося на підставі розрахунку економічного ефекту. Існували обов'язкові для використання відповідні методики його визначення. Зараз немає вимог щодо обов'язкового використання певної методики. В той же час, економічне обґрунтування серйозних розробок, як правило, виконується. Нижче викладається декілька можливих варіантів розрахунку економічного ефекту. Його вибір в курсовому проекті здійснюється за узгодженням з викладачем.

Економічний ефект споживача може бути розрахований як:

Е_СП = Ц_СПБ * а – Ц_СПН, (9.1)

де: Ц_СПБ; Ц_СПН - ціна споживання базового та нового виробу, грн.;

а - коефіцієнт еквівалентності.

Ціна споживання включає всі витрати за життєвий цикл виробу. У наближенні це:

Ц_СП = Ц + З_ТМН + З_ДР + ЕВ, (9.2)

де Ц – ціна придбання виробу, грн.;

З_ТМН - витрати на транспортування, монтаж, наладку, грн.;

З_ДР - інші витрати, пов’язані з придбанням і встановленням виробу, грн.;

ЕВ- експлуатаційні витрати за строк служби виробу, грн.

Склад і методи розрахунку експлуатаційних витрат залежать від виду виробу. Так, для електротехнічних виробів експлуатаційні витрати, як правило, включають такі основні елементи:

ЕВ = З_Е + З_ПР + З_НР + А + У, (9.3)

де:З_Е - витрати на покриття втрат електроенергії, грн.;

З_ПР, З_НР - витрати на планові та непланові ремонти, грн.;

А - амортизаційні відрахування, грн.;

У - збиток через відмови виробу, грн.

Витрати на покриття втрат електроенергії визначаються так:

З_Е = DР * Ф_Д * К_зв *С_ЕЕ, (9.4)

де: DР - втрати електроенергії, кВт;

Ф_Д - дійсний фонд часу роботи обладнання (у машинобудуванні при двозмінному режимі роботи Ф_Д = 4015 годин);

К_зв - коефіцієнт завантаження;

С_ЕЕ - вартість кіловат-години електроенергії, грн.

Для електродвигунів, тиристорних перетворювачів і деяких інших електроустановок величина DР розраховується так:

, (9.5)

де: Р₁, Р₂ - первинна і вторинна потужність, кВт;

- ККД (коефіцієнт корисної дії).

Витрати на планові ремонти, як правило, включають:

З_ПР = З_ОГ + З_ТР + З_СР + З_КР, (9.6)

де: З_ОГ - витрати на огляди, грн.;

З_ТР - витрати на поточні ремонти, грн.;

З_СР - витрати на середні ремонти, грн.;

З_КР - витрати на капітальні ремонти, грн.

Витрати на непланові ремонти можуть бути розраховані так:

З_НР = С_НР * П_НР, (9.7)

де: С_НР - середня вартість одного непланового ремонту (на практиці визначається спеціальними дослідженнями в експлуатації), грн.;

П_НР - середнє число непланових ремонтів за рік (визначається надійністю виробу).

Амортизаційні відрахування в курсовому проекті знаходяться по методиці та нормах, визначених чинним законодавством. Розрахунок виконується за один рік.

Збитки через відмови в експлуатації визначаються надійністю та особливостями роботи виробу.

Коефіцієнт еквівалентності а розраховується в такий спосіб:

а = а₁ * а₂, (9.8)

де: а₁- коефіцієнт урахування росту продуктивності одиниці нового виробу (Р_Н) порівняно з базовим (Р_Б);

а₂ - коефіцієнт урахування зміни терміну служби одиниці нового виробу (Т_Н) порівняно з базовим (Т_Б).

,

Економічний ефект у виробника може бути визначений як:

Е_В = (Ц – C_П)*А_Г – H, (9.9)

де: H - загальна сума податків і виплат з балансового прибутку за рік , грн.

В курсовому проекті величину H можна визначити як:

H = ПДВ + Н_П, (9.10)

де: Н_П – сума податку на прибуток, визначена відповідно до чинного законодавства, грн.

Результати розрахунків зводяться до таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 – Розрахунок економічного ефекту

Найменування показника	Величина, грн.
	Базовий	Новий
Експлуатаційні витрати за строк служби виробу
Ціна придбання виробу, з урахуванням ЗТМН.
Ціна споживання виробу
Економічний ефект у споживача
Економічний ефект у виробника

Оцінка економічної ефективності розробки виробу може бути виконана за допомогою широко вживаних в країнах із сталою ринковою економікою традиційних показників:

1. критерій мінімальних витрат;

2. дисконтована сумарна величина «кеш-флоу»;

3. норма прибутку;

4. строк окупності;

5. чиста дисконтована вартість (NPV);

6. внутрішня норма окупності (IRR).

Найбільш часто в умовах ринкової економіки застосовуються показники терміну окупності та чистої дисконтованої (поточної) вартості NPV, які й рекомендується розраховувати в курсовому проекті. Термін окупності застосовується в недисконтованому та дисконтованому вигляді.

Дисконтований термін окупності визначається по формулі:

, (9.11)

де СF_і – кеш-флоу в і-тому році, грн.;

К_і - інвестиції в і-тому році, грн.;

R_i – дисконтна ставка;

t – кількість років, які відділяють момент оцінки від моменту початку проекту;

T – період часу, в який дисконтовані надходження зрівнюються з дисконтованими інвестиціями (термін окупності).

Термін «кеш-флоу» означає валові накопичення:

CF_i=П_i+А_i, (9.12)

де: П_i - прибуток в і-тому році, грн.;

А_i - амортизація в і-тому році, грн.

Чиста дисконтована вартість (NPV) - це різниця між поточною, дисконтованою на базі розрахункової ставки відсотка, вартістю надходжень від інвестицій і величиною капітальних вкладень:

, (9.13)

де: К_i - величина капітальних вкладень в i-му році, грн.

Внутрішня норма окупності (IRR) відповідає такій ставці відсотка, при якій досягається нульова чиста дисконтована вартість. Визначається величина ставки, при якій досягається нульове значення NPV.

Результати розрахунків зводяться до таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 – Розрахунок ефективності інвестицій

Найменування показника	Величина
	Базовий	Новий
Сумарна величина «кеш-флоу» проекту, грн.
Сумарна величина капіталовкладень проекту, грн.
Термін окупності, років
NPV, грн.

ВИСНОВКИ

У висновках наводяться основні результати виконаної роботи. Виконується більш широкий, ніж в резюме бізнес-плану, аналіз перспектив даної конструкції або технології відповідно до тенденцій найважливіших розробників і споживачів. Прогнозується, якщо це можливо, динаміка найважливіших техніко-економічних показників даних виробів. Приймається й аргументується рішення щодо доцільності виробництва певного варіанту виробу.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” (В редакції Закону №283/97 – ВР від 22.05.97. Із змінами внесеними згідно із Законами, у т.ч. №80-IV (380-15) від 26.12.2002).

2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хончан М.І. Економіка підприємства. – Львів: Сполом, 1998. – 212с.

3. Ворст И., Ревентлоу П. Экономика фирмы. – М.: Высш. шк., 1994. – 272с.

4. Економіка виробничого підприємства / За ред. Й.М. Петровича. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. – 405с.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”. Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27 квітня 2000 р., №92.

6. Методичні рекомендації по формулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 2001 р., №47.

7. Примак Т.О. Економіка підприємства. – К.: ВІКАР, 2001. – 178 с.

8. Податковий кодекс України

ДОДАТОК А

Таблиця А.1 - Структура основних виробничих фондів підприємства

Найменування основних виробничих фондів	Питома вага, %
1 Будівлі	36,3
2 Споруди	6,3
3 Передавальні пристрої	3,6
4 Машини і обладнання, у тому числі:	42,1
4.1 Силові машини й обладнання	2,3
4.2 Робочі машини й обладнання	39,3
4.3 Інші машини й обладнання	0,5
5 Обчислювальна техніка	4,7
6 Вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання	3,0
7 Транспортні засоби	2,1
8 Інструмент	1,0
9 Виробничий інвентар і обладнання	0,7
10 Господарський інвентар	0,2

Таблиця А.2 - Структура оборотних засобів підприємства

Елементи оборотних засобів	Питома вага, %
1 Оборотні виробничі фонди:
1.1 Виробничі запаси:
1.1.1 Сировина, основні матеріали та покупні напівфабрикати	43,5
1.1.2 Допоміжні матеріали	3,1
1.1.3 Паливо	1,4
1.1.4 Малоцінні та швидкозношувані інструменти й інвентар	8,6
1.1.5 Запасні частини для ремонту обладнання	1,6
1.1.6 Тара і тарні матеріали	1,6
1.2 Незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення	24,6
1.3 Витрати майбутніх періодів	1,0
2 Фонди обігу:
2.1 Готова продукція на складах	14,4
2.2 Продукція, відвантажена, але не оплачена покупцем	0,1
2.3 Грошові кошти та кошти в незакінчених розрахунках	0,1

ДОДАТОК Б

Таблиця Б.1 - Вихідні дані

Показник	Одиниця вимірювання	Базовий виріб	Новий виріб	Номер показника
1 Трудомісткість виготовлення виробу, у тому числі по видах робіт:	нормо години			1
1.1 Верстатні:	нормо години
1.1.1 Токарні	нормо години			2
1.1.2 Фрезерні	нормо години			3
1.1.3 Свердлильні	нормо години			4
1.1.4 Інші верстатні	нормо години			5
1.2 Слюсарно-складальні	нормо години			6
1.3 Шкідливі та гарячі	нормо години			7
1.4 Інші роботи	нормо години			8
2.1 Середній розряд верстатних робіт				9
2.2 Середній розряд холодних робіт				10
2.3 Середній розряд шкідливих робіт				11
3 Матеріали та покупні вироби, у тому числі:
3.1 Основні матеріали всього, у тому числі норма витрат матеріалів по видах:	кг
3.1.1 Прокат чорних металів	кг			15
3.1.2 Електротехнічна сталь	кг			16
3.1.3 Кольорові метали	кг			17
3.1.4 Провідникові матеріали	кг			18
3.1.5 Інші матеріали	кг			19
3.2 Напівфабрикати власного виробництва	грн.			20
3.3 Закуплені вироби і напівфабрикати	грн.			21
4 Експлуатаційні показники
4.1 Об'єм робіт у споживача	тис. грн.			26
4.2 Номінальна потужність	кВт			27
4.3 Термін служби	років			28
4.4 ККД	%			29
5 Тривалість виробничого циклу виробу	роки			30
6 Число років випуску виробу (здійснення проекту)	роки			31
7 Витрати на ремонт, модернізацію, реконструкцію та ін. види оновлення основних фондів відповідного року:
7.1 Перший рік	%			32
7.2 Другий рік	%			33
7.3 Третій рік	%			34
7.4 Четвертий рік	%			35
7.5 П’ятий рік	%			36
8 Джерела фінансування (в % від загальної величини):
8.1 Банківський кредит	%			37
8.2 Власні кошти	%			38
8.3 Державний бюджет	%			39
9 Відсоток за кредит.	%			40

ДОДАТОК В

1. Ціни на матеріали (USD/т):

• прокат чорних металів – 800 – 1500;

• електротехнічна сталь – 3000 – 4500;

• кольорові метали – 9000 – 14000;

• провідникові матеріали – 18000 – 20 000;

• інші матеріали – 2000 – 4 000.